Країни розділилися щодо планів створення дворівневого ЄС з вступом без повних прав голосу - Politico
Київ • УНН
Країни, що роками чекали на вступ до ЄС, розділилися щодо планів стати членами без повних прав голосу. Деякі наполягають на всіх перевагах, інші раді бути за столом переговорів.
Країни, які роками чекали на вступ до ЄС, розділилися щодо планів, що розробляються в Брюсселі, які дозволять їм стати членами без звичних повних прав голосу, повідомляє Politico, пише УНН.
Деталі
"Серед кількох країн Східної Європи та Західних Балкан, які мають приєднатися до блоку, виникає розкол щодо умов, пов'язаних з їхніми заявками. Деякі наполягають на тому, що вони повинні отримати всі переваги блоку, тоді як інші раді просто бути за столом переговорів", - ідеться у публікації.
Щоб заспокоїти занепокоєння існуючих членів, що більший ЄС ускладнить ухвалення одностайних рішень, Європейська комісія розглядає можливість надання новим членам повних прав голосу лише після того, як ЄС перегляне спосіб свого функціонування, пише видання.
Цей поштовх, як зауважується, ускладнить для окремих країн застосування права вето та спрямований на запобігання зриву політичних рішень. Наразі нові члени одразу отримують повне право голосу, як це сталося, коли остання країна, що приєдналася до ЄС, Хорватія, вступила до ЄС у 2013 році.
Серед повноважень, які спочатку можуть бути обмежені, є право нових учасників блокувати санкції, серед інших питань, які наразі вимагають участі кожної країни ЄС. Виявилося, що лідери забирають багато часу, щоб обійти загрози вето з боку популістських урядів Угорщини та Словаччини, пише видання.
Перспектива вступу без повного права голосу викликає неоднозначну реакцію країн-кандидатів.
Еді Рама, прем'єр-міністр Албанії, яка тепер відкрила всі так звані переговорні кластери, через які їй доведеться працювати, сказав, що ці заходи є "гарною ідеєю", і що його країна навіть погодиться на те, що певний час не матиме власного єврокомісара в Брюсселі.
Албанія, за його словами, не хоче оскаржувати волю великих членів-засновників, таких як Франція та Німеччина. "Зрештою, саме дорослі в сім'ї ухвалюють важливі рішення", - сказав він, додавши, що однією з переваг для менших членів ЄС є те, що якщо більші країни "зазнають невдачі", це не вина нових членів.
Саломе Зурабішвілі, остання безпосередньо обрана президентка Грузії, заявила, що вона давно виступала за такий крок у переговорах з посадовцями ЄС. Обіймання посади нею було скасовано правлячою партією "Грузинська мрія", що засудив Брюссель, а переговори про вступ зараз зупинилися на тлі попереджень про відступ від демократії.
Молдова, чия заявка на членство є побратимом заявки України, заявила, що хоче побачити деталі пропозицій.
"Ми готові взяти на себе відповідальність на ранній стадії та вітатимемо можливість взяти участь у цих обговореннях та допомогти їх сформувати, – сказав високопоставлений молдовський чиновник, якому надано анонімність для відвертої розмови. - Водночас повноцінне членство – з рівними правами та повною участю в процесі ухвалення рішень ЄС – має залишатися чіткою та кінцевою метою".
Україна, яка провела широкомасштабні реформи в межах процесу вступу, навіть стикаючись з агресією росії, неохоче підтримує цю ідею.
"Якщо ми говоримо про членство в ЄС, воно має бути повноцінним", – заявив Президент Володимир Зеленський у листопаді.
Чорногорія, країна-кандидат, яка найбільше просунулася на шляху до вступу, також наполягає на тому, що немає потреби переглядати умови, за якими їй надається членство, і очікує завершити процес перевірки цього року.
"Справа в тому, що ЄС вже складався з 28 держав-членів, - сказав президент Чорногорії Яків Мілатович. - А наразі у нас їх 27 через Brexit. Тож у цьому плані, якщо Чорногорія стане 28-ю державою-членом ЄС до 2028 року, то відповідь [на питання, чи є потреба в реформах] - ні, чи не так? … Але це точно питання, на яке повинні відповісти лідери ЄС".