Естонія застерегла ЄС від прямих переговорів із росією через ризик стати "нейтральним посередником"
Київ • УНН
Глава МЗС Естонії заявив, що переговори з рф зроблять ЄС нейтральним посередником. У Євросоюзі тривають суперечки щодо доцільності прямих контактів.
Міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна заявив, що прямі переговори Європейського Союзу з росією щодо війни в Україні можуть перетворити ЄС на "нейтрального посередника" та послабити тиск на москву. Про це повідомляє Euronews, передає УНН.
В Естонії закликали не поспішати з переговорами
За словами Цахкни, росія зацікавлена у втягуванні Європи в переговорний процес, щоб виграти час та домогтися послаблення санкцій.
Ми знаємо, що росія відчайдушно працює над тим, щоб втягнути Європу в переговори, тому що путіну потрібно виграти час. Його позиція полягає в тому, щоб поставити Європу в нейтральну позицію посередника
Він наголосив, що Євросоюз не може займати нейтральну позицію у війні.
Ми не посередники. Ми підтримуємо Україну. І йдеться не лише про території України, а й про всю архітектуру європейської безпеки
Естонський міністр вважає, що замість переговорів ЄС має посилювати тиск на кремль.
Замість того, щоб іти говорити з путіним, який не хоче нічого обговорювати і лише висуває нові вимоги, ми повинні зосередитися на посиленні тиску на росію. Це не той момент, коли варто поспішати з будь-якими переговорами
У ЄС тривають суперечки щодо контактів із москвою
Як зазначає Euronews, серед країн ЄС немає єдиної позиції щодо можливості прямих контактів із росією.
Президент України Володимир Зеленський раніше закликав Євросоюз виступати "єдиним голосом" та визначити представника, який міг би вести комунікацію з москвою від імені блоку.
Ідею прямих переговорів підтримують Франція, Італія, Австрія та Бельгія.
Натомість Німеччина, Польща, країни Балтії та Північної Європи ставляться до цього скептично і виступають за подальший санкційний та економічний тиск на росію.
Серед можливих кандидатів на роль спеціального представника ЄС у переговорах називали президента Фінляндії Александра Стубба, голову Європейської ради Антоніу Кошту, експрем’єра Італії Маріо Драгі та колишню канцлерку Німеччини Ангелу Меркель.
Втім, Цахкна вважає, що дискусії про конкретного представника можуть лише поглибити суперечки всередині ЄС.
Наразі немає сенсу говорити про те, хто представлятиме Європу, тому що це, ймовірно, ще більше розділить Європу
У Румунії також виступили за посилення санкцій
Схожу позицію висловила й міністерка закордонних справ Румунії Оана Цою.
Те, що нам потрібно робити зараз - це послідовно посилювати тиск через санкції та координувати їх зі Сполученими Штатами, коли це можливо