Ексгумаційні роботи у Польщі: Мінкульт розповів про підготовку української експедиції

Перше завдання для України – це спорядити й відправити експедицію для ексгумаційних робіт в польському селі Юречкова й почати принаймні дослідження, які дозволять говорити про те, що дійсно на цьому місці можуть бути поховані воїни Української повстанської армії. Про це заявив  заступник міністра культури та стратегічних комунікацій з питань європейської інтеграції  Андрій Наджос під час брифінгу, передає УНН.

Ми роботу будемо будувати наступним чином. Якщо ми говоримо про Пужники, то полякам не з першого разу вдалось віднайти братську могилу, де було ексгумовано 42 особи. Перша експедиція не обов'язково може принести миттєвий результат, оскільки ми надавали геолокаційні дані польській стороні, де ми хочемо проводити це дослідження (в селі Юречкова – ред.) Але пройшло дуже багато часу і ми базували свою геолокацію на спогадах істориків, свідків, відповідно, що в нас є шанси, що за першою спробою, буде друга. Перше завдання для нас – це спорядити експедицію, відправити на місце, зняти верхні шари ґрунту й почати принаймні дослідження, які дозволять нам говорити про те, що ми дійсно щось знайшли, що дійсно на цьому місці можуть бути поховані воїни Української повстанської армії 

 Він прокоментував перепоховання ексгумованих тіл у Пужниках.

Якщо в Пужниках ми розуміли, що для нас краща історія здійснити перепоховання на тому місці, де вони були ексгумовані. То, наприклад, Збоїще – це інша історія. Перепоховання не буде здійснюватися там, де ми проводили ексгумацію. Перепоховання буде здійснюватися в Мостиському – це десь 40-50 км від Львова. Це на старому цвинтарі, де вже перепоховані були польські громадяни. Відповідно, коли ми будемо мати перші результати дослідження по Юречково, експедиція дійсно щось знайде, тоді ми будемо обговорювати, виходити на комунікацію з польською стороною 

Окрім того, за його словами, під час підготовки експедиції в Польщу для проведення робіт, українська сторона зберігає канали комунікації з правоохоронними органами.  

Ми розуміємо наскільки емоційне це питання для польського суспільства, зараз ми робимо основний акцент на тому, щоб забезпечити належну безпеку для нашої експедиції. Ми зберігаємо канали комунікації  з правоохоронними органами, з нашими дипломатами 

Голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров заявив, що поляки надали Україні можливість працювати в майбутньому з чотирма місцями, об'єктами для ексгумації в Польщі.

Перелік об'єктів не закінчується на цьому. Ми говоримо про те, що таких об'єктів є багато. За цей час у нас з'явилися спільні комунікації на вищих рівнях. Це дуже хороший сигнал про те, що ми наближаємося до того, щоб ця історія була на рівних 

Він наголосив, що об'єктів, які можна ексгумувати, набагато більше.

Ми можемо почати навіть з 1920-х років, коли спільно армія України та Польщі боролися проти російської армії Лєніна, яка наступала й такі братські могили є, де поховані поляки та українці, які загинули від рук росіян, коли у 1920 році нападали на Україну й шли на Польщу. Є інші ексгумаційні об'єкти. Це період 1939 року, коли сталінська росія та гітлерівська Німеччина розпочали Другу світову війну. Є братські могили, де поховані, якщо про військових, то громадяни Речі Посполитої. Нагадаю, в армію, якої мобілізували не виходячи з етнічного принципу, а громадян. Там були поляки, українці, білоруси, євреї та інші національності, які тоді складали другу Річ Посполиту 

Додамо

Волинська трагедія — етнічні чистки українців і поляків, які відбулися під час нацистської окупації в 1943–1944 роках.

У міжвоєнний період, під час і відразу після Другої світової війни, український і польський народи переживали драматичні нелюдські часи. Джерелом взаємної ворожнечі ще до Другої світової війни була непродумана національна політика тогочасної влади Речі Посполитої, проявлені польськими політиками та осадниками на Волині легковажність і відсутність поваги до прав громадян української національності на культивування власних національних та релігійних традицій. Українці на теренах тодішньої Другої Речі Посполитої відчули на собі спроби стерти їхню національну свідомість і підпорядкувати її панівній національності — тобто польській, часто через репресії, пацифікації, руйнування храмів та місць їх пам’яті.

Контекст

У кінці вересня мають розпочатися експедиційні роботи по пошуках, ексгумації українців, які знаходяться на території села Юречкова в Польщі.

У січні цьго року Україна та Польща обмінялися списками місць для пошуку та ексгумації останків "взаємних історичних конфліктів".

Український інститут національної пам'яті повідомляв, що 6 вересня, у селі Пужники Тернопільської області відбулася церемонія перепоховання останків, віднайдених під час ексгумаційних робіт. Ці люди загинули у 1945 році. Загалом було перепоховано 42 ексгумовані тіла.

У Львові завершився етап спільної українсько-польської ексгумаційної експедиції на території колишнього цвинтаря в мікрорайоні Збоїща. За попередніми оцінками, дослідники виявили останки 40–50 осіб. До складу експедиції увійшли українські та польські судмедексперти, антропологи й історики.