День Державного Прапора України та День міста Харкова: що ще відзначають 23 серпня
Київ • УНН
23 серпня в Україні відзначають День Державного Прапора та День міста Харкова. Також сьогодні Міжнародний день сліпих собак, Європейський день пам’яті жертв сталінізму і нацизму та Міжнародний день пам’яті жертв работоргівлі.
Сьогодні, 23 серпня відзначають День Державного Прапора України та День міста Харкова, пише УНН.
День Державного Прапора України
23 серпня в Україні відзначають День Державного Прапора. Синьо-жовтий стяг - символ нашої ідентичності, боротьби та свободи. Його витоки сягають ще часів Русі й козацьких знамен, а як національний прапор він утвердився під час "Весни народів" 1848 року у Львові.
У ХХ столітті стяг став символом української державності та спротиву - від революції 1917-го до підпільних акцій у радянській Україні. У 1991 році він замайорів над Верховною Радою, а з 1992-го офіційно затверджений як державний.
Сьогодні український прапор підіймали на Евересті, в Антарктиді та космосі, він супроводжує воїнів на фронті й майорить над звільненими містами, залишаючись незламним знаком віри у вільну Україну.
Міжнародний день сліпих собак
Міжнародний день сліпих собак щороку відзначають 23 серпня, аби підкреслити особливі здібності чотирилапих із вадами зору та підвищити обізнаність про їхнє життя. Ця дата стала символом підтримки власників собак, які втратили зір або мають його порушення, та нагадує суспільству: такі улюбленці здатні дарувати любов, вірність і радість не менше, ніж здорові тварини.
Свято започаткувала Сара Хорн - господарка сліпого джек-рассел-тер’єра, на ім'я Шеммі. Уперше його відзначили 23 серпня 2017 року, рівно через дев’ять років після історичної події - першої в світі імплантації рогівки собаці. Відтоді день покликаний згуртувати всіх, хто дбає про сліпих і слабозорих собак, а також поширювати знання про правильний догляд за ними.
Причинами сліпоти у тварин можуть бути старіння, генетичні захворювання, катаракта, глаукома, дегенеративні процеси сітківки чи наслідки травм.
Європейський День пам’яті жертв сталінізму і нацизму
У цей день 1939 року в Москві був підписаний Пакт Молотова-Ріббентропа між СРСР та нацистською Німеччиною. Таємний протокол до угоди передбачав поділ Східної Європи на сфери впливу, що відкрило шлях до Другої світової війни, окупації Польщі та анексій низки країн.
Від 2009 року 23 серпня офіційно відзначається в ЄС як День пам’яті жертв тоталітарних режимів. Європарламент наголошує: лише збереження правди й історичної пам’яті про злочини нацизму та сталінізму може гарантувати мир і демократію на континенті.
День міста Харків
23 серпня Харків відзначає свій День міста. Це одне з найбільших і найважливіших міст Східної України, яке офіційно отримало статус міста у 1654 році. Сьогодні Харків є значним науковим, промисловим, культурним, медичним і політичним осередком регіону. Місто вважають студентською столицею країни - тут навчаються сотні тисяч представників молоді у десятках закладів освіти різного рівня. У 2019 році Харків потрапив до п’ятірки найкомфортніших українських міст згідно зі світовим рейтингом індексу якості життя Numbeo.
Щодо віку Харкова досі точаться суперечки. Одні історики вважають, що місту близько 370 років, тоді як інші наполягають, що його історія може налічувати понад півтори тисячі років. Археологічні розкопки свідчать, що люди жили на цій території ще у бронзову добу, у другому тисячолітті до нашої ери. Водночас документальні джерела підтверджують, що у 1654 році на злитті річок Лопань і Харків почали споруджувати фортецю для захисту від татарських набігів - саме з цього часу місто вважають заснованим.
Міжнародний день пам’яті жертв работоргівлі та її ліквідації
Міжнародний день пам’яті жертв работоргівлі та її ліквідації встановлений за рекомендацією 150-ї сесії виконавчої ради ЮНЕСКО і приурочений до повстання рабів у Сан-Домінго та Гаїті 1791 року, яке започаткувало процес поступового скасування рабства.
На початку третього тисячоліття ця дата стала символічною для американського штату Огайо, де відбулося урочисте відкриття Музею історії рабства. Щороку на острові Горі біля узбережжя Сенегалу, який був одним із ключових транзитних пунктів работоргівлі, проходять меморіальні заходи на честь загиблих.
Рабство залишається однією з найтрагічніших сторінок людства. Хоча його офіційно скасовано та засуджено на міжнародному рівні, сучасні форми примусової праці й експлуатації досі торкаються мільйонів людей у світі. За даними ООН, щороку найбільше страждають жінки та діти: їх обманюють, насильно утримують і перетворюють на "живий товар". Сучасна работоргівля, або "нова работоргівля", залишається однією з найбільш гострих глобальних проблем нашого часу.
Віддання свята Успіння Пресвятої Богородиці
23 серпня православні християни відзначають Віддання свята Успіння Пресвятої Богородиці. Історія свята пов’язана з тим, як батьки привели трирічну Марію до Єрусалимського храму. На сходах її зустрів батько Іоанна Предтечі, взяв за руку і підняв високими сходами до найсвятішого місця храму. Ці сходи стали символом духовного шляху Богородиці.
Віддання вважається останнім днем святкування, що триває кілька днів, однак його значущість не меншає. У храмах проходять урочисті богослужіння, а віруючі отримують можливість переосмислити своє життя й звернутися до Бога. Цей день дарує відчуття духовної радості, подібне до того, яке відчуває людина під час святкової літургії. Традиційно у цей день не влаштовують шумних розваг, не прибирають, не шиють і не перуть, а також не відбуваються церковні шлюби.