Європі можна, Україні - ні? Чому МВФ вимагає прибрати субсидії та по кому це вдарить найперше
Київ • УНН
Директорка-розпорядниця МВФ Крісталіна Георгієва заявила, що Україна може стати "економічним левом Європи", але для цього потрібно відмовитися від субсидування електроенергії та опалення. Експерт Юрій Корольчук пояснив, що це означатиме для українців.
Директорка-розпорядниця МВФ Крісталіна Георгієва 20 січня на полях Давосу заявила, що Україна здатна стати "економічним левом Європи", однак для цього має прискорити реформи та поступово відмовитися від субсидіювання електроенергії й опалення. Вона також наголосила на потребі справедливішого розподілу податкового тягаря, усуненні бар’єрів для приватного сектору, вирішенні дефіциту робочої сили та наближенні вступу до ЄС як ключового магніту для економічного зростання.
Що це означатиме для українців на практиці та чи ризикне держава під час активної фази бойових дій припиняти субсидіювання, УНН поговорили зі співзасновником Інституту енергетичних стратегій, експертом Юрієм Корольчуком.
Субсидії, податки, робочі руки: що саме МВФ вимагає від України після війни
Георгієва говорила про скасування субсидіювання та електроенергію та опалення в Давосі під час дискусії "Україна: на передовій майбутнього", яку організував Фонд Віктора Пінчука на полях Всесвітнього економічного форуму.
Серед ключових незавершених справ країни вона назвала енергетичні й комунальні субсидії. Електроенергія та опалення досі частково субсидуються, і, за її словами, від цього потрібно поступово відмовлятися з огляду на стан державних фінансів. Паралельно, на думку очільниці МВФ, Україні варто працювати над справедливішим розподілом податкового навантаження, хоч це й складно.
Крісталіна Георгієва підкріпила думку прикладом Болгарії: там після падіння комунізму ейфорію швидко замінила жорстка реальність, а відновлення економіки вимагало болісних рішень і жертв.
Окремо посадовиця підкреслила, що офіційному Києву потрібно прибирати бар’єри для розвитку приватного сектору.
Найважливішими факторами Георгієва назвала безпеку та наявність робочої сили. Ба більше: за її словами, під час нещодавньої зустрічі з бізнесом у Києві частина підприємців поставила проблему доступу до працівників навіть вище за питання безпеки. МВФ, за її словами, готовий допомагати у практичних речах: стимулюванні повернення українців додому, зменшенні структурного безробіття та інтеграції ветеранів у ринок праці.
Завершила директорка-розпорядниця МВФ емоційним закликом "повірити в себе як у лева" і демонструвати впевненість щодня: уникати внутрішніх чвар і поховати корупцію. Тоді, на її думку, успіх буде досяжним, хоча шлях буде нелегким.
Сигнал від МВФ: субсидії як політичний маркер післявоєнної економіки
Співзасновник Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук пояснює: заява директорки-розпорядниці МВФ Крісталіни Георгієвої про потребу позбутися субсидіювання електроенергії та газу для України прозвучала не як технічна порада, а як чіткий політичний меседж.
У логіці Фонду це питання не лише про тарифи, а про перерозподіл бюджетного навантаження, скорочення соціальних видатків і зміну архітектури підтримки домогосподарств у найближчі роки.
Експерт, коментуючи зміст заяви, прямо вказує: слова Георгієвої не прості та мають під собою конкретний посил, причому адресований не лише уряду, а й ширше: владі, уряду, наступному, президенту наступному, про те, що це треба прикривати.
Що саме розуміють під "субсидіюванням"
Перед тим, як розпочати розмову власне про гіпотетичне скасування субсидіювання на енергетичні ресурси в Україні, експерт підкреслює.
Ключова плутанина в дискусії про субсидії полягає в тому, що у публічному просторі цим словом називають і адресні житлові субсидії, і пільги, і механізми ПСО та різницю між ринковою ціною і тарифом для населення – каже він.
Юрій Корольчук окреслює базове трактування, яке, на його думку, мала на увазі очільниця МВФ: в першу чергу йдеться про так звану цю різницю в тарифах.
Мова про ситуацію, коли є умовний ринковий тариф, і є тариф для населення, нижчий за нього
Експерт наводить показовий приклад:
Коли є нібито ринковий тариф на газ 12 тисяч гривень і той тариф, який платить українець 8 тисяч гривень. Відповідно, оця різниця 4 тисячі гривень, їх "Нафтогаз України" й оплачує
Подібну логіку, за його словами, застосовують й до електроенергії:
Є нібито якась реальна ціна, вища, а є ота пільгова ціна
Перехресне субсидіювання: масштаби зменшились, але тема не зникла
Важливий момент: навіть якщо субсидіювання зменшилося порівняно з довоєнними періодами, це не означає, що МВФ перестане тиснути на Україну з цього приводу.
Експерт у розмові з УНН нагадує, що 10 - 15 років тому перехресне субсидіювання становило близько 4 млрд доларів по ринку в Україні. Нині ж, за його оцінкою, обсяг менший: йдеться про максимум 2 млрд доларів.
Окремо Корольчук наголошує, що у внутрішньому розумінні МВФ субсидіювання може охоплювати ширший пакет: у тому числі також і субсидії, і пільги та адресні житлові субсидії.
Європейський парадокс: їм можна, нам - ні
Співзасновник Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук стверджує: в Європі уряди можуть надавати своїм громадянам пільги і субсидії. Але в Україні це має всі шанси не спрацювати.
Для ілюстрації він наводить приклад Франції.
У них 30 млрд євро пішло на дотації для ринку електроенергії та газу.Крім того, приблизно 10 млрд євро пішло на населення
Ще один яскравий кейс, який він згадує, це приклад Польщі.
У них є вугільний сектор дуже великий і Європа їх "тисне". А поляки стоять до останнього, при цьому дотують цю вугільну галузь і дають підтримку домогосподарствам, які опалюють житло вугіллям
У підсумку Корольчук руйнує популярний міф про так званий "чистий ринок"
Немає цієї ринкової ціни, про яку нам часто говорять. Ну, немає
На що МВФ реально тиснутиме: ПСО, пільги, коло отримувачів
З погляду експерта, тиск Фонду буде спрямований у дві сторони:
- Перша - це згортання перехресного субсидіювання (різниці між тарифом і ринком).
- Друга - скорочення кількості отримувачів субсидій і пільг. Юрій Корольчук прямо прогнозує:
МВФ буде тиснути, щоб відмовлялися від перехресного субсидіювання та скорочували далі отримувачів пільг і отримувачів субсидій. У цьому контексті він актуалізує досвід 2015 – 2016 років, коли 7,5 мільйонів домогосподарств отримували субсидії, після чого кількість одержувачів поступово зменшували
Втім, післявоєнна соціальна реальність, за оцінкою співрозмовника УНН, може працювати у зворотному напрямку. Юрій Корольчук припускає, що навіть якщо зараз 3,5 мільйони українців отримують субсидії і пільги, то через кілька років додасться ще мільйонів 2 людей, які потребуватимуть подібної підтримки. Причина - зростання кількості ветеранів та людей з інвалідністю. Тому, на його думку, урізання субсидіювання для нашої країни неминуче.
Найжорсткіша частина прогнозу експерта стосується саме військових і ветеранів. Юрій Корольчук називає це прямим сенсом заяви Георгієвої.
Це посил стосовно військових… ветеранів, інвалідів. Це питання буде жорстко актуалізуватися однозначно
Фіскальний ефект: коли легше кошторису, але соціальна проблема не зникає
На запитання про реальний бюджетний ефект співрозмовник УНН відповідає обережно.
Мені важко сказати. Однак визнає це буде менше навантаження на бюджет
За його логікою, вивільнені кошти держава зможе перенаправляти на інші цілі. Водночас він наголошує на ризику соціальної напруги.
Проблема соціального ніколи не зникне, а в разі урізання підтримки може породити армію тих, хто стоятиме в черзі за соціальними продуктами - ділиться побоюваннями співзасновник Інституту енергетичних стратегій.
І тут з’являється ще один неприємний для держави нюанс: навіть якщо в Європі є відповідальний бізнес та фонди, то в Україні джерела фінансування соціальної підтримки обмежені, а волонтерські фонди не можуть замінити державу в довгій перспективі.
Деградація і відсутність відбудови як "вузьке горло" енергосектору
Окремо Юрій Корольчук у розмові торкається того, що тарифна дискусія відбувається на тлі деградації енергосистеми через удари рф. Експерт описує ситуацію як втрату здатності до регенерації. Адже система фактично деградувала та вже не буде такою, як була до війни.
Його прогноз щодо межі відновлення звучить песимістично.
У кращому випадку десь на відсотків 70 потрібно сподіватися на відновлення, не більше. При цьому проблема не лише у війні, а й у фінансуванні. Просто взагалі навіть не дають гроші на це
Чи вирішать тарифи проблему інвестицій у енергосектор
Юрій Корольчук, занурюючись у проблему тарифів та субсидіювання, визнає: тарифи на тепло і воду занижені й мають бути вищими.
Але щодо електроенергії звучить складніша позиція. Експерт наводить приклад розрахунку для атомної генерації.
Чинний тариф становить 4 гривні 32 копійки, а собівартість - гривень 50. І цього вистачає, щоб утримувати свою компанію
Питання інше: в інвестиціях і розвитку. Експерт переконаний: якщо компанія хоче будувати нові блоки, тоді тариф має бути вищим. Але тут Юрій Корольчук робить принципове застереження: підвищення тарифів під обіцянки відремонтовувати енергосистему нереалістичні.
Зараз, якщо збиратимуть, гроші, це буде брехня. Ніхто в світі коштом тарифів нічого ніколи не будував. Це завжди інвестиції. Тариф, за цією логікою, може повертати вкладення поступово, але не замінює стартового капіталу
Щоб продемонструвати, як в Україні працюють ринкові механізми, співзасновник Інституту енергетичних стратегій згадує "зелений тариф", який, на його думку, мав би бути заморожений на час війни.
Далі він пропонує перевірку реальністю: виробники мали б вийти на ринок і спробувати продати електроенергію в умовах ринку, де у пікові сонячні години ціна може різко падати. Цей пасаж у коментарі звучить як критика подвійних стандартів у регулюванні: грошей немає, але на зелений тариф гроші є.
Тарифна тема як тест на дорослість держави
Юрій Корольчук підкреслює: заява Георгієвої, якщо читати її через призму озвучених аргументів, стає частиною майбутнього великого торгу: між фіскальною дисципліною та соціальною стабільністю, між вимогами кредиторів і реальністю суспільства, яке виходитиме з війни з іншою структурою ризиків і вразливості.
Скорочення субсидіювання у трактуванні МВФ, ймовірно, буде не одноразовим рішенням, а довгим процесом зі скороченням перехресних механізмів і переглядом пільг. Проблема в тому, що соціальне не зникає за наказом кредитора, а деградована енергосистема не відновлюється сама по собі.
Україні доведеться одночасно шукати інвестиції в інфраструктуру, перезбирати соціальну підтримку і витримувати зовнішній тиск.
Контекст
Зауважимо, що в межах EFF уряд зобов’язувався підготувати дорожню карту поступової лібералізації ринків газу та електроенергії протягом шести місяців після завершення воєнного стану, з обмеженим у часі планом впровадження вже після його скасування.
Ця дорожня карта є частиною Плану ЄС - Україна і включає реформу спецобов’язків (ПСО), поступове підвищення тарифів або зміну методології тарифоутворення, механізми розв’язання боргової проблеми, а також комплексний захист найбільш вразливих домогосподарств. Окремо МВФ в середині 2025 року вказував, що тарифи на газ і електроенергію для населення покривають приблизно половину ринкової ціни.
Наприкінці минулого року Україна та МВФ також досягли домовленості на рівні персоналу (SLA) щодо нової 4-річної програми. За словами директорки з комунікацій МВФ Джулії Козак, розгляд цієї програми радою директорів теоретично можливий у лютому цього року.