Solidarity Lanes: за три роки українсько-європейські "шляхи солідарності" стали рятівним каналом для економіки України
Київ • УНН
Solidarity Lanes стали рятівним каналом для економіки України, забезпечивши експорт на €61 млрд та імпорт на €150 млрд. Українські науковці відновили дослідження для розвитку агросектору.

У травні 2025 року виповнюється три роки від запуску ініціативи Solidarity Lanes – логістичних маршрутів, створених Європейським Союзом для забезпечення експорту української сільськогосподарської продукції та підтримки стабільності аграрного сектору в умовах війни. Попри повномасштабну війну, аграрна галузь України не лише зберегла стійкість, а й продовжила розвиватися, пише УНН з посиланням на Генеральний директорат з питань мобільності та транспорту Європейської Комісії.
Деталі
Після російського вторгнення та блокади українських портів, країна фактично втратила можливість експортувати та імпортувати товари традиційними маршрутами. У відповідь на цю кризу ЄС оперативно створив "шляхи солідарності", які дозволили зберегти логістику торгівлі: від зерна і сталі – до пального та гуманітарної допомоги. Ініціатива охоплює всі сектори економіки та базується на співпраці органів влади й бізнесу ЄС, України та Молдови у координації з Єврокомісією та транспортною спільнотою.
Сукупна вартість торгівлі через Solidarity Lanes з 2022 року оцінюється приблизно в 211 млрд євро. З них: 61 млрд євро – це вартість українського експорту; 150 млрд євро – вартість імпортованих до України товарів.
Загалом, з травня 2022 року через Solidarity Lanes Україна експортувала приблизно 179 млн тонн продукції, з яких 91 млн тонн становили аграрні товари, включно з 85 млн тонн зерна, олійних культур та пов’язаних із ними продуктів.
Водночас успішна адаптація агросектору до нових логістичних реалій неможлива без опори на науковий потенціал та ініціативи щодо розвитку експортного потенціалу України. Ще з квітня 2022 року, попри активні бойові дії, українські науковці відновили польові дослідження і станом на сьогодні продовжують роботу над удосконаленням сортів, підвищенням стійкості культур до кліматичних змін та забезпеченням збереження біорізноманіття.
Система генетичних ресурсів рослин в Україні налічує понад 154 000 зразків насіння 2002 видів: 16% – місцеві форми, 5,9% – дикі родичі сільськогосподарських культур, решта – сучасні сорти та селекційно-генетичні лінії. Наразі тільки 2780 зразків насіння продубльовані в Svalbard Global Seed Vault, але ведеться підготовка матеріалу до послідуючих передач
Науковці НААН також підкреслюють, що Генбанк України входить до десятки найбільших у світі за обсягом і різноманітністю збережених у ньому зразків насіння. Колекція постійно підсилюється завдяки включенню зразків "чистих" рослин – без вірусів і хвороб, – вирощування та розмноження яких здійснюють спеціалізовані наукові установи системи НААН із дотриманням міжнародних стандартів фітосанітарної безпеки та генетичної автентичності.
Таким чином, ініціатива Solidarity Lanes та зусилля українських науковців у сфері аграрної генетики утворюють взаємодоповнюючу систему, що забезпечує як стабільність поточних експортно-логістичних потоків, так і довгострокову продовольчу та економічну стійкість країни. Синергія між оперативними інфраструктурними рішеннями та стратегічними дослідженнями створює передумови для посилення глобальної ролі України як надійного партнера у сфері продовольчої безпеки та аграрних інновацій.
Нагадаємо
Голова ГС "Укрсадвинпром" Володимир Печко зазначив, що науковці НААН забезпечують українських фермерів вітчизняними сортами для ведення рослинництва і власне садівництва, які користуються популярністю серед населення та мають значний потенціал на міжнародному ринку. Крім того, експерт наголосив на тому, що аграрна наука в Україні вже багато років потерпає від хронічного недофінансування через різні виклики. Попри це, від науки очікують швидких результатів, хоча реальність демонструє зовсім інше. Виведення нового сорту рослин − це кропітка праця, яка триває десятки років і потребує системної підтримки. Непродумані рішення щодо передачі земель чи скорочення наукових програм можуть легко звести нанівець багаторічні зусилля селекціонерів. Саме тому, за словами експерта, українські науковці заслуговують не лише на повагу, а й на реальний захист − адже вони присвячують цій справі все своє життя.