Школи перед 1 вересня: чи загрожує Києву нестача місць для учнів

До початку 2026/2027 навчального року українська шкільна система підходить із меншою кількістю закладів, ніж кілька років тому. Причин одразу кілька: дітей стає менше через демографічну ситуацію, частина родин виїхала за кордон після початку повномасштабної війни, інші переїхали всередині країни, а громади паралельно оптимізують мережу шкіл.

Проте сама кількість шкіл ще не відповідає на головне питання батьків: чи вистачить дитині місця. Ситуація по країні дуже різна. У невеликих громадах іноді, навпаки, бракує учнів і утримувати школу стає дедалі складніше. У Києві та інших великих містах картина інша: окремі школи та цілі мікрорайони можуть бути перевантаженими.

Під час війни до цього додалося ще одне важливе питання — безпека. Школа може мати достатньо класів і парт, але це ще не означає, що всіх дітей можна одночасно навчати очно. Важливо, чи є укриття і скільки учнів воно може вмістити. У ситуації зі школами напередодні нового навчального року розібрався УНН. 

Скільки шкіл працюватиме в Україні у новому навчальному році

За даними Міністерства освіти і науки України, у 2026/2027 навчальному році 8 424 школи планують працювати очно. Ще 2 211 закладів мають використовувати змішаний формат, а 1 306 навчатимуть дітей дистанційно. Загалом йдеться про 11 941 заклад загальної середньої освіти. До перших класів цього року очікують прийняти близько 243,3 тисячі дітей.

Для порівняння, на початку 2025/2026 навчального року в Україні працювало близько 11,8 тисячі шкіл. За попередні п'ять років їхня кількість скоротилася приблизно на 15,5%.

Причина не в якомусь одному рішенні. На мережу шкіл одночасно впливають тривале зниження народжуваності, міграція, повномасштабна війна, виїзд дітей за кордон, переміщення сімей із прифронтових областей та закриття або реорганізація малокомплектних шкіл.

Тому ситуація в різних областях України складається іноли діаметрально протилежна. Десь у сільській школі навчаються лише кілька десятків дітей, а десь один міський заклад приймає сотні учнів. Київ у цьому сенсі помітно вирізняється. За даними моніторингу мережі закладів загальної середньої освіти, на одну столичну школу припадає орієнтовно 528–535 учнів. У середньому по Україні цей показник становить близько 303 учнів.

Тому говорити про загальний дефіцит місць у школах по всій країні було б некоректно. Проблема значно локальніша: в одних громадах учнів уже замало для збереження нинішньої мережі, а в інших популярні школи залишаються переповненими.

Скільки шкіл працюватиме у Києві у новому навчальному році 

У відповіді на інформаційний запит УНН Департамент освіти і науки КМДА повідомив, що у 2026/2027 навчальному році мережа комунальних закладів загальної середньої освіти столиці налічуватиме 412 шкіл. При цьому в Департаменті не повідомили загальну проєктну місткість цих закладів і не назвали кількість вільних учнівських місць. Тому лише за цією відповіддю визначити, скільки додаткових дітей можуть прийняти комунальні школи Києва, неможливо.

Для порівняння, у 2025/2026 навчальному році у столиці працювало понад 600 шкіл усіх форм власності. Серед них було 415 комунальних, 187 приватних та вісім державних. Загалом у київських школах навчалося майже 326 тисяч дітей.

Водночас ці цифри важливо не змішувати: одна справа — всі школи столиці, інша — лише комунальні. Приватний сектор у Києві досить великий, але основне навантаження все одно припадає на комунальну систему освіти.

Чи є нестача місць у школах Києва

Офіційних даних про те, що у Києві загалом не вистачає місць у школах, Департамент освіти і науки КМДА у відповіді на інформаційний запит УНН не навів. Тому говорити про підтверджений загальноміський дефіцит наразі не можна.

Ситуація може суттєво відрізнятися навіть між сусідніми мікрорайонами. Найбільше навантаження зазвичай виникає там, де активно будують житло, а школи та інша соціальна інфраструктура не встигають за появою нових будинків.

Є й інший фактор: батьки часто хочуть віддати дитину не просто до найближчої школи, а до конкретного ліцею чи закладу з хорошою репутацією. У результаті одна школа може бути переповненою, хоча у сусідній ще залишаються місця.

Тож для родини наразі, враховуючи безпекову ситуацію в столиці,  важливо не лише знайти "фізичне" місце в школі, але й обрати навчальний заклад неподалік від дому, спланувати безпечний маршрут до неї, податися на відповідну освітню програму та мати можливість навчатися очно.

Окреме питання — укриття.

За інформацією КМДА, 94% закладів освіти Києва забезпечені найпростішими укриттями. Якщо школа не має власного укриття, вона може використовувати захисні споруди сусідніх об'єктів, якщо вони розташовані поблизу та мають достатньо місць. Через це фактична місткість школи під час війни може відрізнятися від звичайної. У класах місця є, але якщо укриття не розраховане на всіх дітей одночасно, доводиться змінювати формат навчання або розклад.

Як працюватимуть київські школи з 1 вересня

Новий навчальний рік у Києві має розпочатися 1 вересня 2026 року. Яким саме буде формат роботи конкретної школи, залежатиме насамперед від безпекової ситуації. У Департаменті освіти і науки КМДА повідомили УНН, що більшість столичних шкіл планують працювати переважно очно та в одну зміну.

"За прогнозом міської влади, 95,3% київських закладів загальної середньої освіти працюватимуть очно. Ще 4% мають використовувати змішану форму, а близько 0,7% — дистанційну", – йдеться у відповіді профільного відомства. 

Втім, там визнають: якщо безпекова ситуація змінюватиметься, школи зможуть коригувати організацію навчання. Так,  керівники навчальних закладів можуть використовувати різні моделі роботи під час воєнного стану. Крім того, школи мають певну автономію: педагогічна рада визначає структуру навчального року, режим роботи, форму навчання, тривалість навчального тижня і дня, графік уроків та перерв.

Чи закривають школи в Україні

Поки великі міста можуть мати проблему з перевантаженими школами, частина громад стикається з прямо протилежною ситуацією — дітей у класах стає дедалі менше. Насамперед це стосується сільської місцевості. Через демографічне скорочення та міграцію у деяких закладах навчаються лише кілька десятків учнів.

З 1 вересня 2026 року змінюються і правила державного фінансування малокомплектних шкіл. Освітня субвенція не надаватиметься закладам, де кількість учнів нижча за встановлений поріг. Для шкіл із 1–12 класами йдеться про менш як 60 дітей, для закладів із 1–11 класами — менш як 55, а для шкіл із 1–9 або 5–11(12) класами — менш як 45 учнів.

Проте це не означає, що такі школи автоматично закриють 1 вересня. Рішення про реорганізацію або ліквідацію комунального закладу ухвалює його засновник, зазвичай місцева громада. Якщо там вважають школу необхідною, вона може продовжити фінансувати її зі свого бюджету. Але для невеликих громад це може бути дорого, тому процес оптимізації освітньої мережі, ймовірно, продовжуватиметься.

Навіть якщо школу реорганізують або закриють, це не означає, що дітей просто залишать без навчального закладу. Громада має визначити інші школи для учнів і, за необхідності, організувати підвезення.

Що зміниться в Україні зі школами найближчими роками 

Ще одна велика зміна очікує українські школи вже найближчим часом — реформа старшої школи. Із 2027 року має розпочатися перехід до профільної середньої освіти. Після дев'ятого класу учні обиратимуть подальший шлях: академічний ліцей або професійну освіту.

Через це зміниться і сама мережа закладів. Не кожна школа, яка сьогодні має класи з першого по одинадцятий, надалі залишатиме старшу школу. Частина закладів працюватиме як початкові школи або гімназії до дев'ятого класу. Навчання у 10–12 класах поступово концентруватиметься в академічних ліцеях.

Чи можуть приватні школи компенсувати нестачу місць у державних закладах освіти 

У Києві досить великий приватний сектор освіти — таких шкіл уже близько двох сотень. Вони справді можуть частково знімати навантаження з комунальних закладів. Особливо це помітно у районах із новою житловою забудовою, де разом із новими будинками відкриваються і приватні освітні проєкти.

Але вважати приватні школи повноцінним вирішенням проблеми нестачі місць не варто.

Насамперед це платне навчання, яке може дозволити собі не кожна родина. Крім того, приватні школи також мають обмежену кількість місць, власні правила прийому та не зобов'язані приймати всіх дітей із навколишніх будинків.

Комунальна система працює за іншим принципом: доступ до загальної середньої освіти має бути гарантований незалежно від доходів сім'ї. Тому приватні школи можуть доповнювати освітню мережу великого міста і частково її розвантажувати, але замінити комунальні заклади вони не можуть.

Нагадаємо

УНН писав про те, чи вистачить місць у новому навчальному році у дитячих садках.