Рада готує сценарії виборів під час війни та вже обіцяє перший документ

Робоча група Верховної Ради, яка готує законодавчі напрацювання на випадок можливого проведення виборів у воєнний та повоєнний період, у найближчі тижні має підготувати кістяк базового документа щодо організації виборчого процесу в умовах війни. Про це 12 лютого під час засідання групи заявив перший віцеспікер парламенту Олександр Корнієнко, передає УНН. 

Деталі

За його словами, учасники робочої групи вже мають переходити від загальних обговорень до конкретних документів, які можуть продемонструвати практичний результат і структуру майбутніх рішень. Йдеться про формування рамки, яка окреслить ключові підходи до виборів: які норми потребують змін, які процедури мають бути адаптовані, а також які ризики та обмеження необхідно врахувати у воєнний час.

Корнієнко також наголосив, що робота групи має бути не декларативною, а прикладною. 

Саме тому в найближчі тижні важливо вийти на узгоджений каркас документа, який стане основою для подальших юридичних формулювань і можливих законодавчих ініціатив

Крім того, перший віцеспікер ВРУ повідомив, що наступне засідання робочої групи запланували на 17 лютого.

Наразі ж робоча група заслуховує напрацювання семи підгруп, які впродовж місяця провели 32 засідання. У них опрацьовують різні блоки питань, пов’язані з виборчим процесом у нестандартних умовах. 

Зокрема, це може стосуватися організації голосування, безпекових вимог, доступу громадян до виборчих процедур, а також загальних правил підготовки та проведення кампаній, які у воєнний час мають додаткові виклики.

У фокусі роботи залишаються питання, як у разі політичного рішення забезпечити легітимність і прозорість виборів, не наражаючи людей на додаткові ризики. Воєнний стан накладає обмеження як на стандартні виборчі процедури, так і на можливості повноцінної агітації, роботи дільниць, логістики та контролю за дотриманням правил. 

Окремий комплекс проблем пов’язаний із тим, що значна частина громадян перебуває за кордоном або змінила місце проживання всередині країни, а окремі території залишаються тимчасово окупованими чи прифронтовими.

Таким чином, робоча група у Верховній Раді наразі зосереджена на підготовці законодавчого підґрунтя та сценарних рішень на майбутнє, формуючи базову рамку документів і систематизуючи пропозиції підгруп.

Водночас політична лінія керівництва держави зводиться до того, що практичні рішення про вибори можуть розглядатися лише за наявності належних гарантій безпеки для країни та громадян.

Вибори-2026: що про них говорять політики й пишуть медіа

У 2026 році обговорення можливих виборів в Україні будується навколо двох ліній: публічної позиції керівництва держави про неможливість голосування без умов безпеки та паралельної підготовки парламентом і ЦВК можливих законодавчих рішень на майбутнє.

Позиція президента та Офісу президента

Президент України Володимир Зеленський у публічних заявах наголошував, що вибори та референдум не проводитимуться, доки Україна не отримає достатні гарантії безпеки і доки зберігаються умови, які не дозволяють організувати голосування належним чином. 

Зеленський також спростував повідомлення про нібито підготовку оголошення термінів виборів, вказуючи, що такі твердження поширюються в медіапросторі без підтверджених рішень.

Зеленський заявив, що "вперше чує" про оголошення виборів 24 лютого11.02.26, 20:06 • 3100 переглядiв

Що кажуть в українському парламенті

У ВРУ тривала робота над можливими законодавчими ініціативами, які можуть знадобитися для організації виборів у воєнний або післявоєнний період. Станом на січень-лютий 2026 року повідомляли про роботу декількох підгруп і значну кількість засідань за короткий період.

Окремі організаційні питання, які виносили в публічну площину

Політики та представники парламентського керівництва публічно називали проблемні блоки, які потребують рішень: 

• участь виборців за кордоном;
• забезпечення голосування для військовослужбовців;
• облік внутрішньо переміщених осіб;
• обмеження, пов'язані з тимчасово окупованими територіями та прифронтовими районами. 

Під час фахових дискусій лунали варіанти розширення можливостей голосування за межами країни, включаючи зміни в організації процесу, але без конкретних остаточних рішень.

Детальніше про це під час засідання спеціальної робочої групи 12 лютого розповіла віцеспікерка ВРУ та заступниця голови робочої групи з підготовки законодавчих пропозицій щодо виборів в особливий або повоєнний період Олена Кондратюк.

За її словами, одним із найскладніших і найчутливіших блоків залишається пасивне виборче право, тобто право громадян бути обраними.

Вона підкреслила: у проєкті документа, над якими наразі првцює робоча група,  є ключові положення (зокрема статті 11 і 12), які стосуються саме пасивного виборчого права. Навколо цих норм триває широка дискусія, у тому числі в підгрупі, що працює над організацією виборів за кордоном. Віцеспікерка підкреслила, що цей блок потребує найретельнішого опрацювання.

Окремо вона наголосила на необхідності деталізувати організацію голосування, особливо для українців за кордоном. Зокрема, робочій групі потрібно визначитися з пропозиціями або подовжити час голосування в день виборів, або дозволити голосування протягом двох днів за межами України. Кондратюк пояснила, що такі рішення мають забезпечити реальну участь громадян і практичне гарантування їхніх виборчих прав.

Також Кондратюк порушила питання фінансування виборчого процесу та можливих обмежень передвиборчої агітації. Вона зазначила, що треба окремо врегулювати відкриття рахунків і допустимі фінансові інструменти, включно з обговоренням використання криптовалюти, особливо в контексті виборів за кордоном.

Вибори в Україні у 2026 році та позиція ЦВК

Центральна виборча комісія (ЦВК) в 2026 році також пропонувала свої підходи до нормативного врегулювання виборів після завершення воєнного стану або в особливий період. Їх обговорювали в профільних робочих форматах.

Роль медіа у дискусії про волевиявлення

Українські та міжнародні медіа у 2026 році регулярно повертаються до теми виборів, фіксуючи заяви влади та аналізуючи правові та практичні обмеження. Основний акцент роблять на тому, що проведення виборів залежить від воєнного стану та безпеки, а також від здатності забезпечити рівний доступ до голосування та контролю за процедурами.

У підсумку  наразі публічно домінує позиція про неможливість виборів без безпечних умов, але при цьому парламент і профільні органи продовжували підготовку сценаріїв і проектних рішень на випадок зміни обставин.

Нагадаємо

Днями Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що рішення щодо проведення виборів в Україні під час війни є внутрішньою справою держави. Альянс не бачить підстав для зовнішнього тиску на українське керівництво з цього приводу.