Для ефективної роботи Defence City необхідна синергія держави і виробників зброї - експерт

В Україні офіційно запрацював спеціальний режим Defence City, покликаний стати драйвером розвитку вітчизняного оборонно-промислового комплексу. Утім, за два місяці роботи програми поки лише одна компанія змогла отримати статус резидента. Віцепрезидент "Українського міжнародного інституту відновлення", експерт ГС "Економічний дискусійний клуб" Ігор Гарбарук в ексклюзивному коментарі УНН пояснив, що, на його думку, проблема полягає у відсутності системного підходу держави та необхідності точкового доопрацювання законодавства.

Defence City може стати дієвим інструментом розвитку ОПК

На переконання Ігоря Гарбарука, сам механізм Defence City може бути дієвим, однак лише за умови реальної синергії держави та виробників.

"Для того, щоб воно (Defence City – ред.) працювало не декларативно, з ним потрібно працювати. Тобто, фактично, в цьому має бути зацікавлена і держава, і виробники зброї. І щоб це була така синергетична співпраця", – зазначив економічний експерт.

Щодо виробників зброї, Гарбарук наголошує, що вони повинні нести відповідальність за якість озброєння та техніки, яку виготовляють. Адже оборонне виробництво – це високопрофесійний сегмент, де помилки можуть коштувати життів.

У цьому контексті, на думку експерта, необхідно посилити контроль якості товарів, виготовлених підприємствами ОПК.

Чи справді вимоги до резидентів надмірні?

Попри критику частини представників ринку та низки експертів, Гарбарук не вважає критерії вступу до Defence City зовсім нереалістичними.

"Я, чесно кажу, передивився всі вимоги, які до цього проєкту, цієї програми є – нічого невиконуваного там немає", – зазначив експерт.

За його словами, ключова вимога стосується структури доходів, і потенційним резидентам потрібно якісно готувати документи, необхідні для заявки на приєднання до спецрежиму. "Компанія має бути білою, не просто ФОП якийсь", – зазначив Ігор Гарбарук.

Однак для того, щоб Defence City працював ефективно, законодавство необхідно адаптувати до нинішніх реалій ринку.

Однією з найбільш дискусійних вимог Defence City є повна відсутність кримінальних проваджень, у яких фігурують потенційні резиденти. Експерт вказує на те, що в нинішніх умовах слідчі часто безконтрольно і без будь-якої відповідальності відкривають необґрунтовані кримінальні справи.

"Те, що наші служби (правоохоронні органи – ред.) збуджуються і висувають обвинувачення і так далі, це інше питання. І, можливо, дійсно під час війни, знову ж таки, враховуючи те, що, скажімо так, наші служби теж проявляють активність, інколи правильно, інколи абсолютно без відповідальності, потрібно зробити одну просту річ: має бути кримінальна відповідальність тих людей, які відкривають ці (необґрунтовані – ред.) справи. От і все. Коли тільки буде кримінальна відповідальність йти за слідчим, за тим, який ініціює цю кримінальну справу, тоді їх (необґрунтованих кримінальних справ – ред.) буде значно-значно-значно менше", – пояснив Гарбарук.

У цьому контексті ключовим критерієм оцінки підприємства має бути вирок суду, а не сам факт відкриття кримінального провадження.

"Поки немає вироку суду, це все, скажімо так, вилами по воді писано", – зазначив Гарбарук.

Водночас, на його думку, представникам ринку варто було б виступити з ініціативою щодо перегляду норми про відсутність кримінальних справ, у яких фігурують потенційні резиденти.

ОПК має стати основою економіки на найближчі 10-12 років

Ігор Гарбарук переконаний, що Defence City – це не лише про податковий режим, а про стратегічну модель економіки загалом. Саме він може стати основою української економіки в найближче десятиліття.

"Оборонно-промисловий комплекс має стати і бути основою економіки України на найближчі 10-12 років. Далі будемо бачити, але найближчі 10-12 років це 100% оборонно-промисловий комплекс має бути основою. А вже навколо нього має формуватися все інше", – зазначив Гарбарук.

Він наголошує на необхідності системної державної підтримки національних виробників, щоб саме українські підприємства, а не іноземні отримували державні замовлення.

Важливим аспектом, за словами економічного експерта, є також розвиток експорту товарів ОПК. "Ми маємо дійсно розвивати експорт. І він має розвиватися виключно при підтримці тої самої держави", – зазначив Гарбарук.

Тут, на його думку, Україні слід брати приклад з Туреччини, США та Німеччини, які активно лобіюють на міжнародній арені товари національних оборонних компаній.

Тож, експерт переконаний, що Defence City має бути не лише механізмом швидкого запуску виробництва озброєння та техніки, а й інструментом довгострокового підвищення якості товарів та конкурентоспроможності вітчизняного ОПК.

Нагадаємо

В Україні запрацював спецрежим Defence City. Це елемент системної державної політики у сфері безпеки й оборони. Цей правовий режим має створити сприятливі умови для масштабування оборонного виробництва, залучення інвестицій і розвитку українського ОПК. 

Резиденти Defence City отримують комплекс економічних та операційних стимулів, які мають зменшити фіскальне навантаження та прискорити розвиток виробництва. Ідеться зокрема про звільнення від податку на прибуток за умови реінвестування підприємствами ОПК коштів у свій розвиток, а також звільнення від земельного, майнового та екологічного податків.

Окрім того, для резидентів діятимуть спрощені митні процедури; спеціальні гарантії захисту інформації та конфіденційності даних підприємства під час дії режиму; державна підтримка релокації та підвищення захищеності виробничих потужностей у разі необхідності.

Підприємство може отримати статус резидента Defence City за умови, що юридична особа відповідає вимогам щодо частки кваліфікованого доходу (дохід від реалізації оборонних товарів власного виробництва або виконання робіт та/або надання послуг щодо оборонних товарів) за попередній календарний рік, а також стосовно такої особи відсутні обставини для дискваліфікації.

Частка кваліфікованого доходу має становити не менше ніж 75% загального доходу юридичної особи (з урахуванням винятків) і не менше ніж 50% загального доходу для суб'єктів літакобудування.

Резидентом не може бути компанія, яка зареєстрована відповідно до законодавства іноземної держави або яка порушила вимоги щодо розкриття інформації про структуру власності чи кінцевих бенефіціарів.

Не може бути включене до реєстру також підприємство, серед акціонерів/учасників якого є особи, пов’язані із державою-агресором, або стосовно якого застосовано санкції, або яке є пов’язаним із особою, стосовно якої застосовано санкції.

До Defence City не можуть увійти юридичні особи, стосовно яких протягом останніх 12 місяців було встановлено факт порушення обов’язків за державним контрактом з оборонних закупівель; які не є платником податку на прибуток або внесені до реєстру неприбуткових установ та організацій. 

Підприємство не може стати резидентом, якщо воно має податковий борг більше ніж 10 мінімальних заробітних плат; якщо воно знаходиться і працює на тимчасово окупованій території України, а також є фігурантом кримінальних проваджень.

Міноборони повідомило про те, що перша компанія отримала статус резидента.