Перевірятимуть не всіх. Голова НАЗК розповів про принцип відбору декларацій для повної перевірки
Київ • УНН
Голова НАЗК Віктор Павлущик повідомив про зміну методології відбору декларацій для перевірки на ризико-орієнтований підхід. Однак механізм відбору та відсутність інструменту ринкової оцінки викликають питання.
Голова Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) Віктор Павлущик розповів про зміну методології відбору декларацій посадовців для повної перевірки. Однак попри заяви про новий "ризик-орієнтований підхід", механізм відбору декларацій досі залишається незрозумілим, пише УНН.
"Важливо розуміти, що підходи до відбору декларацій на повну перевірку до 2022 року і після фактичного відновлення декларування 2024-го — зовсім різні. Тоді акцент був на перевірках декларацій найвищих посадових осіб держави: Президент, Кабмін, народні депутати, судді Верховного суду, Конституційного суду України", - розповів Павлущик.
При цьому він зізнався, що у НАЗК немає ресурсу на повні перевірки декларацій представників державних органів регіонального рівня, керівників державних і комунальних підприємств і суспільство могло чекати на них роками.
Павлущик зазначив, що ресурс НАЗК не дозволяє перевірити всі подані до Реєстру декларації, яких щороку майже 700 тисяч.
При цьому він переконаний, що новий підхід, за яким проводитиметься вибіркова перевірка, змушуватиме чиновників сумлінніше декларувати власне майно. Однак, за яким підходом НАЗК обирає декларації для перевірки і чи унеможливлене тут ручне управління поки невідомо.
"Як я вже зазначав, 2024 року підхід змінився на ризико-орієнтований. Ми перевіряємо декларації посадовців усіх рівнів. Так, акцент на тих, хто займає відповідальне та особливо відповідальне становище, звісно, є. Тепер будь-яку декларацію може бути відібрано для перевірки, якщо за результатами логічного й арифметичного контролю вона має високий рейтинг ризику", - зазначив Павлущик.
Коментуючи закиди експертів про те, що в логіко-арифметичному методі є прогалини, зокрема відсутність інструмента ринкової оцінки, Павлущик зазначив: "Проблема насправді комплексна. Під час перевірок ми досліджуємо обставини набуття активів за заниженою вартістю, насамперед це стосується автомобілів — у переважній більшості випадків це пов’язано із заниженням бази оподаткування, про що ми інформуємо податкову".
За його словами, з 1 січня правила змінилися і "продаж за 50 тисяч" тепер майже неможливий, але, на думку Павлущика, ефект буде помітний з 2026 року.
Він також окреслив ще декілька чинників, що, на його думку, ускладнюють роботу НАЗК.
"Із нерухомістю простіше: є затверджена процедура оцінки. Треба враховувати багато чинників, зокрема й дату набуття, наприклад, визнати необґрунтованим можна актив, набутий після листопада 2019 року. Є й проблеми з оцінкою землі — в новій Антикорупційній стратегії пропонуємо її вдосконалити. В будь-якому випадку під час перевірки ми аналізуємо доходи декларанта та членів його родини, їх співрозмірність із витратами. Це завжди комплексний та індивідуальний аналіз", - зазначив він.
Водночас виправдовуючись за те, що НАЗК не помітило факти, які вказували на незаконне збагачення посадовців МСЕК, Павлущик зазначив, що Агентство не є правоохоронним органом, не здійснює оперативних заходів, не проводить обшуків, а працює з даними реєстрів і отриманими документами та поясненнями декларанта. "Тому встановити незаконну незадекларовану готівку чи кошти на рахунках за кордоном виключно силами НАЗК без допомоги правоохоронних органів неможливо", – резюмував він.
За такого пояснення незрозумілим залишається, як НАЗК здійснює моніторинг способу життя посадовців, коли виникають підозри щодо можливого їхнього незаконного збагачення.
Нагадаємо
4 жовтня 2024 року посадовицю МСЕК Тетяну Крупу та її сина, керівника управління ПФУ у Хмельницькій області, викрили на незаконному збагаченні на мільйони гривень.
У деклараціях ексголови Хмельницької МСЕК і депутатки обласної ради виявили серйозні порушення на суму понад 34,8 млн грн. 31 березня 2025 року Апеляційна палата ВАКС зменшила заставу для Крупи до 130 млн грн.
А 4 червня того ж року Апеляційна палата залишила запобіжний захід без змін: Крупа залишалася під вартою, але вже з заставою 112 млн грн до 13 липня 2025 року.
Пізніше ВАКС продовжив її тримання під вартою до 7 вересня 2025 року, встановивши заставу 56 млн грн та ряд обов’язків у разі її внесення.
4 вересня 2025 року Вищий антикорупційний суд змінив запобіжний захід для Тетяни Крупи на заставу у розмірі 20 млн грн. Після цього вона внесла заставу.