Пацієнти без вибору: голова ГС "Орфанні захворювання України" захищає монополію Molnlycke Health Care

Комітет ВР з питань здоровʼя нації розглянув на своєму засіданні в четвер ситуацію із забезпеченням хворих на бульозний епідермоліз повʼязками. Під час обговорення проблеми представники Антимонопольного комітету України вказали на те, що наразі на ринку відсутня конкуренція, що говорить про монополію шведської компанії Molnlycke Health Care та системну корупцію, пише УНН.

Під час засідання Комітету ВР представники АМКУ зазначили, що медична документація, а саме настанови Міністерства охорони здоровʼя України прописані таким чином, що у державних тендерах із закупівлі повʼязок може брати участь лише одна компанія – шведський виробник Molnlycke Health Care. В АМКУ вважають, що наразі на українському ринку відсутня конкуренція і створена монополія, що є порушенням законодавства. Таким чином був зроблений достатньо прозорий натяк  на корупцію, яку мають перевірити правоохоронні органи.

Для відстоювання своїх інтересів на засіданні парламентського комітету шведська компанія використала голову ГС "Орфанні захворювання України" Тетяну Кулешу, яка зробила низку маніпулятивних та брехливих заяв, що може бути черговим підтвердження корупції.

Зокрема, Тетяна Кулеша заявила, що в Україні немає аналогів шведським повʼязкам, які використовуються для догляду за ранами орфанних хворих. Хоча насправді в тендері брала участь українська компанія, виробничі потужності якої знаходяться в Єгипті.

Попри те, що на засіданні Комітету озвучувалась позиція завідувача кабінету медичної допомоги дітям з бульозним епідермолізом в "Охматдиті" Інни Гедеон, яка заявила, що не використовувала українські повʼязки і не може дати висновок щодо їхньої дії, Тетяна Кулеша відверто зманіпулювала.

"Жодна країна світу, у жодних протоколах не використовується даний медичний засіб, який зараз намагається вийти на ринок України. Для нас всіх це нонсенс. Ви всі бачили, що ці пацієнти використовують дуже тоненькі, які не влипають, абсолютно правильно, лікарські засоби для своєї шкіри. Те, що зараз виходить на наш ринок – якщо ви (комісія АМКУ) бачили його, торкалися його руками – це пов’язка, яка перевищує навіть 5 міліметрів. Так вона закриє звичайні рани, але вона ніколи в житті не закриє рани бульозного епідермоліза, а якщо закриє, то зніметься разом зі шкірою. Я ще раз наголошую – даний медичний засіб не застосовується в жодній країні світу, немає ніде", - заявила Кулеша.

Водночас варто зазначити, що українські аналоги ідентичні шведським повʼязкам, але дешевші в чотири рази. Ба більше, їх активно використовують інші країни – Іспанія, Італія, Велика Британія, Туреччина, США, Німеччина та інші.

Що цікаво, українські повʼязки раніше отримали Сертифікат відповідності, згідно технічного регламенту 753 з органу оцінки відповідності - Українського центру медичної сертифікації та прогнозування. Товщина повʼязки від українського виробника менше 2 мм, як цього вимагає специфікація. Навіть у їхній назві вказано, що виріб супертонкий, що є надважливим для обробки ран пацієнтів-метеликів.

Кулеша заявила, що і вона, і орфанні пацієнти хочуть, щоб на українському ринку зʼявилися більш дешеві аналоги шведським повʼязкам. При цьому вона закликала жорсткіше регулювати на державному рівні перевірку повʼязок для орфанних хворих. Однак Кулеша змовчала про те, що наразі через штучно створену монополію Molnlycke Health Care у тендері не можуть брати участь інші виробники, як не вказала й на корупційні ризики.

Посилаючись на протоколи лікування хворих на бульозний епідермоліз, вона підтвердила, що в документації прямо вказано, що повинні використовуватись повʼязки виробника Molnlycke Health Care без жодної альтернативи. Однак за загальноприйнятими стандартами, в тому числі європейськими правилами, у медичних протоколах повинні бути вказані лише види засобів для обробки ран, наприклад, "повʼязка губчаста", але аж ніяк не назви компаній-виробників. Цей факт, а також те, що протокол не переглядався майже 9 років, хоча на ринку існують аналоги, які не гірші за якістю і в рази дешевші, вказує на корупцію, конфлікт інтересів та заангажованість, повʼязані зі шведською компанією.

Тобто пацієнти і держава поставлені в умови вибору без вибору – їм фактично навʼязали дорогі шведські повʼязки. При цьому всіх, хто пропонує аналоги, іноземний гігант, завдяки своїм ресурсам та корупційним звʼязкам, до ринку не допускає. Через кишенькові асоціації хворим вливають у вуха тезу про те, що аналогів не існує і для них хочуть найкращого, а насправді це просто бізнес на нещасті.

Нагадаємо

УНН розпочав розслідування, щоб зʼясувати, як шведській компанії Molnlycke Health Care, що спеціалізується на виробництві пов’язок, вдалося створити монополію на українському ринку. Адже виробник забезпечив собі безапеляційне домінування в державних тендерах для закупівлі засобів для догляду за ранами для хворих із бульозним епідермолізом. Попередній аналіз зокрема виявив можливий конфлікт інтересів у тендерних закупівлях через громадську спілку, яку очолює Тетяна Кулеша.