Як Molnlycke монополізувала ринок пов’язок для хворих із бульозним епідермолізом в Україні

УНН продовжує своє розслідування і цього разу вирішив зʼясувати, як шведській компанії Molnlycke Health Care, що спеціалізується на виробництві пов’язок, вдалося створити монополію на українському ринку. Адже виробник забезпечив собі безапеляційне домінування в державних тендерах для закупівлі засобів для догляду за ранами для хворих із бульозним епідермолізом.

У 2016 році Міністерство охорони здоров’я України затвердило адаптовану клінічну настанову щодо лікування бульозного епідермолізу. Над нею працювала мультидисциплінарна робоча група, яка займалась опрацюванням медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги на засадах доказової медицини орфанним хворим. До робочої групи входили представники Державного експертного центру МОЗ, Асоціації дерматовенерологів та косметологів України, міжнародної громадської організації "Дерматологи – дітям", центру "Дебра – Україна", а також лікарі Національної дитячої спеціалізованої лікарні "Охматдит". Серед них, наприклад, була Інна Гедеон – завідувач кабінету бульозного епідермолізу "Охматдиту".

У пʼятому розділі клінічної настанови, який стосується догляду за ранами вказано, що лікарі повинні розповідати пацієнтам про нові засоби, які зʼявляються на ринку.

"Ретельне обговорення зазвичай дає можливість виявити, які засоби використовуються пацієнтами в певних випадках і лікар повинен бути готовим прийняти це. Окрім того, лікарі повинні навчати пацієнтів догляду за ранами та надавати інформацію про нові засоби, як тільки вони зʼявляються на ринку", - йдеться в документі.

Робоча група, яка готувала клінічну настанову, прямо вказала, що для догляду за хворими необхідно використовувати пов’язки шведського виробника Molnlycke Health Care. Сам факт, що у медичній документації вказана визначена компанія, свідчить про корупцію та заангажованість робочої групи, а можливо й її фінансову зацікавленість.

Наразі ці повʼязки поставляє в Україну компанія "Екомед", яку раніше Центр громадського моніторингу та досліджень підозрював у змові з іншим дистрибʼютор для перемог у тендерних закупівлях.  

На світовому та українському ринку представлені й інші виробники, які виготовляють пов’язки для бульозного епідермолізу, що не поступаються за якістю продукції Molnlycke. Деякі з них пропонують їх за значно нижчою ціною. Однак через те, що клінічні настанови МОЗ вказують лише Molnlycke, продукція інших виробників автоматично вважається "не рекомендованою". Тобто через корупцію та монополію держава вимушена витрачати кошти, які б могли піти на забезпечення армії, або ж інших пацієнтів.

Важливо, що за майже дев’ять років клінічна настанова не переглядалася жодного разу, попри розвиток технологій та появу на ринку нових гравців. Тому постає запитання, невже лікарі не знають про існування якісних та дешевших аналогів? Чому тоді їх не рекомендують пацієнтам?

Фактично, прописавши конкретного виробника в офіційній настанові, було створено необмежені можливості на українському ринку для шведської компанії, а всіх інших усунуто. Адже державні закупівлі й досі орієнтовані виключно на продукцію цього виробника, а пацієнти отримують від лікарів рекомендації використовувати саме ці пов’язки, попри їхню високу вартість. Що це тоді, якщо не корупція? 

Це впливає і на державні тендери: тендерна документація часто прописується з орієнтацією на характеристики, які ідеально відповідають продукції Molnlycke. Інші виробники просто не можуть відповідати таким специфічним вимогам і тому не допускаються до участі в закупівлях.

Через монополію Molnlycke, пацієнти та держава змушені платити завищені ціни за пов’язки, тоді як альтернативні виробники могли б забезпечити необхідну якість за меншу вартість. Це особливо критично у час війни, коли кожна гривня державного бюджету має використовуватись максимально ефективно. Правоохоронці повинні звернути увагу на ситуацію зі шведським виробником і запобігти розтраті державних коштів.

Більше того, створена монополія обмежує доступ пацієнтів до вибору. Вони змушені довіряти продукції лише одного виробника, навіть якщо аналоги можуть бути більш зручними або економічно вигідними. Чому пацієнти, зокрема й діти, повинні страждати, поки один фармгігант заробляє на українських пацієнтах?

Потреба перегляду клінічних настанов МОЗ стає дедалі актуальнішою. У світі вже давно відходять від практики зазначення конкретних брендів у офіційних рекомендаціях, адже це створює дискримінацію на ринку. Україна також має адаптувати свої стандарти до сучасних реалій, забезпечивши рівні можливості для всіх виробників, а пацієнтам — доступ до якісного лікування.

Крім того, давно слід відмовитися від практики, коли лікарі за певні відсотки чи фінансову винагороду призначають пацієнтам препарати чи медичні засоби певних виробників.

Далі буде…

Нагадаємо

Раніше УНН розповідав, що держава закуповує пов'язки для хворих на бульозний епідермоліз лише в одного шведського виробника. Розслідування виявило можливий конфлікт інтересів у тендерних закупівлях через громадську спілку.