Дії силовиків відлякують міжнародних інвесторів, які готові прийти в Україну після завершення війни
Київ • УНН
Нардеп Ярослав Железняк заявив, що безпідставні слідчі дії є головним бар'єром для інвестицій. Відновлення України потребує 588 млрд доларів, зокрема приватного капіталу.
Безпідставні слідчі дії з боку правоохоронних органів - один із головних бар'єрів для залучення міжнародних інвестицій, без яких відновлення України після завершення війни буде неможливим. Про це заявив народний депутат Ярослав Железняк, коментуючи значення інвестицій для майбутнього економічного розвитку країни, пише УНН.
Інвестиції у відновлення України
За оцінкою Світового банку, відбудова України потребуватиме близько 588 млрд доларів, і левову частку цих коштів мають забезпечити саме приватні інвестори, а не міжнародні донори чи уряди.
"Хто повезе гроші в країну, де обшук – це лише питання часу?" – зазначив Железняк, додавши, що проблема вже стала системною.
Питання інвестиційного клімату порушив також засновник українського miltech-фонду, колишній член наглядової ради ПриватБанку Роман Шульжик під час дискусії, організованої RRA for Ukraine. На його думку, саме обсяг приватного капіталу, який вдасться залучити після завершення війни, стане головним показником успіху України.
"Якщо ми в перші п'ять років після закінчення війни заведемо сюди хоча б 100 млрд доларів приватного капіталу – то ми перемогли. Якщо ми заведемо тільки 10–20 млрд доларів – то росія перемогла. Це означає, що Україна залишається корумпованою країною, у яку не можна інвестувати", – наголосив він.
Железняк підтримав цю оцінку, зазначивши, що саме масштабні приватні інвестиції мають стати основою економічного відновлення держави. Зокрема, за його словами, зараз іноземних інвесторів особливо цікавить українська оборонна промисловість.
Не варто також забувати про різницю між міжнародною фінансовою допомогою та приватними інвестиціями. Железняк підкреслив, що, наприклад, кошти МВФ є кредитними ресурсами, тоді як приватний капітал означає створення виробництв, робочих місць та довгострокове економічне зростання.
Незаконні слідчі дії можуть перекреслити інтерес інвесторів
Водночас саме в секторі, який сьогодні має найбільший потенціал для залучення іноземного капіталу, останнім часом відбулися гучні обшуки правоохоронних органів. Нардеп нагадав, що лише протягом липня правоохоронці проводили слідчі дії одразу в декількох компаніях оборонної галузі.
Водночас майже кожна п'ята скарга, за його словами, яка надходить до Ради бізнес-омбудсмена, стосується саме безпідставних дій правоохоронних органів.
На думку Романа Шульжика, саме такі історії можуть позбавити Україну майбутніх інвестицій.
"Якщо ми зараз навіть цей мільярд-два, який ми отримуємо (від іноземних інвесторів – ред.), закошмаримо всілякими ДБР та БЕБами, то ми викрадаємо нашу майбутню перемогу", – заявив він.
Ярослав Железняк наголосив, що міжнародний інвестор не аналізує юридичні нюанси української правоохоронної системи.
"Іноземний фонд не розбирається, як називається той правоохоронний орган, який нещодавно відповідну кампанію, яку вони розглядали для інвестицій, поклав в прямому сенсі і в переносному обличчям в підлогу і проводить купу обшуків та ще там фотографує відповідно всі документи. Чи це ДБР, чи СБУ, чи навіть БЕБ. Він бачить одне – у компанію зайшли люди в балаклавах. Це очевидно погано. У будь-якому світі це означає, що там якийсь жахливий-жахливий кримінал, тому що інакше б вони направили просто запит. І як ви розумієте, нікого не цікавить, буде там вирок чи ні. Вони все одно гроші в цю компанію і тим більше в цю сферу вкладати після цього не будуть", – пояснив депутат.
Саме тому, за його словами, навіть поодинокі показові силові дії правоохоронців здатні звести нанівець багаторічну роботу із залучення іноземного капіталу.
Верховенство права стає економічним питанням
На думку народного депутата, саме тому реформа правоохоронної системи сьогодні є не лише вимогою європейської інтеграції, а й необхідною умовою для економічного розвитку країни.
Він нагадав, що у Верховній Раді вже зареєстровано законопроєкт щодо реформи Державного бюро розслідувань, який, за його словами, відповідає зобов'язанням України перед Європейським Союзом. Окрім того, нардеп неодноразово наголошував на необхідності реформування й Бюро економічної безпеки.
Варто зауважити, що колеги Железняка по парламенту у коментарях УНН також говорять про необхідність аудиту кримінальних проваджень, які розслідує БЕБ, на предмет їх замовності. Вони також вказують на необхідність перезавантаження і очищення правоохоронного органу.
Окрім того, комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики різко розкритикував роботу Бюро економічної безпеки за результатами розгляду звіту за 2025 рік.
Членів парламентського комітету не влаштувала не тільки якість звітування, а й окремі наведені показники викликали сумніви щодо їхньої достовірності. Депутати відмітили низьку ефективність роботи БЕБ, зазначивши, що із майже 6,9 тисячі кримінальних проваджень, які БЕБ розслідувало у 2025 році, підозри були оголошені лише у 12,9% випадків, а до суду передано 13,1% справ, або 904 кримінальні провадження.
Окрім того, ефективність деяких підрозділів, на думку членів комітету, взагалі неможливо оцінити.