Кримінальні справи БЕБ проти авіакомпаній побудовані на хибному трактуванні лізингу - експерти
Київ • УНН
БЕБ розслідує справи проти 5 авіакомпаній через нібито несплату 15% роялті за лізинг літаків. Експерти заявляють, що це трактування суперечить законодавству та міжнародним конвенціям.
Кримінальні провадження Бюро економічної безпеки проти українських авіакомпаній побудовані на хибному припущенні, що платежі за лізинг повітряних суден нерезидентів є роялті. Таке трактування суперечить українському податковому законодавству, міжнародним конвенціям щодо уникнення подвійного оподаткування та судовій практиці. До такого висновку дійшли юристи, аудитори та податкові консультанти під час круглого столу щодо проблем оподаткування авіаційного лізингу, пише УНН.
БЕБ розслідує низку кримінальних проваджень щодо українських авіакомпаній, вважаючи, що перевізники мали сплачувати додаткові 15% податку з доходів нерезидентів, оскільки платежі за оренду літаків нібито є роялті. Від такого підходу постраждали щонайменше 5 авіаперевізників, зокрема МАУ, "Авіакомпанія Константа", "Урга", Н3Operations та "Скайлайн".
Найбільшою суперечністю ситуації експерти називають те, що більшість авіакомпаній уже проходили податкові перевірки саме за періоди, які сьогодні стали предметом кримінальних проваджень БЕБ.
За даними ДПС, авіакомпанії пройшли податкові перевірки і лише за результатами однієї з них було встановлено порушення з оподаткування лізингу. Решта податкових перевірок таких порушень не виявила.
За результатами одної перевірки по компаніях авіаційної галузі було перекваліфіковано лізингові платежі у роялті. Тільки однієї перевірки
Попри це правоохоронці повернулися до тих самих операцій із новим трактуванням законодавства. Перевізників хочуть змусити сплатити додаткових 15% роялті за останніх 7 років, тобто заднім числом.
Сертифікований аудитор та податковий консультант Тетяна Шевцова, яка є членом Громадської ради при Міністерстві фінансів, наголосила, що міжнародні конвенції щодо уникнення подвійного оподаткування, на які посилаються правоохоронці, не дають підстав автоматично прирівнювати орендні платежі за літаки до роялті.
За її словами, навіть Коментарі до Модельної конвенції ОЕСР, які українська податкова традиційно використовує під час тлумачення міжнародних угод, пояснюють, що згадки про оренду обладнання стосуються специфічних випадків передачі інноваційних технологій чи виробничих процесів, а не звичайного лізингу транспортних засобів, якими є літаки та вертольоти.
Крім того, експертка звернула увагу, що українське законодавство взагалі не відносить оренду до визначення роялті.
Визначення роялті в українському законодавстві не передбачає оренду. Більш того, окремим видом доходів нерезидентів за українським законодавством є орендні платежі. А літаки, контейнери, вагони – вони не є обладнанням, вони є транспортними засобами
На її думку, саме через це нинішні спроби БЕБ трактувати лізинг як користування інтелектуальною власністю виглядають "настільки натягнутим", що питання потребує комплексного розгляду із залученням фахівців Міністерства фінансів, Державної податкової служби та експертного середовища.
Такої ж позиції дотримується керуюча партнерка юридичної компанії LAW GUIDE, експертка з міжнародного оподаткування Олена Кузнечікова. Вона зазначила, що проблема полягає не у відсутності законодавства, а у викривленні практики його застосування.
За словами юристки, одна й та сама операція міжнародного лізингу залежно від конкретної конвенції може підпадати під різні статті міжнародних договорів, зокрема господарську діяльність, транспортні перевезення, інші доходи або лізингові платежі. Саме тому універсальне трактування всіх таких операцій як роялті є юридично необґрунтованим.
Вона також нагадала, що за наявності неоднозначності Податковий кодекс передбачає застосування принципу презумпції правомірності рішень платника податків. "Якщо щось можна розтлумачити і на користь бюджету, і на користь платника податків, це треба тлумачити на користь платника податків", – пояснила Кузнечікова.
Експертка звернула увагу ще на один важливий факт: офіційна позиція податкових органів щодо авіаційного лізингу змінилася лише у 2024 році, хоча самі договори більшості авіакомпаній залишалися незмінними роками.
Попередня команда ДПС у 2024 році опублікувала статтю, у якій запропонувала вважати лізинг транспорту як роялті. У цій публікації ДПС зазначає, що з 2017 по 2023 роки компанії виплатили на користь нерезидентів 13,1 млн грн доходів у вигляді лізингу і при цьому не сплатили 15% роялті в Україні.
До 2024 року не виникало ніяких питань у правоохоронних органів, що хтось умисно не доплачував якісь значні кошти до бюджету. Переглядають зараз і попередні періоди
Окрему критику експерти висловили щодо участі БЕБ у цих спорах. На думку Кузнечікової, відкривати кримінальні провадження до моменту, коли навіть не існує узгодженого податкового зобов'язання, суперечить самій логіці податкового законодавства.
Кримінальна справа по факту повинна починатися тільки тоді, коли виникає узгоджене податкове зобов'язання… Не раніше. Але це за законом, а не за його практикою застосування в цій країні
Експерти наголошують, що ситуація давно вийшла за межі звичайного податкового спору. Вона створює правову невизначеність для всієї авіаційної галузі, яка навіть в умовах повномасштабної війни продовжує працювати, виконувати міжнародні контракти та сплачувати податки в Україні.
Якщо практика кримінального переслідування на основі нового трактування норм, які десятиліттями застосовувалися інакше, стане прецедентом, аналогічні ризики можуть виникнути й для інших галузей економіки, що працюють із міжнародними договорами.
Саме тому учасники дискусії вказують на необхідність втручання держави, зокрема Мінфіну і встановлення єдиного правозастосування. На їхню думку, лише чітка державна позиція здатна припинити практику довільного трактування міжнародних конвенцій, зняти правову невизначеність і не допустити подальшого тиску на українську цивільну авіацію з боку правоохоронців.