Бомба уповільненої дії: як податкова часів Кірієнко спричинила кримінальне переслідування гравців авіаринку

Ще в травні 2024 році Державна податкова служба під керівництвом Тетяни Кірієнко опублікувала статтю про те, що лізинг повітряних суден може трактуватися як роялті. На практиці ці роздуми трансформувалися у масштабну проблему і поставили під загрозу знищення авіабізнес в Україні. Те, що спочатку виглядало як дискусійний матеріал, згодом стало підґрунтям для кримінального переслідування і системного тиску на компанії, які працюють за загальноприйнятими міжнародними правилами, пише УНН.

У статті, опублікованій 24 травня 2024 року було запропоновано нове трактування операцій фінансового та операційного лізингу повітряних суден як виплат роялті. Попри те, що законодавство України у цій частині не змінювалося, а судова і податкова практика роками визнавала такі операції саме лізингом, ця інтерпретація спровокувала небезпечний прецедент.

Фактично було закладено "бомбу уповільненої дії", яка спрацювала вже у 2025-му, коли до процесу активно долучилися правоохоронні органи, зокрема Бюро економічної безпеки. Саме за логікою, викладеною у статті, слідчі прирівняли лізингові платежі до роялті і на цій підставі відкрили низку кримінальних проваджень проти авіакомпаній.

За словами виконавчого директора Громадської спілки "Українська авіатранспортна Асоціація" Миколи Щербини вже постраждали щонайменше п’ять авіакомпаній, щодо яких слідчі відкрили кримінальні провадження за нібито несплату податків при здійсненні лізингових платежів на користь нерезидентів. Серед них, як раніше розповідав УНН, опинилося ПАТ "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України" В кримінальній справі, яку розслідує БЕБ проти колишнього керівництва МАУ, вказано, що слідчі вважають повітряні судна, взяті в лізинг, інтелектуальною власністю і з цих операцій компанія мала б сплачувати роялті.

Крім того, відомо про претензії БЕБ до  ПрАТ "Авіакомпанія Константа" через лізингові платежі за користування повітряними суднами нерезиденту з ОАЕ.

За версією слідства, службові особи ПрАТ "Авіакомпанія Константа" у змові з компанією-нерезидентом з ОАЕ у період з 1 січня 2023 року по 31 березня 2025 року нібито неправомірно застосували положення статті 8 Конвенції між Україною та ОАЕ про уникнення подвійного оподаткування, що дозволило їм не утримувати податок на доходи нерезидента при виплаті лізингової плати за користування літаками.

У БЕБ вважають, що таким чином держава нібито недоотримала 28,3 млн грн, а виплати на користь нерезидента мали б оподатковуватися за ставкою 15%. Хоча дохід нерезидентів-лізингодавців не має нічого спільного з Україною щодо джерела походження такого доходу, а отже не підлягає такому оподаткуванню.

Як пояснили УНН експерти з оподаткування, проблема полягає не лише у зміні підходу, а у повному ігноруванні економічної суті операцій. Лізинг повітряних суден – це базовий інструмент функціонування світової авіаційної галузі. Практично всі авіакомпанії у світі користуються літаками на умовах лізингу, адже купівля флоту потребує мільярдних інвестицій.

Юристи з міжнародного оподаткування вказують, що ототожнення лізингу з роялті є методологічно хибним. Роялті – це плата за використання нематеріальних активів, тобто інтелектуальної власності, тоді як лізинг передбачає передачу у користування матеріального об’єкта, у випадку авіагалузі – повітряного судна.

Питання оподаткування авіаційного лізингу – це не абстрактна академічна дискусія. Авіаційний парк України майже повністю знаходиться за кордоном. Усі українські авіакомпанії — МАУ, SkyUp, "Роза Вітрів" та інші — орендують повітряні судна через лізингові структури, часто зареєстровані у юрисдикціях з розгалуженою мережею КПО (конвенцій про уникнення подвійного оподаткування - ред.): Кіпр, Ірландія, Велика Британія. Якщо Україна систематично оподатковуватиме лізингові платежі, кваліфікуючи їх як роялті — це означає зростання операційних витрат авіакомпаній. У підсумку — або дорожчають квитки для пасажирів, або авіакомпанії зазнають збитків, або ж іноземні лізингодавці відмовляються від співпраці з українськими партнерами на стандартних умовах. Жоден з цих варіантів не є прийнятним для країни, яка прагне відновити авіаційну мобільність після війни

Ба більше, така підміна понять прямо суперечить міжнародним договорам про уникнення подвійного оподаткування, до яких приєдналася Україна. Згідно з їх положеннями, доходи від експлуатації транспортних засобів у міжнародних перевезеннях оподатковуються за спеціальними правилами, які не передбачають подвійного фіскального навантаження.

Експерти підкреслюють, що за умови правильного застосування конвенцій один і той самий дохід не може оподатковуватися двічі. Якщо авіакомпанія здійснює діяльність за кордоном і сплачує податки у відповідній юрисдикції, Україна або не має права донараховувати податок, або повинна застосовувати обмежені ставки відповідно до міжнародних угод.

Питання оподаткування лізингових платежів, що сплачуються на користь нерезидентів, прямо врегульоване пп. 141.4.1 ПКУ і до останнього часу мало відносно сталу практику застосування. Якщо з державою нерезидента укладено міжнародний договір про уникнення подвійного оподаткування, то в багатьох випадках щодо оренди рухомого майна застосовувалася стаття про прибутки від підприємницької діяльності, а отже за відсутності постійного представництва нерезидента в Україні оподаткування в Україні не здійснювалося

Проблема полягає у широкому визначенні роялті в міжнародних договорах, яке включає, зокрема, платежі за користування обладнанням. Однак, як наголошує експертка, таке визначення не можна застосовувати механічно.

У контексті тлумачення поняття "роялті" можна аргументувати, що згадка про промислове, комерційне або наукове обладнання має аналізуватися системно – разом з іншими об’єктами інтелектуальної власності та ноу-хау, а не автоматично поширюватися на будь-яке майно, яке передається в оренду

Втім, підхід, озвучений командою Кірієнко у 2024 році фактично ігнорує ці принципи. Саме це створює ризики подвійного оподаткування і підриває довіру до України як юрисдикції, що дотримується міжнародних правил гри.

Якщо держава підписує міжнародний договір, але на практиці ускладнює його застосування через вузьке або суто фіскальне тлумачення, це негативно впливає на інвестиційний клімат. Для українського бізнесу це означає додаткові витрати, а для іноземних партнерів - сумніви в тому, наскільки стабільними та прогнозованими є правила роботи з Україною

Ситуація ускладнюється тим, що тривалий час авіакомпанії працювали без будь-яких претензій з боку податкових органів. Вони проходили перевірки, використовували стандартні моделі оподаткування лізингу і не стикалися з донарахуваннями. Тобто бізнес діяв у рамках усталеної практики, яка була визнана державою.

Однак після появи згаданої статті позиція різко змінилася. Це створило класичну ситуацію правової невизначеності, коли правила гри змінюються заднім числом. У таких умовах всі авіакомпанії опинилися під ризиком кримінального переслідування, навіть якщо їхня діяльність раніше визнавалася законною.

Експерти, опитані УНН наголошують, що подібна практика має всі ознаки системної проблеми. Йдеться не лише про податковий спір, а про використання слідчими Бюро економічної безпеки кримінального процесу як інструменту тиску на бізнес. Це особливо небезпечно для галузі цивільної авіації, яка змушена виживати за рахунок роботи на міжнародних ринках через закрите небо над Україною у звʼязку із війною.

Поряд з цим українські авіакомпанії, які зараз працюють за кордоном, забезпечують надходження валютної виручки до бюджету України. У таких умовах додатковий тиск через сумнівні податкові трактування може мати критичні наслідки – від втрати контрактів до повного згортання діяльності авіаперевізників.

Щодо наслідків, вони можуть бути катастрофічними. По-перше, це подальше скорочення українського флоту, бо компанії просто не можуть утримувати літаки. По-друге, це втрата позицій на міжнародному ринку і заміна українських перевізників іноземними. У підсумку – втрата галузі в цілому. Відновити авіацію після війни без збереження бізнесу, без флоту і без команд буде практично неможливо, і це потребуватиме значного часу та зусиль

За його словами, зараз виникла ситуація, у якій українські авіакомпанії, які працюють за міжнародними стандартами, фактично змушені платити "націнку за прапор".

Без чітких методологічних роз’яснень і єдиної практики застосування норм податкового законодавства ситуація лише погіршуватиметься і під кримінальним тиском опиниться весь авіаринок. Бізнесу потрібна передбачуваність, а не ризик криміналізації стандартних операцій. Йдеться про необхідність повернення до базових принципів – пріоритету міжнародного права, врахування економічної суті операцій і недопущення подвійного оподаткування авіаперевізників.

Інакше "бомба", закладена у 2024 році у вигляді однієї публікації з роздумами податківців, і надалі вибухатиме новими кейсами, підриваючи не лише авіаційну галузь, а й інвестиційну репутацію України загалом і в підсумку знищить українську авіацію.