Аудит справ і перезавантаження БЕБ: чому перевірку варто почати з кримінальних справ проти авіакомпаній

Останні корупційні скандали у Бюро економічної безпеки України вчергове ставлять питання про ефективність роботи цього правоохоронного органу, який створювався для захисту економіки держави. Затримання співробітників БЕБ за підозрами у хабарництві та торгівлі кримінальними провадженнями лише посилюють суспільні сумніви щодо того, наскільки БЕБ виконує свою ключову функцію – боротьбу з економічними злочинами, а не створення додаткових проблем для бізнесу, пише УНН.

Корупція в БЕБ

За інформацією Генерального прокурора Руслана Кравченка, у двох окремих кримінальних провадженнях викрито старшого детектива територіального управління БЕБ у Київській області та аналітика центрального апарату Бюро, які використовували службове становище для отримання неправомірної вигоди.

Один, за даними слідства, він вимагав 15 тисяч доларів у чоловіка, який раніше фігурував у справі щодо виготовлення та збуту підроблених грошей за те, щоб не притягнути його повторно до кримінальної відповідальності. Інший - пообіцяв представниці підприємства посприяти у видачі ліцензії на зберігання пального через свої зв’язки у податковій службі за 2 тисячі доларів.

Система, яка має захищати економіку держави, не може бути місцем для тих, хто намагається використати посаду для власного збагачення

Народні депутати, опитані УНН, говорять про необхідність аудиту кримінальних проваджень, які розслідує БЕБ на предмет їх замовності. Вони також вказують на необхідність перезавантаження і очищення правоохоронного органу. 

Що далі – аудит кримінальних проваджень, перевірка законності їх відкриття, це все в повноваженнях органів прокуратури. Тому я думаю, що їм потрібно більш ретельно поставитися до діяльності БЕБ

Очевидно, що в першу чергу мають бути перевірені кримінальні провадження, які вже викликають запитання у суспільства і мають всі ознаки тиску на бізнес. Одним із найбільш показових прикладів таких справ сьогодні є кримінальні провадження проти низки українських авіакомпаній, які користуються лізингом повітряних суден.

П'ять авіакомпаній під прицілом БЕБ

Як повідомляв раніше УНН, БЕБ розслідує низку кримінальних проваджень щодо щонайменше п'яти українських авіакомпаній, серед яких МАУ, "Авіакомпанія Константа", "Урга", "Н3ОПЕРЕЙШІНС" та "Скайлайн". Ці авіаперевізники беруть повітряні судна в лізинг за кордоном у компаній нерезидентів України. В Бюро переконані, що авіакомпанії мали б сплачувати в Україні роялті, тобто збір, який стягується за користування інтелектуальною власністю. При цьому абсолютно ігнорується той факт, що транспорт не є інтелектуальною власністю, а між Україною та низкою країн діють Конвенції щодо уникнення подвійного оподаткування. Відповідно до цих угод, українські компанії сплачують податки саме за лізинг і в тих країнах, резидентами яких є компанії-лізингодавці.

Саме на цій, не підкріпленій законодавством, правовій конструкції базуються кримінальні провадження за ухилення від сплати податків. Однак проблема полягає в тому, що така позиція суперечить як міжнародній практиці, так і судовим рішенням, які вже сформувалися в Україні.

Чому експерти називають ці справи безпідставними

Українські суди вже неодноразово розглядали аналогічні спори щодо оренди та лізингу транспортних засобів у нерезидентів.

Зокрема, у справі ТОВ "Рейл Лоджистік" суд прямо вказав, що транспортні засоби не є об'єктами інтелектуальної власності, а тому платежі за їх оренду або лізинг не можуть вважатися роялті. Аналогічні рішення судів різних інстанцій були й в інших спорах – судді ставали на бік бізнесу. Тобто українська судова практика підтверджує очевидну для міжнародного ринку позицію: літак, вертоліт чи залізничний вагон є транспортним засобом, а не об'єктом авторського або патентного права.

Цю позицію поділяють і профільні юристи, податкові експерти та фахівці у сфері міжнародного оподаткування, опитані УНН. Вони наголошують, що міжнародні конвенції про уникнення подвійного оподаткування мають пріоритет над внутрішніми трактуваннями податкових органів, а лізингові платежі за транспорт не можуть прирівнюватися до роялті.

Саме тому кримінальні провадження щодо авіакомпаній дедалі більше нагадують не боротьбу зі злочинами в економічній сфері, а спробу створити штучний податковий спір через механізми кримінального переслідування.

Ризики для всієї галузі

Ситуація є особливо небезпечною через стан, у якому сьогодні перебуває українська цивільна авіація. Через повномасштабну війну українське небо залишається закритим для цивільних повітряних суден. Вітчизняні авіакомпанії змушені працювати за кордоном, нести додаткові витрати на базування флоту, утримання персоналу та підтримання льотної придатності літаків.

Водночас саме ці компанії продовжують утримувати українських пілотів, інженерів, технічний персонал та виробничі компетенції, які після завершення війни стануть основою розвитку цивільної авіації і повоєнного відновлення економіки.

Авіаційна сфера – це одна зі сфер, де Україна може відновити і далі розвивати свої провідні позиції в глобальній економіці. Якщо так сказати образно, то в принципі ключові напрямки, ключові сфери розвитку української економіки чітко відображені на українському державному прапорі. Тобто блакитний колір – це небо, а що таке небо – це авіакосмічна сфера, а що таке пшеничне поле – це аграрна сфера

Більше того, експерти неодноразово наголошували, що цивільна та військова авіація в Україні фактично утворюють єдину екосистему. Ті самі інженери, ремонтні підприємства та технічні спеціалісти працюють як для цивільного сектору, так і для потреб оборони.

Тому будь-який необґрунтований тиск на цивільних авіаперевізників сьогодні фактично б'є не лише по бізнесу, а й по стратегічних можливостях держави у майбутньому. До того ж, якщо міжнародні лізингодавці, через переслідування авіабізнесу БЕБ, почнуть розглядати Україну як юрисдикцію з непередбачуваними податковими ризиками та вільним трактуванням міжнародного права, наслідком може стати відмова від співпраці з українськими операторами. Для галузі це означатиме втрату доступу до літаків, зростання витрат та подальше скорочення діяльності.

БЕБ потребує аудиту

Політолог Віктор Бобиренко вважає, що останні скандали доводять необхідність повернення до питання перезавантаження Бюро економічної безпеки та посилення контролю за діяльністю органу. За його словами, у будь-якій правоохоронній структурі повинні працювати механізми внутрішньої безпеки, які не дозволяють використовувати кримінальні провадження як джерело незаконного заробітку.

Треба знову піднімати ці питання (перезавантаження БЕБ – ред.), їх будоражити, щоб вони були на слуху. І в тому числі перезавантажувати, міняти керівництво. Хтось має понести за такі штуки відповідальність

Колишній заступник директора Державного бюро розслідувань Олександр Бабіков також переконаний, що боротьба з корупцією неможлива без системних змін. На його думку, одним із ключових напрямків реформи має стати унеможливлення розслідування замовних кримінальних справ, які відкриваються виключно для тиску на бізнес або вимагання коштів.

Протидія корупції – це в першу чергу системний підхід, коли перше: унеможливити розслідування замовних справ, які реєструються і починається розслідування виключно для того, щоб здерти з підприємців грошові кошти або громадян. Вона починається з того, що мінімізується державне регулювання… Знову ж таки, справедливий суд

Експерт також звертає увагу на проблему використання кримінального процесу як інструменту тиску через обшуки, арешти майна та блокування роботи підприємств. "Всі розуміють – провели обшук, наклали арешт на майно, взяли під варту – ніхто не розбирається, за що, чи є злочин там. Але всі розуміють, що ніхто віддавати не буде (арештоване майно – ред.), поки не заплатиш гроші. І слідчий суддя краще десять раз відмовить захиснику в поверненні майна, для того, щоб не псувати стосунки з правоохоронцем", - зазначив Бабіков.

Очевидно, що якщо держава справді хоче очистити БЕБ від корупційних ризиків та повернути довіру бізнесу, аудит кримінальних проваджень має стати одним із перших кроків нового керівництва органу. І починати його варто саме зі справ щодо лізингу повітряних суден.

Причина проста: практично всі незалежні експерти, опитані УНН, сходяться в одному висновку, що правових підстав для кримінального переслідування авіакомпаній у цих кейсах немає. Більше того, наявна судова практика свідчить про протилежне до позиції слідства.

Тому саме ці провадження можуть стати своєрідним тестом на готовність БЕБ відмовитися від сумнівних справ, які мають ознаки тиску на бізнес.