Аграрне рейдерство: де шукати захисту від земельного свавілля українському фермеру

Як на Вашу думку, чому явище рейдерських захоплень в Україні не обмежується поодинокими випадками?

Складається враження, що в Україні діють найсприятливіші умови для здійснення рейдерами протизаконних діянь. Зловмисники користуються відсутністю чіткої вертикалі влади та законодавства, яке мало б захищати бізнес від цього ганебного явища. Усі нормативно-правові акти, які були прийняті в останні роки, зокрема, що стосується юридичних осіб, корпоративних прав, реєстрації речових прав — все це зіграло на руку тих, хто хоче поживитися чужим майном.

Тому якщо раніше рейдерство виглядало як наліт невідомих осіб на поля із чужим врожаєм, то сучасні рейдери є більш обізнаними. Їхня діяльність дуже часто супроводжують юристи, адвокати, які володіють правом, які мають при собі якісь документи, договори, або що ще гірше — на поспіх винесені рішення суду. Прикриваючись цим, рейдери роблять, що хочуть.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На Харківщині у рейдерський спосіб намагалися захопити врожай фермерів

За ініціативи уряду влітку були створені оперативні штаби, покликані боротися зі спробами рейдерських захоплень земель і зібраного врожаю. Який ефект?

Мета діяльності антирейдерських оперативних штабів є досі не зрозумілою. Їх створили, але не наділили жодними реальними функціями, повноваженнями, які можуть впливати на хід “земельного беззаконня”. Якщо в особи трапилась ситуація, схожа на рейдерство, вона звертається із відповідною скаргою до такого штабу. Комісія при штабі розглядає скаргу, вивчає і виносить висновок. Парадокс у тому, що цей висновок не є обов’язковим для виконання, він має виключно рекомендаційний характер. Тобто створення таких штабів лише пришвидшило інформування відповідних органів про те, що якесь господарство постраждало від рейдерства. Не більше.

Однак є і інша сторона медалі діяльності таких штабів. Розповім на власному прикладі. Коли СП “Добрий господар” постраждало від рейдерства — я просила допомоги у штабу. Але він так і не зібрався. Чому — не знаю. Однак коли цього року до штабу звернулися наші опоненти, які намагаються забрати наші активи — за їхньою заявою такий штаб зібрався. І вийшло так, що нашій стороні, яку звинуватили у беззаконні, не надали можливості довести, що це не так. Немає регламенту щодо діяльності таких штабів, як і немає інструментів для оперативного втручання у ситуацію тощо. Зібралися, поінформували ... попрощалися.

Окремі юристи публічно виступають за введення кримінальної відповідальності для нотаріусів та держреєстраторів за неповідомлення попередньому власнику або орендарю про те, що буде проводитися зміна в реєстрі. Як вважаєте, чи доцільна така пропозиція? І чи допоможе?

Сьогодні у нас існує кримінальна відповідальність за подання недостовірних відомостей певними особами державному реєстратору. Ці зміни, як антирейдерські норми, були внесені до Кримінального Кодексу України ще роки 3-4 тому, однак вони не діють. Я ще не зустрічала жодну особу, яку було покарано за те, що вона надала недостовірні відомості державному реєстратору. Правоохоронні органи навіть не реєструють провадження за цими статтями — 205, 205 прим., вони зазвичай реєструють їх за статтею 190 або 191. Ніхто не розуміє подальшу дію цих антирейдерських норм, вони відносно нові і не досить коректно виписані у ККУ.

Поряд з цим, я не бачу необхідності та сенсу вводити кримінальну відповідальність для нотаріусів та держреєстраторів за неповідомлення попередньому власнику або орендарю, що буде проводитися зміна у реєстрі. За що їх карати, якщо законодавство виписане таким чином, що будь-яка особа може скористатися його прогалинами? І тут йдеться не про держреєстраторів.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Селяни на Харківщині вимагають повернути їхній врожай: соняшник вивезла техніка з ОРДЛО

Наприклад — в Законі про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців є норма, яка говорить, що протокол загальних зборів товариства може бути посвідчено головою та секретарем зборів. Однак не зазначено, що голова і секретар зборів повинні бути засновниками цього товариства. Цією нормою користуються усі рейдери. Вони приносять державному реєстратору живі підписи під нотаріальним посвідченням людей. Цей документ є справжнім, і державний реєстратор проводить державну реєстрацію. А потім виявляється, що ці особи, які підписали документ, жодного відношення до товариства не мають. За що повинен відповідати державний реєстратор у такому випадку? Чому ж тоді для державного реєстратора повинна бути більшою кримінальна відповідальність, ніж для тих людей, хто дійсно подає такі документи і в результаті отримує активи чужого товариства? Відповідати перед законом мають однаково усі, посилювати відповідальність одних, обходячи стороною інших, - не доцільно.

Крім держреєстраторів, зловмисники часто просять допомоги в українських судів. Останні — нерідко її надають. Чи може вітчизняний підприємець розраховувати на об’єктивне рішення проблеми з боку служителя Феміди? Яка Ваша практика у справі “Доброго господаря”?

Я належу до тих людей, які вважають, що судову владу треба перестати тероризувати і залишити у спокої. У Конституції України прописано, що судова гілка влади має бути незалежною. Коли судді себе відчувають безпечними, коли вони розуміють, що на них не буде впливу, тоді вони можуть виносити правосудні рішення за внутрішнім переконанням. Це моя особиста суб’єктивна думка.

Щодо так званих рейдерських ухвал служителів Феміди — вони мають наступне підґрунтя: незадовільне матеріальне становище судді або ж вплив, який мають на суддю відповідні органи і чиновники. Якщо знати, яким чином на суддю вплинути — я думаю будь-якого служителя Феміди можна змусити винести потрібне рішення. Це, знову ж таки, моя особиста думка.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Селяни закликали Світличну врятувати їх від рейдерства — петиція

Щодо ситуації, у якій опинилося СП “Добрий господар”. Я не знаю, чим керувався суддя, виносячи ухвалу по нашому підприємству. Для мене це загадка. Не буду говорити, що він був матеріально заінтересованим, чи що на нього чинився тиск, хоча я не виключаю цього. Однак якби можливо було оприлюднити матеріали справи, на підставі яких він (суддя суддя Господарського суду Харківської області Олексій Присяжнюк — ред.) виніс так звану “рейдерську ухвалу” — очевидним стало б те, що суддя зловживав своїм становищем. Всього до Харківського господарського суду нашими опонентами — “Фермер Агро” та “Щедрі лани” було подано 5 заяв про забезпечення позову. Одночасно. Усі судді, крім Присяжнюка, повернули заяви заявникам. З різним причин. Натомість тільки один Присяжнюк таки виніс “рейдерську” ухвалу.

Можливо, так трапилося тому, що цей суддя вже пройшов перший етап оцінювання. Мені здається, що він вважає, що найгірше для себе вже подолав, і що йому нічого не заважає виносити такі ухвали.

Загалом на тепер певності у тому, що якийсь суддя не винесе схожої ухвали, немає у жодного власника бізнесу. Будучи директором та адвокатом, я не маю права надавати оцінку діям Присяжнюка, однак я вважаю, що це не зовсім правильно.

Не так давно очолюване Вами підприємство позбулося вирощеного врожаю. У ЗМІ багато інформації про цей конфлікт. Ваша сторона, як і опоненти наполягають на своїй правоті. Внесіть ясність — чия все-таки земля? Як вам вдалося повернути право її оренди та як вона раніше опинилася в руках “Фермер Агро”?

Ситуація із СП “Добрий господар” — це класична схема рейдерства українських земель. Є такий вид рейдерства, як заволодіння активами, без зміни власників і керівників підприємства. Ми стали заручниками саме такої схеми.

СП “Добрий господар” було засноване у 2012 році. Договори оренди на 2,4 тис. га землі були укладені між фізособами-пайщиками, які проживають на території земель Картамишської сільської ради, та СП “Добрий господар” у 2012-2014 роках. Ця інформація підтверджується реєстрами.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Боротьба за врожай: селяни Харківщини оскаржують “рейдерську” судову ухвалу

Аналізуючи ситуацію, я дійшла висновку, що підготовка до рейдерства наших земель відбувалася завчасно. Колишній директор "Доброго господаря" — Юрій Анатолійович Ваткін, не повідомляючи іншого засновника товариства, з власної ініціативи почав розривати договори оренди з пайщиками. Почали формуватися борги перед людьми, а Ваткін, разом із такими особами, як Юрчик та Карабань, почив засновувати інші підприємства — “Фермер Агро” та “Щедрі лани Слобожанщини”, при цьому обіцяючи тим, кому винен, надати взамін коштів корпоративні права в “Доброму господарі”.

Я стала директором СП 20 вересня 2017 року. Почала повертати активи, які були відібрані у Товариства. 21 вересня я прибула на територію господарства і побачила, що там вже немає нічого — ні техніки, ні запасів, ні посівного матеріалу, ні урожаю 2017 року. Про те, що Ваткін розриває із пайщиками договори я дізналася від останніх. Пайщики звернулися до мене із відкритим листом і попросили допомоги. Вони писали, що Ваткін ввів їх у оману.

До кінця 2017 року ми повернули майже всю техніку на підприємство, крім двох викрадених одиниць. Посівний матеріал частково знайшли, частково ні. Той урожай, який був вирощений “Добрим господарем” у 2017 році, Андрій Карабань повністю скосив і вивіз у невідомому нам напрямку.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Фермерам Харківщини досі не повернули вкрадений врожай

Ми почали укладати нові договори оренди із пайщиками, почали відновлювати діяльність підприємствами. Але з’явився підприємець Андрій Обора. 22 травня 2018 року він купив корпоративні права “Фермер Агро”. Зазначу, що перед цим він неодноразово просив мене продати корпоративні права “Доброго господаря”. Навіть намагався взяти у суборенду земельні ділянки нашого підприємства, на що отримав відмову. Підкреслю, що Обора став власником “Фермер Агро” у травні 2018 року, а земельні ділянки “Доброго господаря” були засіяні ще у квітні 2018 року. Це і є відповідь на ваше запитання, кому ж насправді належить врожай.

Яка перспектива вирішення ситуації на користь пайовиків?

Станом на сьогодні ми розраховуємо на те, що зможемо зберегти те, що нам належить. Обора говорить про те, що ми намагаємося заволодіти земельними ділянками його пайщиків. У нього таких аж п'ятеро осіб, але ми на них не претендуємо. “Добрий господар” претендує на ті земельні ділянки, які орендує СП. І ми будемо робити все, щоб ці земельні ділянки продовжував обробляти “Добрий господар”. Обору або інших осіб до обробітку орендованих нами земельних ділянок ми не допустимо.