Зерновий коридор - це крапельниця, яка підтримує життєздатність української економіки

Зерновий коридор - це крапельниця, яка підтримує життєздатність української економіки

Київ  •  УНН

 • 272267 перегляди

Read in English

За 9 місяців українським зерновим коридором вдалося експортувати 50 млн тонн вантажів. Вагомий внесок у це зробили підприємства, розташовані у порту Південний, серед них АТ "Одеський припортовий завод", що сприяло життєздатності української економіки під час війни.

За 9 місяців українським зерновим коридором вдалося експортувати 50 млн тонн вантажів. Вагомий внесок у це зробили підприємства, розташовані у порту Південний, серед них АТ "Одеський припортовий завод", пише УНН.

Деталі

Зазначимо, що з серпня 2023 року, після того, як росія відмовилася від участі у зерновій ініціативі, працює Український морський коридор. За інформацією Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури, за цей час, попри постійні атаки росіян, українським портовикам вдалося обробити 1737 суден.

Вагомий внесок у роботу української зернової ініціативи зробили підприємства, розташованими в акваторії морського торговельного порту Південний.

Серед них - "Одеський припортовий завод", який з початку повномасштабної війни перепрофілював частину власних потужностей для того, щоб взяти участь у зерновій ініціативі та заключив низку угод з трейдерами. Так, на "ОПЗ" лише з початку року відвантажили вже понад 520 тисяч тонн зернових на морський транспорт.

В "ОПЗ" в ексклюзивному коментарі УНН повідомили, що спостерігається чітка тенденція збільшення обсягів роботи підприємства щодо перевалки зернових на морський транспорт. Цього вдалося досягти у тому числі завдяки вдосконаленню системи розвантажувально – навантажувальних робіт.

Експерти у коментарях УНН наголошували на важливості роботи цієї ініціативи.

Ця ініціатива надзвичайно важлива для України, адже вона дозволяє заробити десятки млрд доларів на зовнішній торгівлі… Особливо це важливо на тлі того, що інші кордони залишаються вразливими до політичної конʼюнктури. Ми бачимо час від часу блокаду наших західних кордонів, того самого україно-польського. Тому зерновий коридор - це така трубка, яка іде від крапельниці до українського тіла і дозволяє підтримувати життєздатність цього тіла, бо його роль в національній економіці надзвичайно важлива,

- сказав у коментарі УНН політолог Руслан Бортник.

Нардеп, член Комітету ВР з питань транспорту та інфраструктури Микола Величкович також наголосив на тому, що зерновий коридор - це не лише харчова безпека різних країн, а й підтримка української економіки.

Фірми, які легально - наголошую легально – експортують, отримують прибуток і сплачують податки - вони фінансують нашу армію, наше військо. І тому, відповідно, це дуже важливо,

- вважає він.

Підтримує цю думку і нардеп Ігор Мудрій. Він зазначив, що росіяни постійно намагаються перешкодити роботі зернової ініціативи, а тому такі підприємства, як "ОПЗ", є важливою складовою експорту української сільськогосподарської продукції.

Будь-які можливості додаткового відвантаження сільськогосподарської продукції під час війни – це важливо. Тож, ОПЗ, звісно, - це важлива складова нашого експорту сільськогосподарської продукції,

- додав Мудрій.

Додамо

З початку повномасштабної війни низка підприємств перелаштували свою роботу на воєнні рейки. Серед них і "Одеський припортовий завод", який листопаду 2022 року долучився до зернової ініціативи і за цей час з "початківця" у цій галузі вийшов на рівень вагомого гравця.

Нагадаємо

Компанія "Олсідз Блек Сі" отримала від Адміністрації морських портів України незаконний дозвіл на користування причалом №1 порту Південний, хоча він не призначений для навантаження суден рослинною олією.

Без підписання будь-яких договорів, компанія намагалася спрямувати свій транспорт до причалу, дорогою, яка перебуває на балансі "Одеського припортового заводу", і призначена для евакуації на випадок надзвичайних ситуацій.

Керівництво ОПЗ намагалося вирішити ситуацію цивілізовано та 21 травня направило компанії "Олсідз Блек Сі" проєкт Договору про використання інфраструктури. Однак, замість того, щоб врегулювати всі питання, комерційна структура хотіла подати до суду на стратегічне підприємство.