ВООЗ: кожен третій медик у Європі страждає на депресію, а 10% зазнають насильства та домагань
Київ • УНН
Новий звіт ВООЗ виявив, що понад 30% лікарів і медсестер у Європі страждають на депресію, а кожен десятий мав суїцидальні думки. Кожен третій медик зазнавав знущань або погроз насильства, а 10% — фізичного насильства чи сексуальних домагань.
Новий звіт ВООЗ показує, що у Європі понад 30% лікарів і медсестер страждають на депресію, а кожен десятий повідомив про суїцидальні думки. Надмірні робочі години, насильство на роботі та нестабільні контракти погіршують психічний стан медпрацівників і створюють ризики для систем охорони здоров’я та пацієнтів, пише УНН із посиланням на EuroNews.
Деталі
Кожен третій лікар і медсестра в Європі страждають на депресію, а один із десяти повідомив про пасивні суїцидальні думки
Водночас "кожен третій лікар і медсестра в Європі страждають на депресію, а їхні умови роботи погіршують психічний стан", показало нове опитування.
Як вказано, у деяких випадках депресія у медпрацівників серйозна: кожен десятий лікар і медсестра повідомили, що "за останній рік вони мали пасивні суїцидальні думки", що може підвищити ризик подібної поведінки в майбутньому.
Це неприйнятне навантаження на тих, хто піклується про нас. Так бути не повинно
Також за останній рік кожен третій лікар і медсестра заявили, що "зазнавали знущань чи погроз насильства на роботі, а 10% повідомили, що зазнавали фізичного насильства або сексуальних домагань", пише видання посилаючись на дані ВООЗ.
Тим часом чверть лікарів заявили, що "працюють понад 50 годин на тиждень, а багато медпрацівників – 32% лікарів та 25% медсестер – на тимчасових контрактах, що може викликати тривогу щодо безпеки працевлаштування", йдеться у звіті.
Як зазначається, медпрацівники, які стикаються з насильством, довгими годинами роботи та змінною роботою, частіше страждають на депресію.
Вигоряння та проблеми з психічним здоров'ям можуть мати серйозні наслідки для пацієнтів. У різних країнах від 11% до 34% медпрацівників заявили, що подумують про звільнення з роботи – на тлі дефіциту медперсоналу, що триває, який, за прогнозами, досягне 940 тисяч до 2030 року
Коли медпрацівники залишають свої робочі місця або беруть лікарняні, щоб впоратися з психоемоційним навантаженням, це створює тиск на системи охорони здоров'я. Тобто пацієнтам доводиться чекати довше, а медична допомога стає менш якісна.
Ми фізично та психічно виснажені, що, на жаль, іноді може призводити до медичних помилок
Вона навела дані щодо Франції, які показують, що 66% студентів-медиків за останній рік мали депресивний епізод, а 21% мали суїцидальні думки, що втричі вище, ніж загалом у професії.
Клюге закликав системи охорони здоров’я запровадити політику "нульової толерантності" до насильства, скоротити понаднормові та змінні години роботи та забезпечити медиків доступом до підтримки психічного здоров’я.
Зрештою криза психічного здоров'я серед наших медпрацівників - це криза безпеки здоров'я, яка загрожує цілісності наших систем охорони здоров'я
Довідково
Звіт включає відповіді понад 90 тисяч лікарів та медсестер із країн Європейського союзу, Ісландії та Норвегії.