Українці хочуть змін в антикорупційній системі більше, ніж на митниці – опитування

Головним пріоритетом для українців залишається антикорупційна реформа – 74% опитаних назвали боротьбу з корупцією найважливішою з усіх можливих реформ. Для порівняння, лише 10% респондентів вважають зміни на митниці першочерговими. Про це свідчать дані опитування соціологічної групи "Рейтинг".

Деталі

Згідно з результатними опитування, лише 15% вказали, що задоволені боротьбою з корупцією, тоді як більшість респондентів (84%) незадоволені поточними результатами антикорупційної реформи.

Для порівняння, реформою митної системи незадоволені 56%, ще майже 30% опитаних задоволені змінами на митниці.

Хоча громадяни й не розглядають реформу митниці як першочергове завдання, саме цей орган вирішили повністю перезапустити  і нещодавно Верховна Рада ухвалила відповідний закон.

Поки не зрозуміло, чи буде проведена антикорупційна реформа в України, однак можливо поштовхом для її проведення стануть результати зовнішнього незалежного аудиту в Національному антикорупційному бюро України, який нещодавно розпочався.

Нагадаємо

Антикорупційне бюро було створене в 2014 році як частина системи антикорупційних органів для боротьби з корупцією серед високопосадовців, у контексті виконання зобов'язань України перед ЄС та Міжнародним валютним фондом.  Проте досі корупція в Україні залишається  однією з головних проблем.

Останнім часом нерідко лунають заяви про втрату незалежності антикорупційних органів в Україні. Зокрема, про це заявляв нещодавно звільнений перший заступник директора бюро Гізо Углава. Він неодноразово натякав на те, що рішення в НАБУ ухвалюються під впливом зовнішніх чинників, а не на основі закону. Серед осіб та інституцій, які на його думку, чинили цей тиск були названі активісти Центру протидії корупції (ЦПК) та голова Комітету ВР з питань антикорупційної політики, яка, як зазначив Углава, працювала раніше в ЦПК.

Таку ж думку підтримують і адвокати, які також заявляли, що реальна ціль антикорупціонерів перетворилася з боротьби з корупцією на тиск на певних державних службовців для досягнення "зовнішніх" цілей.

Окрім того, нещодавно в Раді громадського контролю (РГК) НАБУ заявили про низьку ефективність детективів у розслідуванні корупції у сфері оборони. За словами Катерини Даценко, дружини військового та представниці РГК у кадровій комісії, з початком повномасштабної війни очікувалося значне зростання кількості справ про корупцію в оборонній сфері. Проте на сьогодні ведеться лише 48 кримінальних проваджень, у яких підозри повідомлено лише 7 особам.

Громадськість неодноразово звертала увагу на те, що НАБУ витрачає державні ресурси та час на справи, які не є критично важливими та мають сумнівну судову перспективу. Наочним прикладом є справа проти ексміністра інфраструктури Володимира Омеляна. Майже три роки було витрачено на розслідування цієї справи, в якій врешті ВАКС постановив виправдувальний вирок.  До слова, жодних публічних вибачень перед Омеляном та покарання за незаконне притягнення його до кримінальної відповідальності ані детективи НАБУ, ані прокурори САП не понесли.

Схожа історія може повторитися зараз  з ексміністром Миколою Сольським, якого  НАБУ та САП у травні публічно звинуватили у привласненні землі. Мова йде не про те, що сам Сольський заволодів землею, мова про те, що він допомагав бійцям АТО оформлювати земельні ділянки, які на думку детективів,  мали б дістатися іншим особам, зокрема бути виставленими на аукціони Фонду держмайна з продажу землі. Цій історії вже вісім років, розумні терміни слідства давно вичерпані, проте детективи вирішили оголосити підозри цьогоріч. В найближчих планах ще - допит майже півтори тисячі бійців АТО. До того ж НАБУ намагалося злити експертизу по справі проти Сольського, яку самі ж і замовили і яка, вочевидь, мала свідчити про його невинуватість.