Україна продовжує бити по росії: що змінилося у deep strike кампанії у вересні
Київ • УНН
У вересні Україна розширила географію далекобійних ударів по росії, уражаючи НПЗ, підприємства ВПК, ППО та логістичні об’єкти.
У вересні українські удари по російському тилу призвели до наслідків, які дедалі частіше виходять далеко за межі окремої пожежі чи пошкодженого об’єкта. росії доводиться одночасно відновлювати НПЗ та інші підприємства, посилювати їхній захист, компенсувати втрати виробництва й шукати способи зберегти роботу оборонної промисловості, пише УНН.
Одними із пріоритетних цілей стали російські НПЗ. За даними моніторингового каналу DroneBomber✙, у вересні Сили оборони уразили 12 нафтопереробних підприємств, на більшості з них після ударів повністю або суттєво скоротилася переробка нафти.
Паралельно українські військові били по підприємствах ВПК, об’єктах ППО, виробництву та складах БпЛА, військових і логістичних об’єктах. Географія ударів також продовжувала розширюватися: українські далекобійні засоби вже дістають на тисячі кілометрів углиб росії.
Удари по тилу росії стають системними
Військовий експерт Олександр Коваленко зазначив, що у вересні Сили оборони завдали помітно більше ударів саме по обʼєктах нафтопереробної галузі та критичних виробничих потужностях рф.
Ми обираємо цілі достатньо прагматично. Це нафтопереробні заводи, аеродроми, військові об’єкти, підприємства військово-промислового комплексу, логістика, інші важливі виробничі потужності, зокрема хімічної галузі. Тобто йдеться про комплексний, точковий вплив на все, що є важливим для росії. Водночас у вересні можна було побачити більшу орієнтацію саме на нафтопереробну галузь та ураження дійсно важливих об’єктів. Якщо влітку більше уваги приділялося, зокрема, складським приміщенням, де зберігалися дрони та інша продукція, то зараз акцент дещо змістився
Особливо показовою ця зміна стала помітною на прикладі НПЗ. Удари дедалі частіше завдавалися не просто по території підприємства, а по установках первинної переробки - критичних елементах, без яких завод не може повноцінно працювати.
Якщо на підприємстві є кілька таких установок, пошкодження однієї з них ще не обов’язково зупиняє виробництво. Але послідовне ураження кількох ключових ліній може призвести до повної зупинки всього НПЗ.
Саме такий ефект спостерігався на низці підприємств у вересні. Наприклад, 20 вересня після удару українських FP-1 на московському НПЗ було пошкоджено установки переробки, завод повністю зупинив роботу. Він забезпечував значну частину пального регіону.
Карта атакованих у вересні НПЗ. Джерело: DroneBomber✙
Накопичувальний ефект від повторних ударів
росія після уражень намагається якнайшвидше відновлювати підприємства. Але кожен новий удар означає додаткові ремонти, витрати, пошук обладнання та необхідність посилювати протиповітряну оборону навколо стратегічних об’єктів.
Нам доводиться час від часу бити по одних і тих самих підприємствах знову. Але це вже впливає на самі можливості росії безпечно продовжувати виробництво та експлуатацію таких об’єктів. Постійне ураження одного й того самого підприємства створює загрозу так званого техногенного колапсу
За його словами, повторний удар має значення навіть тоді, коли після першої атаки росія вже змогла частково або повністю відновити виробництво.
Наприклад, можна згадати "Нижньокамськнафтохім", де стався вибух. Сам по собі цей вибух не обов’язково був безпосереднім результатом українського удару, але важливо, що підприємство до цього вже неодноразово зазнавало впливу та було змушене ремонтуватися. А ремонти не завжди можуть бути якісними. Це один із проявів того техногенного колапсу, який зараз формується на території росії. Через певний час навіть проведення ремонтів може перестати забезпечувати повноцінне відновлення виробництва
Окремий ефект дають удари по російській ППО. Чим більше стратегічних об’єктів опиняється в зоні потенційного ураження, тим більшу територію росії потрібно захищати.
Але площа росії та величезний повітряний простір грають не на її користь. При цьому росія, за моїми оцінками, майже щодня втрачає більше засобів ППО, ніж може виробляти. Це дуже важливий аспект
Удари по рф - це й удари по економіці
Вплив ударів по нафтовій інфраструктурі не обмежується військовою сферою. НПЗ є частиною великого ланцюга - від видобутку нафти до її транспортування, переробки та продажу. Якщо частина підприємств зупиняється або скорочує виробництво, на внутрішньому ринку стає менше пального, що створює додатковий тиск на ціни.
Економічний експерт Олег Устенко в коментарі УНН зазначив, що скорочення НПЗ має і прямий вплив на бюджет.
Удари по НПЗ переважно створюють ефект всередині самої росії. А головне завдання, як я його розумію, - обмежити доходи російського державного бюджету, щоб у них було менше коштів на фінансування війни проти України
Водночас експерт застерігає від спрощеного висновку, що удари по НПЗ автоматично позбавляють росію грошей на війну. Нафтовий сектор країни-агресора залишається великим джерелом бюджетних доходів, адже росія продовжує експортувати сиру нафту.
Тому найбільший ефект виникає тоді, коли удари охоплюють не один елемент нафтової системи, а кілька одночасно: порти, нафтобази, резервуари, НПЗ та логістику.
Перше - якщо по НПЗ завдаються удари, він припиняє або скорочує роботу і певний час не генерує прибуток. Відповідно, він сплачує менше податків до державного бюджету. Друге - якщо на ринку реалізується менше бензину та дизеля, держава отримує менше податків та акцизів. Тобто знову виникає скорочення бюджетних доходів і, відповідно, менше можливостей фінансувати війну
Тож економічний ефект вересневих ударів - це накопичення додаткових витрат, втрат виробництва, ремонтів, логістичних проблем та тиску на внутрішній ринок рф.
Дальність знищує поняття глибокого тилу
Паралельно змінюється й географія українських ударів. Українські далекобійні засоби вже регулярно дістають до обʼєктів, які розташовані далеко від кордону. У вересні серед таких цілей були підприємства у ярославській, самарській, саратовській, московській та інших областях. Серед іншого Сили оборони 9 вересня уразили обʼєкт у районі нового уренгоя в ямало-ненецькому автономному окрузі на відстані понад 3000 км.
Ми вже продовжуємо долітати на близько 3000 кілометрів углиб території російської федерації. Це вже стало для нас певною межею можливостей, яку потрібно збільшувати. Україна має поступово виходити за межі 3000 кілометрів і отримувати можливість працювати на відстані 4000 кілометрів
Це важливо не лише через кількість потенційних цілей. Дальність змушує росію розширювати територію, яку необхідно захищати. Обʼєкти, які раніше могли вважатися безпечними через віддаленість від фронту, тепер потребують захисту від української далекобійної зброї.
Зброя, яка вже працює
За інформацією моніторингового каналу DroneBomber✙, 9 з 12 атакованих у вересні НПЗ українські військові уразили за допомогою далекобійних БПЛА FP-1 виробництва Fire Point.
За даними самої компанії, Сили оборони у вересні дронами FP-1 завдали щонайменше 50 ударів по території рф.
Поки Сили оборони України продовжують системно вимикати ворожу інфраструктуру від НПЗ та засобів ППО до кораблів і об’єктів ВПК, ми продовжуємо виготовляти зброю, щоб їм у цьому допомогти. Колись росії здавалося, що у неї є тил. Це в минулому. Більші дистанції — більші результати
FP-1 - не єдина система в арсеналі компанії. Fire Point також виробляє БпЛА середньої дальності FP-2 та крилату ракету FP-5 Flamingo. Зокрема, українські військові 11 вересня за допомогою "Фламінго" уразили стратегічне підприємство "Волгоградпромпроект" в рф, після чого там виникла пожежа.
Також компанія працює над двома балістичними ракетами. FP-7 дальністю до 300 км у компанії називають дешевшою відповіддю на американські ATACMS. Друга, FP-9, розрахована на 800-850 кілометрів – цього достатньо, щоб діставати до москви.
СЕО Fire Point Ірина Терех повідомляла, що коротка балістика перебуває вже в процесі кодифікації, а довга - на завершальній стадії.
Я хочу підкоригувати народні очікування. По-перше, я чекаю, коли полетить балістика на москву, мабуть, більше за всіх разом узятих українців. І роблю для цього все, що від нас залежить, 24/7 з усією нашою командою. У нас є планові дати, і ми плануємо це зробити до кінця осені. Саме довга балістика, яка має дістати до москви. Ми робимо спроможності, ми робимо певну платформу, яка має спроможність долетіти до москви. Чи буде обрана ціль москва, чи ні, це рішення залишається за нашими Збройними Силами. Fire Point, як виробник зброї, ніколи не обирає цілі. Fire Point дає інструмент, конкретний патрон, який можна використати за призначенням. Мені б дуже хотілося, щоб це була москва
За її словами, зараз компанія працює у дуже прискорених термінах і розробляє балістику менше двох років, хоча раніше аналогічні розробки ніколи не займали менше 15 років.
Це важлива зміна масштабу українського ОПК. Дрони вже дали Україні можливість регулярно працювати по російському тилу на великих відстанях. Балістичні системи мають додати інший тип спроможності - швидкість, іншу траєкторію польоту та потенційно значно більшу бойову частину.
Чи зможе це саме по собі зупинити війну? Зараз - ні. Але це безпосередньо зменшує можливості росії вести війну