У Вашингтоні обговорювали створення C5 з Китаєм та росією на противагу G7 - ЗМІ
Київ • УНН
У Вашингтоні обговорювалася ідея створення нової групи Core 5 (США, Китай, Індія, Японія та Росія), що зблизить традиційних супротивників. Білий дім категорично заперечує існування документа про Core 5, але експерти вважають її доцільною для нинішньої адміністрації.
Цього тижня у Вашингтоні обговорювалася, "здавалося б, абсолютно неймовірна ідея створення США нової групи країн Core 5 (С5, "Основна п'ятірка"), до якої увійдуть Китай та росія, що зблизить традиційних супротивників та створить різкий контраст з існуючою G7", повідомляє Politico, пише УНН.
Деталі
Хоча колись це могло здатися нереалістичним, деякі спостерігачі зауважили, що в цьому є щось "трампівське". По-перше, президент Дональд Трамп часто прагнув укладати угоди з країнами-конкурентами - наприклад, схвалив продаж Пекіну чіпів штучного інтелекту Nvidia H200 і направив своїх посланців Стіва Віткоффа і Джареда Кушнера для прямих переговорів у москві з главою кремля володимиром путіним, зазначає видання.
Людина, яка працювала в Білому домі під час першої адміністрації Трампа, сказала, що ідея Core 5 (США, Китай, Індія, Японія та росія) не є зовсім несподіваною.
"Нічого, пов'язаного з C5 або C7, не обговорювалося, але, безумовно, були розмови про те, що існуючі органи, такі як структури G або Рада Безпеки ООН, не відповідають сучасним вимогам з огляду на появу нових гравців", - сказало джерело.
Ідея створення групи, як повідомляється, виникла у довшій, неопублікованій версії Стратегії національної безпеки США, яку Білий дім опублікував минулого тижня. Вказано, що видання не змогло підтвердити існування довшого плану (про який повідомляло видання Defense One).
Як зазначає Defense One, у "стратегії національної безпеки пропонується зробити... крок, створивши новий орган великих держав, який не буде обмежений вимогами G7 про те, що країни будуть одночасно багатими та керованими демократично". "У стратегії пропонується "Основна п'ятірка", або C5, що складається з США, Китаю, Росії, Індії та Японії - кількох країн з населенням понад 100 мільйонів. Вона регулярно зустрічатиметься, як і G7, на самітах з певних тем. Першим у запропонованому порядку денному C5: безпека на Близькому Сході, зокрема, нормалізація відносин між Ізраїлем та Саудівською Аравією", - пише видання.
Білий дім, за даними Politico, категорично заперечує існування цього документа, і прессекретар Ганна Келлі написала в коментарі: "Жодної альтернативної, приватної чи секретної версії" 33-сторінкового офіційного плану не існує.
Проте фахівці з національної безпеки заявили, що створення C5 може бути доцільним для нинішнього Білого дому, пише видання.
"Це узгоджується з тим, як, на нашу думку, президент Трамп дивиться на світ, а саме неідеологічно, через симпатію до сильних гравців та через схильність до співпраці з іншими великими державами, які зберігають сфери впливу у своєму регіоні", - сказала Торрі Тауссіг, яка обіймала посаду директора з європейських справ у Раді національної безпеки США за часів адміністрації Байдена.
Вона зазначила, що Європа не фігурує в теоретичній C5, "що, я гадаю, змусило б європейців повірити, що ця адміністрація розглядає росію як провідну державу, здатну здійснювати свою сферу впливу в Європі".
Майкл Соболік, помічник американського сенатора-республіканця Теда Круза під час першої адміністрації Трампа, розглядав C5 як відхід від політики Трампа щодо Китаю в перший термін його президентства.
"Перша адміністрація Трампа дотримувалась концепції конкуренції великих держав, і саме так ми формулювали та обговорювали відносини з Китаєм, - сказав він. - Це просто величезний відхід від неї".
Але адміністрація раніше розглядала нові конфігурації влади, зазначає видання. Голова Пентагону Піт Гегсет згадував історичну "зустріч G2" між Трампом і головою КНР Сі Цзіньпіном у листопаді, "що викликало тривогу в Конгресі". Сама Стратегія національної безпеки США, як зазначається, "позначила відхід від традиційних європейських союзників, які, як у ній говорилося, зіткнулися з "цивілізаційним стиранням", та перехід до нового фокусу на Західній півкулі".
Член Палати представників США демократ Раджа Крішнамурті, високопоставлений член спеціального комітету Палати представників по Китаю, написав Гегсету, висловивши "глибоке занепокоєння", заявивши: "Ваш опис відносин США з КПК як "G2" викликає глибоке занепокоєння та свідчить про фундаментальне неправильне тлумачення головного світового супротивника Сполучених Штатів, що ризикує небезпечно підірвати підготовку Пентагону до стримування конфлікту в Індо-Тихоокеанському регіоні".