рф нарощує виробництво плануючих бомб: що відомо

рф нарощує виробництво плануючих бомб: що відомо

Київ  •  УНН

 • 11599 перегляди

Read in English

Росія наростила виробництво плануючих бомб УМПБ Д-30СН до 600 одиниць на місяць. Ці боєприпаси вагою 250 кг можуть запускатися з відстані 90 км і використовуватися різними типами літаків.

росія майже в чотири рази збільшила обсяги виробництва плануючих бомб УМПБ Д-30СН, які може запускати по Україні з відстані 90 кілометрів. Про це повідомляє Defence Express, пише УНН.

Видання підкреслює, що минулої зими ворог виробив 110 одиниць цих боєприпасів. Навесні темпи виробництва збільшилися до 161 одиниці на місяць і до кінця літа вийшли на показник 600 одиниць.

Також Defence Express нагадує, що УМПБ Д-30СН є новоствореним боєприпасом орієнтовною вагою близько 250 кілограмів. У порівнянні з бомбами з комплектами УМПК, ці боєприпаси ворог може скидати її з більш віддалених рубежів, або для ураження більш віддалених цілей.

Деякі джерелах, як пише видання, зазначають, що авіаційна версія УМПБ Д-30СН має реактивний двигун чи ракетний прискорювач. Носіями УМПБ Д-30СН є не лише фронтові бомбардувальники Су-34, хоча скидати їх можуть і Су-30 чи Су-35, а й російський важкий реактивний БПЛА С-70 "Охотник".

Додатково

Фахівці Київського науково-дослідного інституту судових експертиз пояснили, чому ворог став частіше застосовувати проти України керовані авіаційні бомби.

Ракети та "шахеди" – це відносно лімітована та більш матеріально затратна для ворога зброя. Її запаси вони системно намагаються поповнювати різними шляхами, однак загалом йдеться про виробництво з нуля. Водночас у росіян на складах накопичилися десятки тисяч авіаційних бомб, якими можна споряджати літаки прифронтової авіації

- зазначили експерти.

Вони уточнили, що сучасні керовані авіаційні бомби дорогі у виробництві та застосуванні, тому росіяни мінімально модернізують і використовують звичайні авіаційні бомби.

На наявні на складах бомби кріпляться так звані УМПК – це універсальний модуль планерування та корекції. З досліджуваних за частинами та уламками конструкцій, а також ілюстративних матеріалів у мережі, можна зробити висновки, що технологія доволі проста – бомба фіксується в кількох точках до модуля, підвішується під літак, який скидає її в польоті, такий планеруючий боєприпас з модулем керування УПМК летить за 40-60 кілометрів і вражає об’єкти. Традиційно у даному типі зброї, як і в усіх інших видах російських засобів ураження, використовується іноземна мікроелектроніка

– пояснили фахівці КНДІСЕ.