Незалежна перевірка чи формальність: Рада громадського контролю вимагає стандартів для аудитів НАБУ

Рада громадського контролю розкритикувала незалежний аудит в НАБУ через те, що досі не опубліковані критерії та не зрозумілі його кінцеві строки. Тому в РГК вирішили створити робочу групу, щоб дослідити механізм та порядок проведення перевірки. Про це повідомили в Раді, пише УНН.

Деталі

Минулого тижня в будівлі НАБУ відбулося офлайн-засідання Ради громадського контролю, на яке запросили директора бюро Семена Кривоноса, також його першого заступника – Дениса Гюльмагомедова та керівника Першого головного підрозділу детективів – Олександра Абакумова.

Одним з питань, які обговорювалися під час зустрічі, було проведення аудиту в НАБУ, який розпочався ще на початку жовтня.

Досі не опубліковані критерії аудиту, а також не зрозумілі кінцеві терміни періоду аудіювання. Звісно на сам висновок аудиту РГК впливати не може, але питання аудиту НАБУ для нас є важливим. Тому ми проголосували за створення робочої групи в РГК, щоб дослідити сам механізм та порядок проведення аудиту. З метою покращити методологію того аудиту в майбутньому, чи принаймні десь в нормативних документах закріпити хоча б якісь частини аудиту

Однак, робоча група почне працювати вже після того, як аудитори проведуть перевірку та презентують її результати.

Нагадаємо

В НАБУ 3 жовтня нарешті розпочався зовнішній незалежний аудит. Міжнародні експерти, які проводитимуть перевірку роботи детективів, провели в Києві закриту зустріч з представниками громадських організацій та іншими представниками громадськості, які працюють у сфері запобігання та боротьби з корупцією. На цій зустрічі антикорупційні активісти та адвокати висловили стурбованість щодо ефективності розслідувань та прозорості роботи НАБУ.

Отримавши необхідні документи, іноземні аудитори поїхали з України, щоб розробити та затвердити критерії і методику проведення оцінювання.

Додамо

Останнім часом у громадськості назбиралося багато запитань щодо роботи детективів НАБУ. Зокрема, нерідко лунають заяви про втрату незалежності антикорупційних органів в Україні. Про це, у тому числі, заявляв нещодавно звільнений перший заступник директора бюро Гізо Углава. Він неодноразово натякав на те, що рішення в НАБУ ухвалюються під впливом зовнішніх чинників, а не на основі закону. Серед осіб та інституцій, які на його думку, чинили цей тиск були названі активісти Центру протидії корупції (ЦПК) та голова Комітету ВР з питань антикорупційної політики, яка, як зазначив Углава, працювала раніше в ЦПК.

Углава підкреслював, що дії проти нього свідчать про серйозні проблеми в процесі розслідування НАБУ, які орієнтовані на досягнення зовнішніх цілей, а не на встановлення істини.

Таку ж думку підтримують і адвокати, які також заявляли, що реальна ціль антикорупціонерів перетворилася з боротьби з корупцією на тиск на певних державних службовців для досягнення "зовнішніх" цілей.

До того ж правозахисники б’ють на сполох через систематичні порушення з боку детективів НАБУ та прокурорів САП презумпції невинуватості.

Це зафіксували, зокрема, і в Тіньовому звіті до розділу 23 "Правосуддя та фундаментальні права" Звіту Європейської комісії щодо України за 2023 рік, підготовленому коаліцією громадських організацій. Згідно з документом, у низці судових справ судді фіксували порушення принципу презумпції невинуватості з боку детективів НАБУ, які в публічних коментарях і інтерв’ю фактично "призначали" фігурантів винними.