Наукова концепція розвитку законодавства України: представлено ключовий документ для юридичного прогнозування

8 грудня 2025 року відбувся один із ключових науково-правових заходів року – Всеукраїнська науково-практична конференція "Наукова концепція розвитку законодавства України як основний документ юридичного прогнозування", організована Інститутом правотворчості та науково-правових експертиз НАН України спільно з Науково-консультативною радою при Голові Верховної Ради України та Київським національним університетом імені Тараса Шевченка. У роботі конференції взяли участь представники органів державної влади та управління, судових інституцій, наукових установ і закладів вищої освіти, а також представники громадськості. Про це повідомили в Інституті правотворчості та науково-правових експертиз НАН України, передає УНН.

Захід модерував директор Інституту правотворчості та науково-правових експертиз НАН України, член-кореспондент НАПрН України Олексій Кот.

Конференцію відкрив президент Національної академії наук України, академік НАН України Анатолій Загородній, привітавши учасників та підкресливши важливість заходу для розвитку сучасної правотворчості. У своїй промові президент НАН України наголосив, що в умовах активних євроінтеграційних процесів запропонована Наукова концепція розвитку законодавства України є стратегічним документом, який комплексно поєднує теоретичні та практичні аспекти правотворчої діяльності і має стати основою для подальшого вдосконалення та модернізації законодавства. Він підкреслив важливість широкого фахового обговорення положень Концепції та подальшої роботи над її розвитком.

Окремо було відзначено, що прийняття Закону України "Про правотворчу діяльність" є ключовою подією та важливим орієнтиром для майбутнього розвитку правової системи. Президент також звернув увагу на діяльність структур, які забезпечують науковий супровід розвитку законодавства, зокрема Координаційної ради при Інституті правотворчості та науково-правових експертиз НАН України, й закликав до фахового діалогу і подальших дискусій у цьому напрямі.

З вітальним словом до учасників заходу звернувся Голова Верховної Ради України, академік НАПрН України Руслан Стефанчук, який наголосив на важливості системного оновлення законодавства України в умовах трансформаційних процесів, інтеграції до ЄС, посилення національної безпеки та відбудови держави. Він підкреслив, що науково обґрунтоване прогнозування законодавчої діяльності є необхідною передумовою ефективного державного управління та сталого розвитку правової системи.

Спікер Верховної Ради України звернув увагу на те, що сьогодні в Україні діє понад мільйон нормативно-правових актів, і не завжди кількість переходить у якість. Він зазначив, що представлена монографія фактично є "абеткою сучасної правотворчості", оскільки в ній чітко окреслено відповідальних суб’єктів за розвиток законодавства та визначено основні принципи його модернізації.

Руслан Стефанчук висловив подяку Національній академії наук України та Інституту правотворчості і науково-правових експертиз НАН України за роботу і вагомий внесок у формування науково обґрунтованої стратегії розвитку законодавства України.

Надалі з вітальним словом виступив Міністр освіти і науки України Оксен Лісовий, який зазначив, що представлена робота є важливою інтелектуальною основою правотворчої діяльності. Він підкреслив, що правотворчість – це осмислений процес, а право є інструментом майбутнього. Міністр наголосив, що будь-яка концепція є початком фахової дискусії, яка сприяє формуванню нових цінностей та розвитку правової системи.

В. о. Голови Конституційного Суду України, академік НАПрН України Олександр Петришин у привітанні наголосив , що підготовлена Наукова концепція має історичне значення для розвитку правової науки. Він звернув увагу, що судова система стикається з проблемами недостатньої узгодженості нормативного регулювання, що ускладнює ефективний захист прав людини, зокрема через брак належних процесуальних кодексів. У цьому контексті було підкреслено, що представлена робота закладає засади відповідальності та пропонує системні підходи до вдосконалення законодавства.

Заступниця Керівника Офісу Президента України Ірина Мудра висловила подяку Національній академії наук України та Інституту правотворчості і науково-правових експертиз НАН України за вагомий результат роботи, формування інтелектуальної основи та стратегічних орієнтирів для подальшого розвитку законодавства. Вона наголосила, що ухвалення Закону України "Про правотворчу діяльність" висуває підвищені вимоги до рівня знань у сфері правотворчості та глибокого розуміння законодавства. У цьому контексті було підкреслено, що сьогодні перед державою стоять подвійні завдання, до виконання яких долучилася значна кількість фахівців: розроблення нових моделей розвитку законодавства зі збереженням національних правових традицій та впровадженням інноваційних підходів, адже наука формує реальність, а концепція є інструментом майбутнього.

Голова Рахункової палати Ольга Піщанська окреслила низку нагальних питань, зокрема пов’язаних із навантаженням на державний бюджет. Вона також наголосила на готовності Рахункової палати бути активною складовою спільної роботи з удосконалення та розвитку законодавства у відповідних напрямах.

Начальник Харківської обласної військової адміністрації, член-кореспондент НАПрН України Олег Синєгубов звернув увагу, що Європейський Союз активно вивчає український досвід, що свідчить про його значення та практичну цінність для міжнародної спільноти. Він підкреслив, що ці процеси мають бути враховані у подальшому розвитку національного законодавства, зокрема під час формування нових підходів до регулювання безпекової, соціальної та освітньої сфер, які потребують адаптації до сучасних викликів воєнного часу.

Ректор Київського національного університету імені Тараса Шевченка, професор Володимир Бугров привітав учасників заходу та відзначив, що фундаментальна теорія є основою будь-якої науки. У цьому контексті представлена робота є надзвичайно важливою, адже саме в умовах складних часів постає необхідність будувати якісне та стале законодавство.

Ректор окреслив коло авторів видання та всіх, хто долучився до його підготовки, наголосивши на високому рівні виконання та значущості проведеної роботи. Звертаючись до Голови Верховної Ради України Руслана Стефанчука, він підкреслив, що кожен народний депутат повинен мати це видання, оскільки воно є важливим інтелектуальним інструментом для сучасної правотворчості.

У межах основної частини пленарного засідання заступниця голови Науково-консультативної ради при Голові Верховної Ради України, академік НАПрН України Наталія Кузнєцова презентувала монографію "Наукова концепція розвитку законодавства України: обґрунтування та прогнозування напрямів правотворчої діяльності", підготовлену Інститутом правотворчості і науково-правових експертиз НАН України. Вона зазначила, що видання є результатом кропіткої спільної роботи понад 90 провідних учених-правників України, які об’єднали свої наукові напрацювання для формування комплексного бачення розвитку національного законодавства.

У доповіді були окреслені теоретичні та практичні засади формування Концепції, її значення для розвитку законодавства, а також можливі моделі впровадження напрацювань у практичну діяльність органів державної влади. Монографія систематизує сучасні підходи до правотворчості, пропонує методологію комплексного юридичного прогнозування, містить аналіз стану окремих галузей права та визначає пріоритетні напрями їх модернізації.

Окремо доповідачка наголосила на важливості дерадянізації законодавства, зокрема перегляду нормативних актів, які залишаються чинними попри очевидну застарілість їхніх положень. Вона підкреслила, що війна рано чи пізно завершиться, однак низка соціальних проблем збережеться, тому вже сьогодні необхідно системно працювати над удосконаленням законодавства у сфері соціального захисту, трудових відносин та суміжних напрямів.

Після перерви конференція перейшла до блоку наукових доповідей, який розпочав Народний депутат України, академік НАН України Олександр Копиленко з доповіддю "Теоретичні засади Наукової концепції розвитку законодавства", у якій він підкреслив методологічні підходи до структуризації законодавства та визначення критеріїв його якості, наголосивши, що формування сучасної нормативно-правової системи потребує чіткого розуміння її внутрішньої логіки, взаємозв’язків між галузями права та узгодженості норм і принципів правотворчої діяльності.

Доповідач наголосив, що розроблена Концепція має спиратися на реалії сьогодення і відповідати потребам суспільства, яке переживає глибокі трансформації. Він підкреслив важливість досягнення балансу між науковими підходами та практичним досвідом представників органів державної влади, оскільки саме у взаємодії науки й управлінської практики формуються ефективні механізми правотворчості.

Професорка Оксана Васильченко виступила із доповіддю "Конституційні засади концепції розвитку законодавства", у якій підкреслила ключову роль Конституції України як системоутворюючого фундаменту всієї правотворчої діяльності держави. Вона зазначила, що жоден нормативно-правовий акт не може бути ефективним без чіткого дотримання конституційних принципів, адже саме Основний Закон визначає межі й можливості розвитку правової системи. Дотримання Конституції України, за її словами, є не просто формальною вимогою, а необхідною умовою стабільності правопорядку та узгодженості всієї системи законодавства. Доповідачка підкреслила важливість подальшого поглиблення досліджень у сфері конституційного права, які мають стати науковим підґрунтям для модернізації законодавства відповідно до сучасних викликів.

Академік НАПрН України Микола Кучерявенко окреслив сучасне бачення розвитку галузей публічно-правового спрямування, зокрема у сфері бюджетних, податкових та адміністративних правовідносин. Він підкреслив, що ефективність публічного управління безпосередньо залежить від здатності законодавства адаптуватися до нових викликів, що постають перед державою в умовах воєнного стану, глобальних трансформацій та активної євроінтеграції.

Науковець звернув увагу на те, що у його підрозділі монографії особливий акцент зроблено на трьох ключових чинниках, які сьогодні визначають вектор розвитку публічного права: російській агресії, що суттєво вплинула на механізми державного управління та бюджетну політику; інтеграції України до Європейського Союзу, яка зумовлює необхідність гармонізації правових норм із європейськими стандартами; цифровізації, яка трансформує підходи до регулювання та вимагає нових рішень у сфері адміністрування, контролю та надання публічних послуг. Окрему увагу доповідач запропонував приділити службовому законодавству, яке потребує глибокої модернізації для забезпечення прозорості та ефективності державної служби.

Член-кореспондент НАПрН України Олексій Кот представив підходи до модернізації галузей приватноправового спрямування, підкресливши значення цивільного та інших приватноправових блоків у формуванні правового середовища для економічного розвитку. Він наголосив на тому, як створювалася монографія, у якій кожен автор надав своє бачення розв’язання проблем приватноправового законодавства, визначив непростий шлях у його формуванні і удосконаленні. Окремо доповідач зупинився на питанні скасування Господарського кодексу України та тих законодавчих кроків, які цьому передували.

Продовжуючи виступ, Олексій Кот звернув увагу на необхідність подальшої реформи цивільно-процесуального законодавства, а також відзначив активну участь співробітників Інституту правотворчості та науково-правових експертиз НАН України у рекодифікації окремих Книг Цивільного кодексу України.

Академік НАПрН України Василь Шакун виступив із доповіддю "Кримінальне та кримінально-процесуальне законодавство", у якій зосередив увагу на ключових викликах та напрямах розвитку цих галузей права. Науковець підкреслив, що повномасштабна війна створила суттєві ускладнення для правозастосування, зокрема у питаннях відшкодування шкоди жертвам і постраждалим від воєнних дій, що потребує системного нормативного врегулювання.

Одним із критичних чинників розвитку правової сфери він назвав кризу довіри, яка здатна призводити до руйнування інституцій. В умовах масштабної еміграції та внутрішнього переміщення населення, зауважив доповідач, особливої актуальності набуває визначення й належне нормативне закріплення правового статусу мігрантів, що має бути враховано у сучасній моделі кримінального і кримінально-процесуального права. Окремий акцент доповідача був зроблений на необхідності оновлення ключових понять кримінального законодавства та подальшій рекодифікації Кримінального кодексу України.

Професорка Людмила Купіна представила доповідь "Галузі соціального законодавства", у якій акцентувала увагу на необхідності формування сучасної моделі соціального захисту та впровадження європейських стандартів у соціальній сфері. Вона наголосила, що розвиток соціального законодавства має ґрунтуватися на принципах справедливості, поваги до людської гідності та пріоритетності прав людини, що відповідає міжнародним зобов’язанням України та вимогам європейської інтеграції. Особливу увагу було приділено тому, що соціальне законодавство залишається нерекодифікованим, на відміну від інших галузей права, що обумовлює нагальну потребу у комплексній реформі законодавства в цій сфері.

У завершальній частині конференції відбулося широке обговорення представлених підходів, у ході якого учасники поділилися власними пропозиціями щодо реалізації Наукової концепції розвитку законодавства України у практичній діяльності парламенту та інших інституцій. Підсумовуючи роботу конференції, було наголошено, що представлена робота може стати фундаментом довгострокового планування законодавчої діяльності, сприяти підвищенню якості нормативних актів, забезпечити узгодженість галузей права та посилити спроможність держави реагувати на сучасні виклики.