Грузія не приєдналася до угоди про "трибунал для путіна"
Київ • УНН
Офіційний Тбілісі не підписав угоду про комітет Спеціального трибуналу щодо агресії проти України. Глава МЗС Грузії пояснила це додатковими ризиками для країни.

Грузія не приєдналася до угоди про створення комітету Спеціального трибуналу зі злочину агресії проти України — ініціативи, яку 15 травня на засіданні Комітету міністрів Рада Європи в Кишиневі підтримали 36 країн і окремо Європейський союз, передає УНН із посиланням на "Новини Грузія".
Деталі
Документ став одним із ключових кроків до фактичного створення міжнародного трибуналу, який має розглядати саме злочин агресії проти України з боку російського керівництва.
Серед установ, що приєдналися до установчої угоди: Австралія, Андорра, Австрія, Бельгія, Великобританія, Німеччина, Греція, Данія, Ісландія, Іспанія, Ірландія, Італія, Кіпр, Коста-Ріка, Латвія, Литва, Ліхтенштейн, Люксембург, Молдова, Монако, Нідерланди, Румунія, Сан-Марино, Словенія, Фінляндія, Франція, Хорватія, Чорногорія, Чехія, Швеція, Швейцарія, Естонія та сама Україна.
"Ці держави зробили вирішальний крок до фактичного створення Спеціального трибуналу та визнання відповідальності за агресію проти України. Час притягнення Росії до відповідальності за її агресію швидко наближається", - заявив генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе.
Після завершення національних процедур країни-учасниці мають розпочати формування самого трибуналу: призначення суддів та прокурора, а також затвердження регламенту роботи суду.
Створення окремого трибуналу обговорюється з минулого року, оскільки Міжнародний кримінальний суд у Гаазі не може переслідувати найвище політичне та військове керівництво росії за звинуваченням в агресії: росія не є учасником Римського статуту. Новий механізм має розглядати не окремі військові злочини, а сам факт збройної агресії проти України.
Глава МЗС України Андрій Сибіга після голосування заявив, що "Спеціальний трибунал став юридичною реальністю", а президент росії володимир путін та інші російські керівники "сьогодні отримали свій квиток до Гааги".
Додамо
Пояснюючи позицію Тбілісі, міністр закордонних справ Грузії Мака Бочорішвілі заявила, що участь у механізмі може створити для країни "додаткові ризики".
"Позиція деяких держав-членів, включаючи держави-члени ЄС, щодо Грузії, безумовно, не дає нам можливості і розкоші приймати рішення, які створювали б додаткові ризики та загрози для нашої країни і потенційно могли б наразити Грузію підвищеним ризикам або викликам", — заявила Бочоришвілі журналістам.
Міністр заявила про необхідність перегляду відносин до Грузії. За її словами, від окремих країн-членів РЄ Тбілісі очікує більш чіткої позиції.
"Необхідна ясність – яке відношення існує до Грузії та її позиції, тому що на нас лежить величезна відповідальність перед суспільством, насамперед у плані підтримки безпеки, миру та стабільності в країні", — сказала міністр.
Заява прозвучала на тлі помітної активізації контактів між Києвом та Тбілісі. На полях сесії Бочорішвілі вже втретє з початку травня зустрілася з українським колегою Андрієм Сибігом — при тому, що за більш як чотири роки повномасштабної війни контактів високого рівня між Києвом та Тбілісі раніше ніколи не було.
За словами Сибіги, міністри обговорювали співпрацю у міжнародних організаціях та політичну ситуацію в регіоні. Бочерішвілі, у свою чергу, говорила про "проблеми у грузино-українських відносинах", "кроки, зроблені українською владою останніми роками", а також про "позиції, що перешкоджають нормалізації".
Раніше, виступаючи перед учасниками сесії Комітету міністрів, Бочорішвілі звинуватила частину західних партнерів у подвійних стандартах, лицемірстві та виборчому підході до демократії та свободи слова. Вона заявила, що ослаблення демократичних принципів "під виглядом демократії" є не менш небезпечним, ніж війни, а звинувачення Грузії в "проросійськості" ігнорують той факт, що 20% території країни залишаються під російською окупацією.