Експерт назвав ризики ухвалення законопроекту про банки

Експерт назвав ризики ухвалення законопроекту про банки

Київ  •  УНН

13 травня 2020, 14:19 • 21217 перегляди

КИЇВ. 13 травня. УНН. Ухвалення законопроекту про банки має в собі кілька ризиків. Це нараження українських банків на тотальний контроль з можливою подальшою ліквідацією і створення прецеденту, коли рішення того чи іншого державного органу стає вище рішень українських судів. Про це журналісту УНН повідомив економіст, міжнародний експерт Ігор Гарбарук.

"Головне, що потрібно усвідомити суспільству - це те, що прийняття "банківського" закону данність з якою нам вже доведеться жити. Безумовно будуть апеляції і розгляд питання в Конституційному суді. Але з 99%-ю ймовірністю закон буде підписаний Президентом і імплементований в чинне законодавство України", - сказав Гарбарук.

За його словами, про те наскільки він поганий або хороший - вже написані сотні матеріалів. На його думку, головне зовсім не це.

"Головне в питанні прийняття цього закону те, що знову ВР прийняла системну зміну нашого законодавства під тиском зовнішніх джерел впливу. Якби цей закон був ініційований самостійно діючою владою, потім в банківському середовищі було б пройдено ґрунтовне обговорення кожного з ключових положень законопроекту, НБУ і уряд презентував суспільству бачення економічних результатів, які, на їхню думку, будуть досягнуті в результаті його впровадження - це була б абсолютно нормальна ситуація", - розповів експерт.

Гарбарук зазначив, що в сьогоднішній же ситуації необхідність прийняття закону була на 100% продиктована нам із зовні і на абсолютно чітких умовах:

• прийміть закон - отримаєте новий кредит,
• не приймете - не отримаєте.

"То про яку суб'єктність або простіше кажучи свободу української влади в ухваленні самостійних рішень в такому випадку можна говорити? Тим більше, раніше наш уряд і МВФ обговорювали і обіцяли виділити суму кредиту в розмірі 8-10 мільярдів дол. І на 3 роки, зараз в два рази зменшили і термін, на який кредит надається, і його суму. Але, наша влада згодна і на це ...", - зазначив Гарбарук.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Рада ухвалила законопроект про банки

За його словами, фактично ключовим положенням закону є те, що власники банків щодо яких НБУ прийняв рішення про ліквідацію або передачу їх у держвласність - не зможуть собі повернути банк навіть в тому випадку, якщо їм якимось дивом вдасться довести неправомірність дій національного регулятора.

"Тобто, фактично, рішення Правління НБУ стає як би вище рішення українського суду. Лобісти цього закону часто використовували тезу про те, що судова система в Україні корумпована і може прийняти те рішення, яке необхідне тому, хто і подає позовну заяву до суду, але, з таким же успіхом теоретично в корупції можна звинуватити і будь-якого з членів Правління НБУ, який може лобіювати інтереси зацікавлених у змінах банківської системи України третіх осіб", - сказав Гарбарук.

Гарбарук пояснив, що відповідно, гарантії в тому, що Правління НБУ буде приймати кристально чесні і прозорі рішення немає, а опротестувати їх у постраждалої сторони фактично не буде ніякої можливості.

"І якщо згадати події ще піврічної давнини, нова влада говорила про нову ліберальну ідеологію взаємодії держави і бізнесу, і максимальне невтручання державних органів в діяльність комерційних організацій. Прийняття даного закону і абсолютно безпрецедентні права, які надаються НБУ в регулюванні банківського сектору - говорять про зворотне. Держава намагається зосередити в своїх руках максимальну кількість інструментів впливу на бізнес", - розповів експерт.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Зеленський прокоментував ухвалення Радою законопроекту про банки

Експерт навів приклад про те, що регулятор може вважати неефективною роботу Правління комерційного банку або його наглядової ради і зажадати внести зміни в їх склад. І якщо раніше це було б абсолютно точно розцінено як перевищення повноважень регулятором, то після прийняття відповідного закону - це абсолютно законна вимога.

"Відповідно, виникає прецедент, коли рішення державного органу влади виходять з під юрисдикції української судової системи і фактично стають по рангу вище її. Мало того, якщо, наприклад, власнику банку якимсь дивним чином вдасться довести незаконність рішення НБУ про ліквідацію банку, то по-перше, це не буде підставою для скасування прийнятого рішення, а по-друге питання про компенсацію та її розмірі визначатиме знову ж таки не український суд, а одна з міжнародних аудиторських компаній", - сказав Гарбарук.

За його словами, прийняття даного закону таїть у собі кілька ризиків, які можуть проявитися в процесі його практичного застосування в реальному житті.

"Перший ризик - це те, що Правління НБУ незалежне тільки від народу України і повністю залежне від наших міжнародних кредиторів. І не можна виключити того, що якісь рішення Правління НБУ, скажімо гіпотетично, можуть бути прийняті на користь саме зовнішніх джерел впливу. Відповідно, українські банки будуть піддаватися тотальному контролю з можливою подальшою ліквідацією, а на їх місце будуть приходити іноземні банківські структури, які повністю підкорять всю галузь - витіснивши з ринку українські банки або викуплять їх за мінімальною вартістю", - зазначив він.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: В Євросоюзі та Великій Британії відреагували на ухвалення Радою законопроекту про банки

За словами Гарбарука, другий ризик - це те, що створюється прецедент, коли рішення того чи іншого державного органу стає вище рішень українських судів.

"І не можна виключити, що в майбутньому будуть пролобійовані рішення, коли такі ж безпрецедентні повноваження будуть надані державними органами в інших галузях - в енергетиці, інфраструктурі, аграрному секторі, економіці країни в цілому. І тоді у органів державної влади з'явиться право приймати рішення про чиюсь власність повністю на свій розсуд, а власник бізнесу отримає лише ілюзорну можливість грошової компенсації, якщо йому вдасться довести, що рішення було прийняте державним органом було неправомірним, але буде начисто позбавлений права повернути свій бізнес у власність", - сказав Гарбарук.

Експерт додав, що головне те, що в країні створено прецедент. А якою буде далі практика його використання побачимо в найближчий час.