Дзвінок путіну спричинив дипломатичний розкол у Європі щодо переговорів про Україну - Politico

Телефонна розмова президента Фінляндії Александра Стубба та прем'єр-міністра Норвегії Йонаса Гара Стьоре з російським лідером володимиром путіним викликала серйозні розбіжності серед європейських союзників України. Про це повідомляє УНН із посиланням на Politico.

У Європі не можуть дійти згоди щодо доцільності прямих контактів із кремлем та того, хто має представляти європейські інтереси під час мирних переговорів.

Деталі

Телефонна розмова Стубба та Стьоре з путіним відбулася 27 жовтня у президентському палаці в Гельсінкі та тривала близько 90 хвилин. Європейські лідери намагалися безпосередньо донести позицію України та вплинути на дипломатичний процес напередодні нового раунду переговорів за посередництва США. Ініціативу попередньо узгодили з президентом України Володимиром Зеленським. Під час розмови представники Фінляндії та Норвегії наголосили, що територіальні питання мають обговорюватися безпосередньо лідерами держав, а передумовою для подальших переговорів повинні стати реальні кроки росії з деескалації.

Однак замість демонстрації європейської єдності дзвінок спричинив дипломатичний конфлікт між північноєвропейськими державами. Зокрема, прем'єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен розкритикувала ініціативу, заявивши, що подібні рішення необхідно узгоджувати із союзниками. А прем'єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон також висловив занепокоєння можливими наслідками окремих переговорів із москвою для єдиної позиції Європи.

Критичну позицію висловили й представники Литви та Естонії. Прем'єр-міністр Естонії Крістен Міхал в інтерв'ю Politico наголосив, що європейські держави не повинні намагатися виступати посередниками, прагнучи отримати прихильність російського керівництва.

Сам Стьоре відкинув звинувачення у порушенні дипломатичної координації. За його словами, Фінляндія та Норвегія консультувалися із партнерами, однак не були зобов'язані отримувати дозвіл усіх європейських держав на проведення переговорів. За його словами, представників Данії, Франції, Німеччини та США нібито заздалегідь поінформували про запланований контакт із кремлем. Проте деякі союзники залишилися незадоволеними тим, що не мали можливості вплинути на рішення.

Чому лідери Фінляндії та Норвегії зателефонували путіну

Однією з головних причин ініціативи Стубба та Стьоре стало занепокоєння європейських політиків через домінування Вашингтона у переговорному процесі. За словами норвезького прем'єра, попри активну підтримку України з боку європейських держав, фактично єдиним західним голосом, який безпосередньо контактує з москвою, залишаються Сполучені Штати.

Співрозмовники Politico серед європейських посадовців визнають, що дедалі більше сумніваються у готовності адміністрації президента США Дональда Трампа повною мірою враховувати інтереси України та європейської безпеки під час домовленостей із росією.

Водночас представники Фінляндії та Норвегії наголошують, що не намагалися виступати від імені всієї Європи, а прагнули забезпечити безпосередню участь європейських держав у дипломатичному процесі. Однак, попри проведену розмову, суттєвих зрушень у позиції москви не відбулося. Стьоре визнав, що путін не продемонстрував переконливої готовності до компромісу, хоча й заявив про намір підготувати російських представників до майбутніх переговорів в Абу-Дабі.

Контекст

Публікація Politico з'явилася напередодні запланованих на 10–11 листопада переговорів між Україною, США та росією в Абу-Дабі. За оцінкою видання, ситуація навколо дзвінка путіну продемонструвала ширшу проблему: європейські держави не мають узгодженої стратегії взаємодії з кремлем і не визначили, хто саме повинен представляти їхні інтереси під час обговорення майбутнього України.

Очікується, що ці розбіжності стануть однією з тем зустрічей європейських лідерів у Дубліні цього тижня.

Нагадаємо

Раніше стало відомо про те, що Франція направить представників на переговори в Абу-Дабі. Париж має намір представляти позицію європейських держав, наголошуючи на необхідності врахування їхніх інтересів під час обговорення завершення війни та майбутньої архітектури безпеки.