Вчені з’ясували, як вправи та інтервальне голодування впливають на мозок
Київ • УНН
Регулярна активність підтримує кровотік і обсяг мозку з віком. Інтервальне голодування перспективне, але його захист від деменції не доведений.

Вчені досліджують, як вибір способу життя впливає на мозок людини, що старіє. У міру того, як люди живуть довше, поради про те, як зберегти ясність розуму з віком, звучать всюди. Однак не всі з них однаково підтверджуються науковими даними. Серед іншого учені зосередили свою увагу на тому, чи може інтервальне голодування захистити мозок, передає УНН із посиланням на Euronews.
Експерти на щорічній зустрічі Товариства нейронаук розповіли, як зміни способу життя можуть допомогти захистити мозок від вікового погіршення, а також вказали, в яких питаннях наука поки що не дає однозначних відповідей.
Хоча рекомендації правильно харчуватися та регулярно займатися спортом існують уже десятиліттями, Хезер Снайдер, старший віце-президент з медичних та наукових питань в Асоціації хвороби Альцгеймера, зазначила, що наукове розуміння того, як ці звички впливають на мозок та підтримують його здоров'я, все ще формується.
"Розуміючи наукові дані, ми можемо краще формулювати свої рекомендації, особливо для тих людей, які перебувають у групі найбільшого ризику", - сказала вона.
Чим фізичні навантаження корисні для мозку?
Фізичні вправи давно пов'язують із покращенням здоров'я, від зниження серцево-судинних ризиків до позитивного впливу на психічний стан.
Але чи фізична активність сприяє здоровому старінню мозку і які біологічні механізми пояснюють її вплив на мозок?
"Фізичні вправи є потужним немедикаментозним втручанням, яке підтримує та зміцнює здоров'я мозку", сказала Фернанда Де Феліс, професор Центру досліджень нейронаук Університету Квінс в Канаді.
За її словами, фізичні навантаження допомагають зберігати обсяг мозку з віком, покращувати кровотік та впливати на запальні процеси в мозку.
"Коли ми думаємо про тіло та про фізичні вправи, ми зазвичай згадуємо про наші м'язи. І це логічно, щоправда, всі тканини та системи знаходяться поряд із м'язами. Але чому тоді вправи такі корисні для мозку?"
Відповідь, пояснила Де Феліс, полягає у взаємодії між м'язами та мозком.
"Тіло може взаємодіяти із мозком, сказала вона. Коли ми не повністю здорове тіло, мозок відчуває це. Але якщо ми стимулюємо периферію, щоб вона стала тренованішою, мозок теж відчуває цей ефект".
Які види вправ найкраще підходять здоров'ю мозку?
Хоча користь фізичної активності добре вивчена, різні види вправ по-різному впливають тіло і мозок.
За словами Де Феліс, найважливіша це сталість та перетворення фізичної активності на звичку. Всесвітня організація охорони здоров'я (джерело англійською мовою) рекомендує дорослим не менше 150 хвилин фізичної активності середньої інтенсивності на тиждень.
Аеробні навантаження, за даними досліджень, позитивно впливають і на фізичне, і мозкове здоров'я. "Вони стимулюють кровотік, роблять гематоенцефалічний бар'єр більш проникним і дозволяють корисним молекулам досягати мозку", сказала Де Феліс.
Силові тренування та інтервальні тренування високої інтенсивності (HIIT) також покращують роботу м'язів та збільшують м'язову масу, стимулюючи вироблення молекул з нейропротективним ефектом, додала вона.
"Навіть ходьба, просто помірна прогулянка, як показали дослідження, відіграє важливу роль", зазначила Де Феліс.
Хоча часто називають орієнтир у 10 000 кроків на день, вона наголосила, що помітний ефект для здоров'я виникає вже за нижчого рівня активності, за нижчого рівня фізичної активності, тому важливо залишатися активними незалежно від того, скільки кроків вдається пройти.
"Я б сказала, що будь-який вид вправ, на будь-якому рівні, все, що ви можете робити, щоб залишатися активними, приносить користь. І, на мій погляд, важливіша за кількість кроків саме регулярність", додала вона.
Чи може інтервальне голодування захистити мозок?
Фізична активність є не єдиним фактором способу життя, який впливає на здоров'я мозку. Харчування також відіграє важливу роль, і вчені вивчають, як режими їжі відбиваються на здатності мозку старіти без порушень.
Ряд досліджень показує, що інтервальне голодування може бути корисним для здоров'я мозку, можливо за рахунок зниження запалення та окислювального стресу. Однак більшість даних отримано в експериментах на тваринах, і хоча перші результати обнадійливі, у людей голодування не довело, що запобігає когнітивному спаду або захищає від хвороби Альцгеймера.
Вчені продовжують перевіряти, чи наводять ефекти, які спостерігаються в експериментальних дослідженнях, до значних довгострокових переваг для людей.
Розлад сну і недосипання спричиняють зміни у мозку: дослідження12.11.26, 11:04 • 4551 перегляд
"Недостача їжі була одним з ключових факторів, що формували роботу мозку", сказав Марк Маттсон, запрошений професор нейробіології в Університеті Джонса Хопкінса, додавши, що еволюція наділила мозок і тіло здатністю добре функціонувати в періоди голодування.
Інтервальне голодування має на увазі режими харчування, при яких періоди їди чергуються з періодами відмови від їжі. Один з найпоширеніших варіантів передбачає 16 годин голодування та восьмигодинне вікно для прийому їжі.
Під час тривалого голодування організм витрачає запаси глікогену і починає розщеплювати жир, який печінка перетворює на молекули, які називаються кетонами. Вони є альтернативним джерелом енергії для мозку і, як зазначив Маттсон, можуть допомагати захищати нервові клітини за рахунок зниження запалення та окислювального стресу.
Потенційні переваги інтервального голодування можуть бути пов'язані і з тим, як клітини реагують на метаболічний стрес механізмом, який багато в чому схожий на дію фізичних навантажень.
Маттсон зазначив, що фізичні вправи та інтервальне голодування діють подібним чином, обидва створюють для клітин випробування, спонукаючи їх включати захисні реакції. У періоди відпочинку та відновлення клітини отримують можливість відновлюватися, рости та адаптуватися.
"Протягом тижнів, місяців і років такі періодичні впливи помірного метаболічного стресу чи навантажень покращують загальний стан здоров'я та функції організму та протидіють старінню та хворобам", додав він.
На клітинному рівні це означає, що у напружені періоди, такі як голодування чи фізичні навантаження, клітини переходять у режим економії ресурсів і стають стійкішими до стресу, пояснив Маттсон. Під час відновлення, включаючи сон та відпочинок, вони переключаються у стан, який підтримує зростання та пластичність.
Маттсон також зазначив, що переваги інтервального голодування, судячи з наявних даних, не знижуються, навіть якщо дотримуватися такого режиму протягом багатьох тижнів, місяців або років.