Десять років "несправедливого" кримінального переслідування: суд відмовив САП у взятті під варту екснардепа Крючкова

Вищий антикорупційний суд відмовив Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі у застосуванні до колишнього нардепа, ексголови правління компанії "Енергомережа" Дмитра Крючкова запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Кримінальні провадження проти нього антикорупціонери порушили майже 10 років тому, і весь цей час він живе з обмеженнями, пише УНН.

Як відомо, НАБУ заявило про викриття схеми заволодіння коштами ПАТ "Черкасиобленерго" і ПАТ "Запоріжжяобленерго", до якої причетні посадовці вказаних обленерго та ПрАТ "ХК "Енергомережа". Розслідування вказаних фактів здійснюється з 2016 року.

Прокурор на засіданні аргументував свою позицію тим, що нібито встановлено ризик переховування обвинуваченого від суду. Зокрема через те, що Крючков проживає на території кількох європейських країн. Однією з таких прокурор назвав Угорщину.

Водночас сам Крючков зазначив, що він ніколи не був в Угорщині і припустив, що прокурор міг переплутати зі Словаччиною, де проживали його діти.

Крючков та його адвокати заперечували проти задоволення клопотання прокурора. Зокрема обвинувачений наголосив на тому, що вже 10 років антикорупціонери розслідують справу проти нього.

"10 років свого життя він живе з суттєвими обмеженнями, пов’язаними з несправедливим обвинуваченням, які вже негативно наклали відбиток на його спосіб життя та приватний бізнес, не пов’язаний з державою. 10 років тому детективи НАБУ та прокурори САП порушили кримінальні справи проти нього, його колег, компанії. Керівництво цих установ (НАБУ та САП) у всіх ЗМІ повідомляло про ці кримінальні провадження, зокрема, зазначало про схеми та цифри. За один день вони порушили одразу вісім кримінальних проваджень, які потім перемішувались між собою", - йдеться в ухвалі судді.

Під час судового засідання також нагадали, що у 2016 році Інтерпол відмовив НАБУ в оголошенні Крючкова у міжнародний розшук та затриманні. Він був затриманий у Німеччині в межах договору про міжнародну правову допомогу та практично відразу його відпустили. У подальшому Німеччина відмовила НАБУ в його видачі. У квітні 2019 року він самостійно повернувся до України, і НАБУ і САП просили взяти його під варту з альтернативою внесення застави обсягом 346 млн грн, однак, суд визнав цю суму необґрунтованою та визначив суму застави обсягом 7 млн грн, яку одразу сплатили.

"15 квітня 2024 року він (Крючков – ред.) звернувся до суду з клопотанням про передачу цієї суми (застави у 7 млн грн – ред.) на потреби ЗСУ, враховуючи критичний стан України, зокрема, ЗСУ. Прокурор заперечував проти задоволення його клопотання щодо передачі цих коштів, які п’ять років знаходилися у НАБУ. Суд задовольнив клопотання Крючкова та його захисника щодо передачі застави на потреби ЗСУ", - зазначено в ухвалі.

Окрім того, адвокати зазначили, що під час розгляду кримінального провадження вони повідомляли про місцезнаходження Крючкова та його дітей, які перебувають на навчанні, на лікуванні та проживають разом з ним в інших країнах. Суду надавалися конкретні адреси місця проживання їхнього підзахисного за кордоном, тому положення про оголошення особи в міжнародний розшук не можуть бути виконані, оскільки обвинувачення знає, де він проживає.

"Фактично прокурор просить застосувати найсуворіший запобіжний захід до батька п’ятьох неповнолітніх дітей лише тому, що Крючков на сьогоднішній день перебуває зі своїми дітьми та дружиною за кордоном, а не тому, що обвинувачений порушив покладені на нього судом обов’язки", - заявив на суді адвокат Крючкова.

Національне антикорупційне бюро України "відоме" своїм вмінням гучно оголосити про викриття чергової схеми та оголосити про підозру топчиновнику. Проте ці справи нерідко розвалюються у судах або ж навіть не доходять туди.

Наочним прикладом є кримінальні провадження проти ексміністра інфраструктури Володимира Омеляна. Одне провадження детективи відкрили через можливе незаконне збагачення і декларування недостовірної інформації, а інше - за зменшення портових зборів у 2017 році.

Проте обидві справи розвалилися у судах. Першу Вищий антикорупційний суд закрив у зв’язку з закінченням строків давності, а по другій – ексміністра виправдали.

Як зазначив сам Володимир Омелян в інтерв’ю УНН, кримінальні провадження НАБУ завдали йому суттєвих репутаційних та фінансових збитків. Адже його протягом багатьох років згадували у зведеннях НАБУ як міністра, проти якого відкрите кримінальне провадження, що понесло за собою, зокрема, проблеми з банківськими установами.

Однак НАБУ не стало офіційно вибачатися перед ексміністром за незаконне кримінальне переслідування та псування ділової репутації. Це зробили лише окремі детективи у приватних розмовах.

Однією з нещодавніх "гучних" справ НАБУ є справа проти вже колишнього міністра агрополітики Миколи Сольського. У квітні йому оголосили підозру у заволодінні землями у Сумський області. Проте, як згодом з’ясувалося, таких земель ані у нього, ані у його родини чи афілійованих осіб немає. Проте є в учасників АТО, яким держава надала право на їхню приватизацію. Чим саме заволодів Сольський – у НАБУ відмовилися уточнювати. Понад те, детективи намагалися "злити" експертизу, яку самі ж і замовили і яка, вочевидь, мала свідчити про невинуватість Сольського.

Однак, публічні звинувачення зробили своє - поляки скористалися формальною підставою і вийшли з переговорів з Україною щодо розблокування кордонів, а Сольський залишив свою посаду міністра. Деякі експерти схиляють до думки, що такий хід Польщі був задуманим, і справа Сольського не випадково збіглася у часі з демаршем поляків. Окрім того, "гучна" заява про викриття схеми привласнення землі відбулася на фоні скандалу у самому НАБУ про ймовірний витік інформації з бюро.