АМКУ уточнив, що не може нав’язувати компаніям свої рішення

"Антимонопольний комітет України, як орган державної влади - не має права втручатися в таку діяльність, шляхом нав’язування управлінському складу суб’єктів господарювання певних адміністративних та управлінських рішень", - повідомили в АМКУ.

У Комітеті додали, що основним завданням органу є формування та реалізація конкурентної політики. АМКУ здійснює контроль за додержанням законодавства про захист економічної конкуренції в межах визначених ЗУ "Про Антимонопольний комітет України" та ЗУ "Про захист економічної конкуренції".

"А також вживає заходів з адвокатування конкуренції, зокрема, спрямованих на обмеження монополізму, розвиток підприємництва і конкуренції, запобігання порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, а також щодо припинення дій або бездіяльності, які можуть мати негативний вплив на конкуренцію", - розповіли в АМКУ.

Водночас, на минулому тижні Антимонопольний комітет України "рекомендував" компанії МХП (виробник курятини "Наша Ряба") не знижувати продуктивність і реалізацію курятини на внутрішньому ринку, а також застеріг її від збільшення експорту.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Президент України запевнив, що нестачі харчів не буде і потреби обмежувати експорт немає.

МХП, своєю чергою, назвав такі рекомендації "недоречними, оскільки жодних підстав на те не було".

"На тлі скорочення промислового виробництва в Україні, кризи середнього та малого бізнесу, який несе втрати через тимчасове припинення діяльності у зв’язку з коронавірусом, масових скорочень та відпусток без збереження зарплатні, такі компанії як МХП - утримуватимуть національну економіку від сповзання в прірву. МХП дякує Антимонопольному комітету України за підвищену увагу, але наголошує, що така увага до МХП, з огляду на зазначене вище, взагалі недоречна", — заявили у компанії.

Раніше АМКУ проводив дослідження на ринку курятини і був занепокоєний високою продуктивністю МХП та називав компанію такою, що має "ринкову владу" через високий % долі ринку.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чекайте голодних бунтів: Пилипишин розповів про нападки АМКУ на виробників продуктів.

Але тепер АМКУ не зміг надати роз’яснення, що ж робити великим виробникам продуктів, зокрема і МХП на тлі очікуваної продовольчої кризи: розвивати свою продуктивність, або ж стримувати її в рамках антимонопольного законодавства, яке визначає долю домінуючої компанії на ринку у розмірі 35% і застосовує до неї низку обмежень (для порівняння, доля домінуючуої компанії у США становить 75% і має чітке розмежування природного і штучного лідерства).

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Лідери ФАО, ВООЗ та СОТ закликали країни не допустити дефіцит продуктів на тлі коронавірусу.

Про різницю підходів між українським антимонопольним законодавством та американським або європейським розповів директор відділення економічних досліджень антимонопольного комітету Департаменту юстиції США Рассел Пітман.

"Володіння домінуючим становищем, навіть монопольним становищем - саме по собі не порушує жоден закон про конкуренцію, який мені відомий. Дійсно, шанувальники "ідеї ринку" повинні прагнути, щоб фірми воліли досягти домінуючого або монопольного становища з виготовлення та продажу продуктів високої якості. Порушенням закону є лише зловживання домінуючим становищем...

В цілому, підприємство, що отримало і займає домінуюче або навіть монопольне становище за допомогою правових засобів, може стягувати будь-які ціни і отримувати будь-який прибуток. Навіть в таких юрисдикціях як ЄС, де зловживання у формі експлуатації чітко перераховані в законі, правозастосовні органи, зазвичай, звертають більше уваги на зловживання у формі витіснення як на такі, які, ймовірно, завдадуть значної і тривалої шкоди.

Більшість положень антимонопольного законодавства, зокрема і Сполучених Штатів, вимагають переконливих доказів того, що підприємство дійсно займає домінуюче або монопольне становище, перш ніж його можна буде визнати винним у зловживанні цим положенням. Зазвичай це вимагає в якості доказів володіння високою часткою ринку (у законодавстві США немає чіткого розмежування, однак 75% може бути типовим показником) і наявності істотних бар'єрів на вхід на ринок нових фірм. Для європейського антимонопольного законодавства характерний більш низький поріг концентрації для виявлення домінування. Читаючи українське законодавство, я зазначив, що стаття 12 створює спростовану презумпцію домінування для 35-відсоткової частки ринку", - зазначив Рассел Пітман.