Як ЄСПЛ захищає родини померлих пацієнтів після закриття кримінальних справ через сплив строків давності?
Київ • УНН
Родини померлих пацієнтів домагаються справедливості в ЄСПЛ навіть після закриття кримінальних справ через сплив строків давності. Розглядаємо реальні судові прецеденти та оцінюємо цей досвід через призму справи про медичну недбалість лікарів Odrex.
Закриття кримінальної справи про смерть пацієнта через сплив строків давності не означає, що родина втратила можливість захистити свої права. Що робити, якщо українське правосуддя ставить у справі крапку та чи може Європейський суд з прав людини допомогти потерпілим домогтися справедливості, читайте в матеріалі УНН.
Деталі
Практика ЄСПЛ знає чимало випадків, коли родини померлих пацієнтів роками безрезультатно домагалися справедливості в Україні, а згодом змогли відстояти свої права в Європейському суді.
Так, у травні 2003 року в Чернівецькій області після лікування інфекційного захворювання помер син Степанії Лукашенко. Жінка переконана, що причиною смерті сина стала неналежна медична допомога, і домагалася притягнення винних до відповідальності.
Розслідування тривало понад десять років. Справу неодноразово закривали й поновлювали, проводили повторні експертизи. Лише у 2011 році одному з лікарів повідомили про підозру за статтею 140 Кримінального кодексу України. Однак у 2013 році суд закрив провадження через сплив строків давності.
Ще до закриття справи Степанія Лукашенко звернулася до ЄСПЛ. У вересні 2025 року Суд визнав порушення її прав, встановивши, що саме недоліки та надмірна тривалість розслідування призвели до звільнення лікаря від кримінальної відповідальності. Україну зобов'язали виплатити Лукашенко 6 тис. євро компенсації моральної шкоди та ще тисячу євро судових витрат.
Схожа трагедія спіткала й родину Куценків. Син Ніни Куценко помер у Фастівській лікарні у 2003 році після жорстокого побиття працівниками міліції. Однак запитання виникли не лише до правоохоронців, а й до лікарів, які мали врятувати чоловікові життя.
Кримінальну справу проти лікаря відкрили лише через чотири роки після смерті пацієнта. Ще сім років знадобилося для її завершення. У 2014 році медика визнали винним у ненаданні необхідної допомоги та засудили до трьох років позбавлення волі. Але за ґрати він так і не потрапив – строки давності спливли, і лікаря звільнили від відбування покарання.
Ніна Куценко звернулася до ЄСПЛ у 2011 році, не дочекавшись завершення національного провадження. У 2017 році Європейський суд встановив порушення статті 2 Конвенції, зокрема через неефективне розслідування обставин надання медичної допомоги. За сукупністю встановлених порушень, включно з відповідальністю держави за смерть її сина та насильством з боку правоохоронців, жінці присудили 72 тис. євро компенсації моральної шкоди.
Нове рішення ЄСПЛ
Проблема не залишилася в минулому. У квітні 2026 року ЄСПЛ ухвалив рішення у справі "Сінько та інші проти України", об'єднавши скарги трьох українців, чиї близькі померли під час лікування.
В одному випадку лікаря спочатку визнали винним, однак після років судових розглядів і повторних експертиз виправдали. В іншому кримінальне провадження закрили, але слідчий суддя скасував це рішення через неповноту розслідування. Третя історія стосувалася смерті 27-річного чоловіка, обставини якої розслідували понад 15 років. За цей час слідчі так і не провели одну з призначених судово-медичних експертиз, справу зрештою закрили.
ЄСПЛ визнав, що Україна не забезпечила ефективного розслідування обставин смерті пацієнтів, та присудив кожному заявнику по 6 тис. євро моральної компенсації.
Чи може рішення ЄСПЛ допомогти відновити закриту справу?
Як раніше розповів УНН доцент кафедри міжнародного права КНУ імені Тараса Шевченка Роман Єделєв, передусім потерпілі можуть домогтися офіційного визнання того, що держава порушила їхні права та отримати грошову компенсацію.
Щодо можливості відновлення кримінального провадження експерт пояснив: "Теоретично так, але не автоматично". Українське законодавство дозволяє переглядати судові рішення після встановлення ЄСПЛ порушень Конвенції, однак усе залежить від обставин конкретної справи.
Водночас Єделєв радить потерпілим не чекати спливу строків давності: документувати кожне перенесення засідання, вимагати дотримання розумних строків розгляду та використовувати доступні механізми захисту. Адже саме зафіксовані порушення можуть згодом стати важливими доказами для звернення до ЄСПЛ.
Чи можуть потерпілі у справі про медичну недбалість лікарів Odrex домогтися справедливості в ЄСПЛ?
Ризик закриття кримінального провадження через сплив строків давності є і в резонансній справі про медичну недбалість лікарів одеської приватної клініки Odrex.
Йдеться про смерть одеського бізнесмена, засновника KADORR Group Аднана Ківана, який помер у жовтні 2024 року під час лікування в клініці. На лаві підсудних – хірург Віталій Русаков та онкологиня Марина Бєлоцерковська. Їх обвинувачують у неналежному виконанні професійних обов'язків. Самі лікарі своєї вини не визнають.
Тим часом судовий розгляд справи супроводжується регулярними перенесеннями. Як раніше повідомляв УНН, у вересні та жовтні 2026 року з 29 запланованих засідань повноцінно відбулися лише дев'ять. Решту 20 перенесли, зокрема через клопотання сторони захисту, хворобу одного з обвинувачених та зайнятість адвокатів в інших судових процесах.
За частиною першою статті 140 КК України базовий строк давності становить три роки. Якщо інкриміновані лікарям дії відбулися у жовтні 2024 року, він може завершитися вже у жовтні 2027-го, за відсутності законних підстав для зупинення чи переривання його перебігу.
Тож якщо справа про медичну недбалість лікарів Odrex завершиться без вироку через сплив строків давності, це не обов'язково стане останньою крапкою в боротьбі родини Аднана Ківана за справедливість.