В ООН Пекін чітко дав зрозуміти свій намір щодо перегляду світових норм - AP
Київ • УНН
Китай активно демонструє намір формувати світовий порядок, на тлі відходу США від міжнародних організацій. Прем'єр-міністр Китаю Лі Цян на Генасамблеї ООН заявив, що країна готова взяти на себе відповідальність та принесе світу більше позитивної енергії.
Не минуло й місяця з того часу, як глава КНР Сі Цзіньпін висунув свою "Ініціативу глобального управління", як Пекін на найбільш глобальному форумі ясно позначив свій намір - що він повинен і кваліфікований брати участь у формуванні світового порядку, навіть на тлі того, що Сполучені Штати при президенті Дональді Трампі все більше замикаються, повідомляє AP, пише УНН.
Деталі
У своїй промові, висловленій у п'ятницю на Генеральній Асамблеї ООН, прем'єр-міністр Китаю Лі Цян заявив, що "Китай, який дбає про загальне благо людства і готовий взяти на себе відповідальність, принесе у світ більше позитивної енергії". Його слова пов'язали з відходом американського президента з міжнародних організацій та його явною зневагою до Організації Об'єднаних Націй, зауважує видання.
Лі жодного разу не згадав назви Сполучені Штати. Але, не надто тонко критикуючи недавні дії США, він звеличував досягнення своєї країни: зниження мит для сприяння світовій економіці, обіцянку скоротити викиди парникових газів для боротьби зі зміною клімату та зобов'язання підтримувати авторитет Організації Об'єднаних Націй.
Це є зміною підходу до міжнародних справ, що, на думку експертів, віддзеркалює Китай, який бачить себе на підйомі.
"Виступ Лі підтверджує, що зовнішня політика Китаю сьогодні міцно заснована на прагненні перетворити світопорядок з домінуванням Заходу на порядок, який набагато більше відповідає інтересам, цінностям та лідерству Китаю, - заявила Олівія Ченг, викладач політології в Королівському коледжі Лондона. - Зовнішня політика Китаю сьогодні помітно впевненіша, стратегічніша і послідовніша, ніж у 2017 році, коли презентація Пекіном реформи глобального управління була позбавлена змістовності".
Промова прозвучала на тлі побоювань, що зростають у Вашингтоні, що Китай, друга за величиною економіка світу, може спробувати змістити Сполучені Штати з позиції світового лідера, хоча Пекін неодноразово запевняв Вашингтон, що не має наміру кидати виклик або замінювати США. Натомість Сі Цзіньпін заявив, що Пекін повинен мати можливість впливати на ситуацію у світі, яка відповідає його економічній міці та світовому статусу.
Лі каже, що Китай має відповідь
Лі почав свою промову, згадавши історію ООН і віддавши їй належне за мир та процвітання у наступні вісім десятиліть. Потім він виступив з наріканнями на "хаос", з яким світ стикається сьогодні.
"Світ вступив у новий період турбулентності та трансформації", - сказав Лі, піддавши критиці "односторонні дії і менталітет холодної війни", а також неодноразові порушення міжнародної системи.
"Як ми можемо, зіткнувшись з безпринципними актами гегемонізму і залякування, мовчати і покірно підкорятися страху перед силою?" - запитав китайський прем'єр. Терміни "односторонні дії", "менталітет холодної війни", "гегемонізм" та "залякування" зазвичай асоціюються зі США у дипломатичних переговорах Пекіна, зазначає видання.
Потім прем'єр КНР представив Китай як бажану відповідь на подібні проблеми - країну-засновника ООН, яка останніми роками поділилася "мудрістю та рішеннями Китаю для навігації в глобальних трансформаціях та подолання нагальних викликів".
"Ініціатива глобального управління", запропонована Сі Цзіньпіном на початку вересня, "вказує правильний напрямок і відкриває важливий шлях до побудови більш справедливої та рівноправної системи глобального управління", заявив Лі.
Зміни у зовнішній політиці Китаю при Сі Цзіньпіні
Ця перебудова, у деяких випадках, має фундаментальний характер.
У подкасті, що вийшов в ефір 26 вересня, Ченг заявила Національному комітету з китайсько-американських відносин, що стратегічне мислення Пекіна при Сі Цзіньпіні змінилося - від підтримки добрих відносин зі США та іншими західними країнами задля економічного зростання Китаю до "переформування міжнародної системи таким чином, щоб решта світу поважала та приймала інтереси Китаю так, як їх визначає Пекін".
Вона заявила, що Пекін вважає, що система глобального управління "перебуває під домінуванням західних держав, особливо Сполучених Штатів", і служить їх інтересам у спосіб, який "часто несправедливий і нерепрезентативний".
За словами Ченг, Пекін найбільше зацікавлений у "зміні глобального управління таким чином, щоб ООН була в центрі уваги", де Китай може мати "набагато більше участі, впливу та важелів впливу на те, як вона функціонує".
Виступ Лі в п'ятницю створює враження, що пропозиція Сі Цзіньпіна про "кування спільної долі людства" - це не просто прагнення, а "шляхетні та невідкладні політичні дії, у реалізації яких Китай має унікальні технічні компетенції", заявила Ченг.
У той час як адміністрація Трампа вводить високі мита, погрожує територіальними анексіями і нападає на багатосторонні інституції, "Китай прагне представити себе ключовим прихильником повоєнного порядку, у життєздатності якого Сполучені Штати, схоже, втрачають впевненість", – заявив Алі Вайн, старший дослідник та консультант з питань американо-китайських відносин у International Crisis Group.
Проте, за словами Вайна, Китай, схоже, не має ні можливостей, ні бажання запропонувати повноцінну альтернативу. Натомість, за його словами, Китай, мабуть, зацікавлений у посиленні свого впливу в певних галузях і спробах легітимувати свою давню позицію про необхідність нових норм, що відображають геополітичні тенденції, що формуються.
Розрив між риторикою та реальністю
Розрив між словами Пекіна та його діями - це інше питання. Щодо китайського уряду, його дії часто розходяться зі словами, вважає Крейг Сінглтон, старший директор програми з Китаю вашингтонського аналітичного центру Foundation for Defense of Democracies.
"У своїх виступах прем'єр Лі значною мірою спирався на багатосторонні формулювання, але історія Пекіна говорить про протилежне, - сказав Сінглтон. - Китай відстоює суверенітет в ООН, систематично підриваючи його на практиці, від Гонконгу до Південно-Китайського моря".
Він додав: "Заклики Лі до "співпраці" та "відкритості" звучать конструктивно, але вони спрямовані на зниження тиску на економіку та технологічний сектор Китаю".
Доповнення
На день раніше Лі провів зустріч з американськими бізнесменами та вченими в Нью-Йорку. Він запевнив учасників зустрічі, що Китай "постійно розширюватиме доступ на ринки та збільшуватиме імпорт", а також надасть іноземним компаніям "впевненість, необхідну для роботи та розвитку в Китаї", ідеться у заяві китайського уряду.
Дві країни перебувають у стані торгової суперечки, і Сі Цзіньпін і Трамп мають зустрітися в кулуарах саміту Азіатсько-Тихоокеанського економічного співробітництва (АТЕС), що об'єднує 21 економіку, що відбудеться наприкінці жовтня в Південній Кореї, щоб сприяти розбудові двосторонніх відносин.
Прем'єр-міністр Китаю заявив, що дві країни "можуть і повинні" стати партнерами та друзями, і повторив слова Сі Цзіньпіна: "Тихий океан є досить широким, щоб вмістити і Китай, і США, а також інші країни".