Українські науковці зберегли унікальну породу корів - шароле: худобу евакуювали з фронтової зони на Львівщину

Науковці Національної академії аграрних наук України зберегли унікальну м’ясну породу великої рогатої худоби – шароле, евакуювавши маточне поголів’я з прифронтової зони Харківщини на безпечнішу територію Львівщини. Завдяки своєчасним діям та належному догляду вдалося не лише зберегти цінний генофонд, а й продовжити селекційну роботу, яка триває ще з 60-х років минулого століття, пише УНН.

Деталі

У 2024 році, після активізації бойових дій на Вовчанському напрямі, з небезпечної зони Харківщини було евакуйоване маточне поголів’я великої рогатої худоби породи шароле з ДП "ДГ "Гонтарівка" Інституту тваринництва НААН". Господарство було розташоване поблизу лінії фронту у Чугуївському районі.

Поголів’я перевезли до безпечного регіону – на базу ДП "ДГ "Радехівське" Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН", що на Львівщині. Саме тут нині утримується цінне маточне стадо, селекція якого велася українськими науковцями з 60-х років ХХ століття. За низкою показників ця порода значно перевищує європейські та канадські лінії.

"Порода шароле вирізняється своїми унікальними характеристиками – це великі тварини кремово-білої масті, середня жива маса яких становить приблизно 750-800 кг. Після прибуття до господарства тварини мали дещо нижчу вагу, що було зумовлено складними умовами війни. Проте після доставки й належного догляду худоба швидко адаптувалася та добре відгодувалася. У харчуванні вони невибагливі: раціон складається із силосу (близько 25-30 кг на добу), сіна, соломи, жому та комбікорму (приблизно 5 кг на добу). Тварини мають добрий апетит і добре засвоюють корм, що сприяє їх швидкому росту та набору маси", – розповіла зоотехнік ДП "ДГ "Радехівське" Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН" Катерина Енгель.

За словами доглядачки унікального поголів’я, тварини демонструють хорошу адаптацію та продуктивність. Молодняк цієї породи швидко набирає вагу: до 18 місяців тварини можуть досягати 450-600 кг. Особливу увагу приділяють збільшенню кількості приплоду.

"Уже маємо перших новонароджених телят. Загалом м’ясо цієї породи вважається дуже якісним: воно ніжне, нежирне, має приємний смак і добре підходить для дієтичного харчування. Забійний вихід становить у середньому близько 60-65%, що є досить високим показником для м’ясних порід", – зазначила Енгель.

Зоотехнік вказала, що наразі тварини перебувають на відкритому повітрі в літніх таборах і добре переносять низькі температури. "На відміну від української чорно-рябої молочної породи, яка є більш вибагливою, ці тварини адаптовані до холоду і здатні витримувати морози. За її словами, наразі господарство забезпечене кормами, а в майбутньому планується продовжувати розведення цієї породи, адже вона має хороші перспективи", – пояснила науковиця.

У перспективі в ДП ДГ "Радехівське" планують використовувати породу шароле як для чистопородного розведення, так і для промислового схрещування задля поліпшення м’ясних якостей інших порід великої рогатої худоби. З цією метою буде придбано бугая-плідника.

Сьогодні єдиною загрозою для подальшого розвитку тваринництва відповідних господарств стала ініціатива Фонду державного майна України щодо вилучення в НААН 135 тис. га земель. Науковці забили на сполох, адже ці ресурси є важливими для продовження національної селекційної роботи та збереження української лінії м’ясної худоби, зокрема діяльності  державних підприємств дослідних господарств НААН – "Гонтарівка" та "Радехівське".

Наразі комітет Верховної Ради з питань аграрної та земельної політики, заслухавши позиції Фонду держмайна та Нацакадемії аграрних наук, рекомендував Кабінету міністрів утриматися від вилучення земель сільськогосподарського призначення з постійного користування наукових установ і підприємств НААН. Комітет також закликав визначити оптимальний обсяг землекористування, який забезпечить можливість ефективної реалізації державних програм у сферах селекції, насінництва, мікробіології, садівництва, виноградарства та інших стратегічних напрямках аграрної науки. Як розвиватиметься ситуація далі – покаже час.

Нагадаємо

Підприємства НААН забезпечують роботою тисячі людей у регіонах. Вони виконують не лише наукову, а й важливу соціально-економічну функцію, особливо в сільській місцевості. Такі установи гарантують стабільну зайнятість, конкурентну оплату праці, сплачують податки та сприяють розвитку місцевої інфраструктури. У разі повного або часткового відчуження сільськогосподарських земель ці підприємства можуть втратити можливість вести повноцінну діяльність. Це призведе до скорочення робочих місць, зменшення надходжень до місцевих бюджетів і загального погіршення соціально-економічної ситуації в регіонах. Тому збереження цілісності науково-виробничої бази НААН – це не лише питання аграрної науки, а й національної безпеки, стабільності та добробуту громад.