Підприємства НААН забезпечують роботою тисячі людей у регіонах: чи працюватимуть вони у випадку відчуження сільськогосподарських земель
Київ • УНН
Підприємства НААН є опорою для багатьох сіл, забезпечуючи робочі місця та сплачуючи податки. Відчуження земель може призвести до втрати цих підприємств і погіршення ситуації в регіонах.
Підприємства та установи Національної академії аграрних наук України важливі для розвитку регіонів, особливо у селах, де часто є чи не єдиними стабільними роботодавцями. Про це йшлося під час пресконференції щодо збереження земель НААН, пише УНН.
Деталі
У НААН повідомляють, що до складу Академії наразі входять 82 наукові установи, серед яких 32 інститути, 39 станцій, біосферний заповідник "Асканія Нова" та 91 державне підприємство. Попри нестачу фінансування з боку держави та складну ситуацію через війну, ці установи продовжують працювати, самостійно забезпечують свої потреби та зберігають робочі місця для людей. Це особливо важливо для сіл і маленьких міст, де підприємства НААН часто є єдиним місцем, де люди можуть працювати, отримувати зарплату та мати стабільне життя.
У системі НААН загалом працює близько 10 тисяч людей, з них понад 5 тисяч − у наукових установах. А хто такий вчений сьогодні? Це людина, яка отримала вищу освіту і приходить до науково-дослідної установи, щоб реалізувати себе як фахівець. Для цього потрібно щонайменше 7 років − за сприятливих умов вона здобуває ступінь кандидата наук, або, як тепер прийнято, доктора філософії. Щоб стати доктором наук, потрібно не менше 10 років наполегливої праці
Своєю чергою директорка Носівської селекційно-дослідної станції Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла НААН Наталія Буняк розповіла, що деякі працівники установи живуть в селах, де проводяться дослідження. Підприємства заробляють кошти, сплачують податки та, наскільки дозволяють можливості, оновлюють обладнання. Завдяки цьому цього року вдалося самостійно провести всі весняні польові роботи власною технікою.
Обсяг коштів, що їх самостійно заробила установа до спеціального фонду у 2024 році, склав майже 42 млн грн. Це дозволяє виплачувати середньомісячну заробітну плату в розмірі 18 тис. грн, а також здійснювати капітальні видатки в межах 9 млн грн
Подібна ситуація спостерігається у Державному підприємстві "Дослідне господарство "Нива" Інституту розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця НААН України", яке наразі є єдиним соціально орієнтованим, селозберігаючим господарюючим суб’єктом у селі Христинівка Уманського району Черкаської області. У господарстві працює 140 осіб, а середньомісячна заробітна плата за 2024 рік становила 23 тис. грн на одного працівника. Такий рівень оплати праці навіть перевищує середню заробітну плату в самому місті Черкаси, яка, за даними сайтів з пошуку роботи, становить близько 21 тис. грн.
Як свідчить ситуація на прикладі підприємств системи НААН, такі установи є не лише науковими центрами, а й важливими соціально-економічними опорами для місцевих громад, особливо у сільській місцевості. Вони забезпечують стабільну зайнятість, конкурентну оплату праці, сплачують податки та підтримують інфраструктуру на місцях.
У разі повного або часткового відчуження сільськогосподарських земель, ці підприємства можуть втратити можливість продовжувати повноцінну діяльність, що спричинить скорочення робочих місць, зниження надходжень до місцевих бюджетів і погіршення соціально-економічної ситуації в регіонах. Таким чином, збереження цілісності науково-виробничої бази НААН є питанням не лише аграрної науки, а й національної безпеки, стабільності та добробуту громад.