Генофонд під бульдозером: чому Україна може втратити десятиліття селекційної роботи з тваринництва?

Поки росія знищує українське тваринництво на тимчасово окупованих територіях, українська аграрна наука, схоже, отримала внутрішнього ворога − Фонд державного майна, який домагається вилучення понад 135 тис. га сільськогосподарської землі у Національної академії аграрних наук України. Це ставить під загрозу племінне тваринництво, селекційні програми, кормову базу для ферм і загалом продовольчу безпеку країни, пише УНН.

Деталі

НААН заявила про ризик втрати 135 тис. га земель, які забезпечують роботу її наукових центрів, ферм і дослідних підприємств. На цих площах розводять худобу, вирощують елітне насіння, виводять нові сорти рослин і виробляють корми для тваринницьких комплексів. Претензії на ці землі висуває Фонд державного майна України.

Для НААН вилучення цих територій означатиме втрату понад 18 тис. голів великої рогатої худоби, 9,9 тис. свиней, 1,9 тис. овець і 1,2 тис. свійської птиці. Значна частина тваринницьких господарств буде змушена припинити діяльність, що становитиме серйозний удар по селекційному тваринництву та племінній справі. А це, своєю чергою, означатиме руйнування всієї системи відтворення високопродуктивних тварин з найкращими генетичними характеристиками в Україні. Саме це поголів'я є основою для розвитку вітчизняного тваринництва − від якості м’яса і молока до стійкості до хвороб, продуктивності, харчування та ефективного раціону.

Налагодження роботи ефективного племінного господарства зазвичай займає від 7 до 15 років і спостереження ведеться щонайменше за 3-5 поколіннями тварин, залежно від виду. Тобто знищити таке господарство можна за кілька місяців − а відновлення може не вдатися й за десятиліття. Особливо в умовах війни, втрат фахівців і обмеженого фінансування.

Яскравий приклад − ДП "Дослідне господарство "Олександрівське" Інституту землеробства НААН на Вінниччині, яке утримує понад 1500 голів племінного молодняка корів і свиней. Його ФДМУ прагне "звільнити" від 100% ріллі, сюди ж потраплять сіножаті і пасовища, тобто кормова база для тваринництва. Залишаються господарські будівлі, ліси, болота, яри, ставки, кар’єри, дороги. Таким чином державне підприємство буде змушене припинити роботу.

Аналогічна ситуація у ДП "Дослідне господарство "Нива" Інституту розведення і генетики тварин ім. М. В. Зубця НААН на Черкащині. Господарство утримує більше ніж 2000 голів племінного тваринництва та є повністю самоокупним. У 2024 році підприємство реалізувало продукції на 158,2 млн грн і сплатило 32 млн грн податків.

Ліквідація таких господарств, а відчуження земель фактично це означає, дорівнюватиме втраті  унікального генофонду, десятиліть селекційної роботи та ослаблення продовольчої безпеки України. Ще драматичніше ця ситуація виглядає в контексті війни, адже Україна й так втрачає дуже багато у сфері тваринництва через російську збройну агресію.

Так, у перші місяці повномасштабного вторгнення агрокомбінат "Слобожанський" на Харківщині через тимчасову російську окупацію та відсутність кормів втратив понад 63 тис. свиней, а на фермі "Агросвіт"  росіяни обстрілами знищили 2 тис. корів. Попри ці втрати, аграрії тримаються та нині відновлюють роботу, а держава в особі Фонду держмайна України − замість підтримки наукової агросфери − вчиняє дії, що скидаються на внутрішню "окупацію".

Додамо, що у першому транші земель до ФДМУ, який склав 90,9 тис. га до аукціонів та укладених угод, які приносять державі прибуток, дійшло лише 20,5 га землі (лише 22,5% від переданих). Тобто, не використавши ефективно 77,5% вже отриманих земель, Фонд посягає на новий, в рази більший,  "шматок". І попутно ставлячи під загрозу можливість розвитку якісного тваринництва в Україні. У НААН закликають Кабінет Міністрів зупинити цей процес і не допустити фактичного знищення ключових державних підприємств у сфері аграрної науки.

 Нагадаємо

ФМДУ оприлюднив офіційну заяву, в якій апелює до того, що землі, які мають бути перейти із розпорядження НААН не вилучаються з державної власності, але приноситимуть більші надходження до державного бюджету. Водночас за формулюванням "неефективність" ховається глибоке нерозуміння специфіки наукової аграрної діяльності.

У НААН пояснюють, що землі, які зараз під загрозою вилучення є основою роботи 42 наукових установ та 63 державних підприємств НААН, серед яких − дослідні господарства, наукові інститути, національні наукові центри. Йдеться про полігони для селекційної роботи і створення нових сортів сільськогосподарських культур, території для вирощування елітного насіння, апробації новітніх агротехнологій, збереження й розвитку бази генетичних ресурсів рослин і тварин.