Підозра не вручена, справа без руху: головному юристу НБУ можуть "списати" злочин за строками давності?
Київ • УНН
Кримінальна справа проти головного юриста НБУ Олександра Зими фактично не розслідується, що може дозволити йому уникнути покарання через строки давності, вважає юрист Касьяненко.
Попри резонансність кримінального провадження через можливе зловживання владою директора юридичного департаменту Національного банку України Олександра Зими, , слідчі дії у справі, відкритій ще наприкінці 2023 року, фактично не проводяться, підозра не оголошена, а сам фігурант продовжує обіймати посаду. Засновник юридичної компанії "Касьяненко і партнери" Дмитро Касьяненко у коментарі УНН зазначив, що це може вказувати на навмисне затягування і дасть можливість головному юристу НБУ уникнути покарання.
Справа Зими
Наприкінці 2023 року було зареєстроване кримінальне провадження за ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України (зловживання владою або службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки). За даними УНН, підставою для відкриття справи став службовий лист за підписом головного юриста НБУ Олександра Зими, який одночасно є головою Адміністративної ради Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, адресований Фонду. В документі чиновник від імені Національного банку України дав "рекомендацію" ФГВФО відкликати з суду позови, подані проти НБУ представниками банку "Конкорд" ще до старту процесу його ліквідації. У позовах "Конкорд" оскаржував штрафи на суму майже 63,5 мільйона гривень, накладені регулятором.
Фонд рекомендацію-вказівку виконав, чим, за словами співвласниці банку Олени Сосєдки, чим позбавив акціонерів банку їхнього конституційного права на справедливий суд.
Після передачі розслідування кримінального провадження Печерському управлінню поліції у місті Київ співвласниць "Конкорду" Олену та Юлію Сосєдок визнали потерпілими. На думку юристів, це означає, що слідчі визнали, що дії Олександра Зими нанесли реальну істотну шкоду.
В поліції у відповідь на запит УНН повідомили, що в ході розслідування планують допитати головного юриста Нацбанку, після чого розглянути можливість звернення до суду щодо його відсторонення з посади.
Однак, за даними джерел УНН, знайомих із ходом розслідування, вже майже пів року не відбувається жодної активної слідчої дії. З моменту допиту потерпілих було вжито лише кілька заходів, направлених на отримання слідчими документів, але допити свідків чи потенційного підозрюваного, не кажучи вже про зміну статусу Олександра Зими досі відсутні.
Навмисне затягування?
Юрист Дмитра Касьяненка зазначає, що ситуація викликає серйозні сумніви щодо добросовісності розслідування і має всі ознаки штучного затягування.
Виникають обґрунтовані підозри у навмисному затягуванні розслідування. Відповідно до чинної редакції ст. 219 КПК України, строк досудового розслідування обчислюється не з моменту внесення відомостей до ЄРДР, а з дня повідомлення особі про підозру. Проте це не звільняє слідчого від обов’язку вживати необхідних заходів для встановлення обставин вчинення злочину. Бездіяльність у такому провадженні прямо суперечить ст. 28 КПК України, яка гарантує право на розумний строк кримінального провадження
Юрист також наголошує, якщо розслідування фактично зупинилося, попри наявність первинних доказів та потерпілих - це може бути ознакою службової недбалості або навмисного гальмування справи з боку правоохоронних органів.
Якщо особі ще не повідомлено про підозру, але є потерпілі, зібрані первинні докази і розслідування зупинилося без об'єктивних причин, це може свідчити про службову недбалість або навмисне затягування
При цьому юрист звернув увагу, що продовжуючи перебувати на посаді Зима може перешкоджати розслідуванню, зокрема, впливати на свідків тощо. "За умов, коли фігурант продовжує обіймати посаду, виникає ризик тиску на свідків або спроб уникнення відповідальності", - пояснив юрист.
Варто зауважити, що відповідно до ст. 49 Кримінального кодексу України, строки давності для злочинів середньої тяжкості (ч. 1 ст. 364) становлять 3 роки і 5 років для тяжких злочинів (ч. 2 ст. 364), і вони обчислюються з моменту вчинення злочину, а не з моменту відкриття кримінального провадження. "Якщо підозра не буде вручена в межах цих строків або справу не буде передано до суду — особа уникне покарання. Такі дії або бездіяльність органів розслідування підривають довіру до правосуддя та становлять порушення права потерпілих на ефективне слідство", - наголосив Касьяненко.
Він також додав, що в такій ситуації потерпілі мають право звернутися зі скаргою до прокурора, а також до слідчого судді — з вимогою зобов’язати орган досудового розслідування вчинити необхідні процесуальні дії.
