Чому блокаду Чорного моря порівнюють із блокуванням Ормузької протоки та чим це загрожує світу
Київ • УНН
Атаки скоротили поставки зерна з України та росії, піднявши ціни на пшеницю до трирічного максимуму. ЄС попереджає про глобальну кризу.
Блокада судноплавства у Чорному морі дедалі сильніше порушує світові поставки зерна та змушує найбільших імпортерів шукати альтернативних постачальників. росія та Україна забезпечують понад чверть світової торгівлі пшеницею, тому подальше загострення може спричинити новий стрибок цін на продовольство, повідомляє Bloomberg, пише УНН.
Деталі
Постачання через Чорне море різко скоротилися після посилення атак на порти, зернові термінали, елеватори та судна. За оцінкою SovEcon, сукупний експорт пшениці з України та росії в липні-вересні може становити приблизно половину минулорічного обсягу.
Єгипет – найбільший у світі покупець пшениці – вже близько місяця не отримує зерна з Чорного моря. Водночас ціни на пшеницю піднялися до найвищого рівня за 3 роки.
Чорне море порівнюють з Ормузькою протокою
Роль регіону для світового продовольчого ринку порівнюють із роллю Ормузької протоки для нафтового. Крім понад чверті світової торгівлі пшеницею, на Україну та росію припадає близько двох третин торгівлі соняшниковою олією та приблизно 10% поставок кукурудзи.
Покупці вже переорієнтовуються на Францію, країни Балтії, Румунію, Аргентину, Індію, Австралію та США. Однак швидко компенсувати втрачені чорноморські обсяги складно через обмежені врожаї, дорожчу логістику та нестачу транспортних потужностей.
Особливо складною залишається ситуація для України. Порти Одеського регіону зазвичай забезпечують близько 90% українського експорту зерна, тоді як альтернативні маршрути не здатні повністю замінити морські перевезення.
У серпні український аграрний експорт опустився до найнижчого рівня з квітня 2022 року. Через накопичення нового врожаю зерносховища в Україні можуть заповнитися вже до початку листопада.
ЄС попереджає, що подальші перебої у Чорному морі можуть спровокувати новий глобальний шок продовольчої безпеки, особливо для країн Африки та Близького Сходу, які значною мірою залежать від українського та російського зерна.