Боротьба за владу в Ірані може визначити, коли завершиться війна зі США - CNN

У керівництві Ірану загострюється протистояння між прихильниками якнайшвидшого укладення угоди зі Сполученими Штатами та представниками жорсткого крила, які виступають за продовження протистояння. Результат цієї внутрішньої боротьби може визначити, коли і на яких умовах завершиться війна зі США та Ізраїлем, повідомляє УНН із посиланням на CNN.

Деталі

За даними телеканалу, через шість місяців після початку війни в іранському керівництві фактично сформувалися два табори, які по-різному оцінюють подальшу стратегію країни.

До першого належать президент Ірану Масуд Пезешкіан, спікер парламенту та переговорник Мохаммад Багер Галібаф, а також міністр закордонних справ Аббас Арагчі. Вони виступають за те, щоб Тегеран використав нинішню ситуацію для досягнення домовленості зі США, поки Іран, на їхню думку, ще може вести переговори з відносно сильних позицій. Прихильники такого підходу звертають увагу на погіршення економічної ситуації, наслідки санкцій і морської блокади, пошкодження інфраструктури та втому населення від війни.

Іншу позицію займають представники жорсткого консервативного крила, зокрема частина керівництва Корпусу вартових ісламської революції та ультраконсервативні сили. Вони вважають, що Ірану не варто поспішати з домовленостями з Вашингтоном, оскільки країна змогла витримати пів року війни та зберегти основні інститути влади. За їхнім розрахунком, затягування конфлікту може збільшити економічні та політичні витрати США настільки, що адміністрація американського президента Дональда Трампа буде змушена пом'якшити свої вимоги.

Посиленню позицій прихильників жорсткої лінії сприяли останні кадрові призначення в іранських силових структурах. Зокрема, секретарем Вищої ради національної безпеки став колишній командувач КВІР Мохсен Резаї. Він висунув до США низку умов для припинення протистояння, серед яких зняття санкцій і блокади, розмороження іранських активів та припинення американських військових операцій.

Водночас остаточне рішення щодо стратегічного курсу Ірану має залежати від верховного лідера Моджтаби Хаменеї. Однак після приходу до влади він практично не з'являється публічно. Reuters раніше повідомляв із посиланням на іранських посадовців, що Хаменеї зазнав тяжких поранень під час перших ударів війни та керує країною з укриття.

На тлі цього, як зазначають західні ЗМІ, значно зріс вплив КВІР. Американська сторона також має сумніви, що цивільні представники Ірану, які беруть участь у дипломатичних контактах, можуть самостійно гарантувати виконання потенційної угоди без підтримки військового керівництва.

Економічний тиск

Ситуацію ускладнює погіршення економічного становища Ірану. За даними, які наводив Reuters, річна інфляція в країні в липні сягнула близько 66%, тоді як ціни на продовольство значно зросли. Зовнішня торгівля також скорочується на тлі санкцій та обмежень морських перевезень. Саме економічна ситуація є одним із головних аргументів прихильників швидкого завершення війни. Їхні опоненти, навпаки, вважають, що публічна демонстрація слабкості лише стимулюватиме США посилювати тиск.

Одним із центральних питань потенційної угоди залишається Ормузька протока, через яку до війни проходила значна частина світових поставок нафти та скрапленого природного газу. Іран використовує контроль над судноплавством у протоці як один із головних важелів тиску. Вашингтон наполягає на відновленні вільного судноплавства, тоді як Тегеран пов'язує це зі зняттям американської блокади та санкцій.

За даними CNN, саме результат боротьби між прагматичним і жорстким крилом іранської влади може стати одним із ключових факторів, які визначать тривалість війни.

Прихильники домовленості вважають, що Іран має скористатися можливістю укласти угоду, перш ніж економічна ситуація погіршиться ще більше. Їхні опоненти розраховують, що час працюватиме проти Сполучених Штатів і змусить Вашингтон піти на поступки.

Нагадаємо

Кількома днями раніше президент Дональд Трамп заявив, що Сполучені Штати не ведуть переговори з Іраном, оскільки Вашингтон зосереджується на економічному покаранні Тегерана, обіцяючи покарати країни, які ведуть бізнес з Ісламською Республікою.