Удари по портах і логістичних мережах - які наслідки можуть очікувати Україну
Київ • УНН
росія посилила атаки на українські порти та склади, що призвело до скорочення експорту та зупинки роботи компаній. Експерти прогнозують зростання цін на товари на 5-10% через логістичні проблеми та дефіцит.
росія посилила атаки не лише на українські морські порти, а й на склади та логістичні центри великих ритейлерів і міжнародних компаній. Тимчасова зупинка заходу суден у чорноморські порти вже б’є по аграріях та металургах, а руйнування складської інфраструктури створює ризики дефіциту окремих товарів і зростання цін, пише УНН.
Наприкінці липня росія посилила атаки на українські порти, що призвело до призупинки їх роботи, а також вже позначилося на зовнішній торгівлі України. За попередніми даними Державної митної служби, у липні експорт товарів скоротився до 3,1 млрд доларів із 3,5 млрд доларів у червні.
Брокерська компанія Spike Brokers заявила, що на початку серпня відвантаження зернових залізницею в напрямку портів Великої Одеси фактично зупинилося: загальний обсяг зернового експорту через порти скоротився до 40,8 тис. тонн, або на 84,3% проти аналогічного періоду липня.
Також блокування портів вдарило по металургії, через що компанія Ferrexpo, яка володіє в Україні Полтавським та Єристівським гірничо-збагачувальними комбінатами (ГЗК), які видобувають залізну руду та переробляють її в залізорудні окатки, спочатку заявила про призупинку експорту Чорним морем, а згодом взагалі про зупинку своєї діяльності в Україні через блокаду портів з боку росіян.
Ferrexpo призупиняє виробництво в Україні через блокаду портів05.08.26, 17:15 • 4278 переглядiв
У коментарі УНН фінансовий аналітик, член Українського товариства фінансових аналітиків Андрій Шевчишин зазначив, що розділяв би окремо наслідки ударів по портах і складах.
"Вони будуть по-різному формуватися, і по-різному впливати. Порти будуть впливати на державу, на валютну виручку, тиск формувати на відповідно валютний ринок. І стримувати зростання цін по деяких товарах, які ми не зможемо відправляти на експорт. Це збіжжя, це деяка агропродукція, що не поїхала - це залишиться на внутрішньому ринку, і буде тиснути на нього. Втрати по виручці від 25 млн доларів на день до відповідно 75 млн доларів на день. Грубо кажучи - це близько 1% ВВП", - каже Шевчишин.
Він додає, що відповідно, скільки Україна залишатиметься у блокаді, стільки не буде нормальної валютної виручки.
"Проте ця тенденція ще не зовсім дійшла, вона буде накопичуватися. Проблема в тому, що відсутні складські місця, де зерно можна зберігати. Плюс росія обстрілювала Маяки, перехід на Паланку, тобто все, що їде на Констанцу, на Румунію, на Дунайські порти. Тобто я б робив таку оцінку: втрати у 25 млн доларів - це лайт-варіант, важкий варіант - 75 млн гривень", - додає Шевчишин.
За його словами, не варто забувати і за металургійні компанії, які зупиняють свою роботу. Він наголошує, що аграрії можуть відправляти зерно на внутрішню переробку, формувати внутрішню пропозицію, збивати ціни, то металургам потрібно буде призупиняти роботу, або "працювати на склад".
"Це тиск на гривню через інфляцію. І завантаженість шляхів на західних кордонах буде стримувати можливість нормального заїзду. Ця логістична проблема була зрозуміла ще 2 тижні тому, коли стало зрозуміло, що Укрзалізниця підвищила вантажні тарифи на 30%", - додає експерт.
Зазначимо, видання Reuters з посиланням на джерела повідомляє, що Україна розглядає можливість перевезення зерна залізницею через Молдову як більш безпечний варіант експорту, ніж морським шляхом, і звернулася до влади в Кишиневі з проханням про зниження тарифів на перевезення.
Джерела в Україні та Молдові повідомили, що Київ хотів би транспортувати своє зерно через Молдову до румунського порту Констанца зі знижкою 50 % від номінального тарифу.
Окрім ударів по портах, суттєвих проблем додали удари по складах ритейлерів на початку серпня. Так, на Київщині було знищено складський комплекс ROZETKA, який не підлягає відновленню; у Києві та в області були зруйновані два ключові логістичні комплекси "Епіцентру"; знищено центральний склад продукції німецької компанії Liqui Moly, яка спеціалізується на виробництві моторних олив, автохімії, мастил та присадок, а також атаки зазнала компанія Bosch Ukraine, внаслідок чого було знищено складські приміщення, де зберігалася продукція компанії для різних бізнес-напрямів.
російський удар зруйнував склад із продукцією Bosch в Україні06.08.26, 10:52 • 3968 переглядiв
Крім того, 5 серпня окупанти поцілили по складах мережі "Сільпо", наслідки атаки вже відчуваються у супермаркетах через відсутність деякої продукції.
Експерт наголошує і на вартості палива, високій завантаженості шляхів, а також відсутності домовленостей із партнерами щодо експорту української продукції. За його словами, це також стосується і імпорту.
"Далі ми переходимо в сторону бізнесу. Для них це трошки інша ситуація, але, як правило, працюють по давальній схемі, на реалізацію товару. Хтось може навіть повністю вийти з ринку, бо не зможе відновитись. Бізнесу потрібно сформувати нову логістичну модель, нові складські приміщення - більш маленькі", - каже Шевчишин.
Він зазначає, що рівень вакантності на ринку складської нерухомості Києва в першій половині 2026 року знизився на 1 процентний пункт і склав 2,5%, наявна пропозиція не здатна задовольнити попит на великі площі.
"Залишились державні складські приміщення, які держава запропонувала, і ми розуміємо якість цих складських приміщень. Їх потрібно привести до ладу, підвезти комунікації. Це додаткові навантаження і додаткові кошти, які потрібно мати і направити, інвестиційні. На відновлення, закупку нового товару, на відповідно збитки, отримані від того, що товар зник або згорів. Страхові ризики - це добре, страховка - це добре, але страховка не все покриває, не всю суму", - зазначає аналітик.
Він наголошує, що розпорошеність товарів на складах може призвести до зростання товарів.
"Потенційно можемо мати від 5 до 10%, поки ринок себе не відновить", - додає Шевчишин.
Окрім того, за його словами, через обстріли споживачі матимуть дефіцит по деяких групах товарів, який у кінцевому результаті підвищиться в ціні, адже потрібно буде закласти в новий товар, новий склад, нову логістику тощо.
"Але це не катастрофа. Так, не буде акційних товарів. Якихось товарів там преміального класу не буде, на які був невеликий попит", - резюмував експерт.
Жнива-2026: Україна вже зібрала врожай з майже половини полів11.08.26, 12:55 • 21135 переглядiв