У геномі коронавірусу знайшли дві нові небезпечні мутації - дослідження

Важливо зазначити, що наукові матеріали, опубліковані на bioRxiv — на даний момент проходять фінальне рецензування. Відповідно, дані результати досліджень носять попередній характер.

Деталі

“При вивченні еволюції коронавірусу всю увагу дослідники приділяли дрібним замін в структурі його генома, а великі і невеликі вставки практично не вивчали. Ми заповнили цю прогалину, виявивши, що подібні зміни можуть сильно змінювати антигенний профіль білків оболонки SARS-CoV-2. Зокрема, вставки ins246DSWG і ins15ATLRI, відкриті в січні 2021 року, можуть зробити вірус стійким до дії антитіл”, — пишуть дослідники.

За рік пандемії в геномі коронавірусу нового типу з’явилося багато дрібних мутацій. Деякі з них збільшили заразність SARS-CoV-2, через що вірус швидко поширився по всій планеті. Переважна більшість подібних змін відбулися в тій частині РНК коронавірусу, яка керує виробництвом білків його оболонки.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Дослідження: хлорована вода з громадських басейнів повністю нейтралізувала частки коронавірусу

Американські і російські вірусологи під керівництвом провідного наукового співробітника Національного центру біотехнологічної інформації США Євгенія Куніна зацікавилася, як на еволюцію коронавірусу можуть впливати інші типи мутацій, через які в його геномі з’являються нові вставки. Для цього дослідники проаналізували майже півмільйона геномів SARS-CoV-2, які вчені з усього світу розшифрували за весь час пандемії.

Порівнявши ці геноми з оригінальною версією вірусу з Уханя, вчені виявили в РНК близько тисячі зразків SARS-CoV-2 півтори сотні унікальних вставок різних конфігурацій. Проаналізувавши їх, біологи прийшли до висновку, що переважна більшість подібних вставок були дуже короткими — не більше трьох чотирьох нуклеотидів.

Ці вставки виявилися розподілені по геному вкрай нерівномірно: безліч було зосереджено в тих ділянках РНК вірусу, які керують виробництвом певної частини S-білка — ключової частини оболонки SARS-CoV-2, яка відповідає за проникнення коронавірусу в клітини, що іфікуються.

Дві подібні вставки, ins246DSWG і ins15ATLRI, значною мірою змінюють структуру тієї частини оболонки вірусу, з якою зв’язуються більшість антитіл з крові перехворілих.

Тому вчені припускають, що поява подібних вставок допоможе коронавірусу стати більш стійким до антитіл і клітинному імунітету. Подальші спостереження за еволюцією SARS-CoV-2 покажуть, наскільки вірогідний такий сценарій, підсумували Кунін і його колеги.