Ціни на продукти в Україні наблизилися до Європи, а деякі вже вищі - Нацбанк

Ціни на продовольчі товари в Україні зблизилися з рівнем цін у країнах Європейського Союзу, а на деякі перевищили. Наприклад, вартість вершкового масла в Україні відносно вища, ніж середньоєвропейські, зокрема на 20–25% порівняно з Польщею. Про це йдеться в інфляційному звіті Національного банку за липень, передає УНН.

Деталі

Повідомляється, що в останні роки ціни на продовольчі товари в Україні зблизилися з рівнем цін у країнах ЄС. Цей процес тривав протягом останнього десятиліття, але був тимчасово скоригований унаслідок послаблення гривні відносно євро у 2023–2024 роках, коли на тлі логістичних ускладень вартість українських продуктів в євровому еквіваленті знизилася.

Проте вже в першій половині 2025 року конвергенція відновилася, й українські ціни знову почали наближатися до європейських, а за низкою товарів навіть перевищили рівень країн-сусідів

Нацбанк пояснює, що така динаміка визначалася як внутрішніми чинниками (погодні умови, наслідки війни, виробничі витрати та внутрішній попит), так і зовнішньою кон'юнктурою (світові ціни, торговельні преференції, зовнішній попит). Проте, з іншого боку – погіршує стан вітчизняних виробників та збільшує тиск на міжнародні резерви. Таким чином, забезпечення продовольчої та макрофінансової стійкості потребує вирішення структурних проблем з пропозицією продовольства.

Із 2020 року продовольча інфляція у світі стабільно випереджає загальну інфляцію. Так, за п'ять років ціни на продукти харчування в усьому світі зросли більш як на 35%, тоді як ціни на широкий спектр товарів і послуг у середньому підвищилися лише на 25%. Різке зростання цін на продукти харчування можна пояснити поєднанням глобальних шоків: пандемія COVID-19, війна в Україні, кліматичні зміни, які порушили ланцюги постачання та призвели до зростання цін на с/г продукцію. Ці шоки ще більше посилилися зростанням цін на енергоносії, високими бюджетними видатками та м'якою монетарною політикою низки країн, створюючи "ідеальний шторм" для інфляції продуктів харчування. Разом ці чинники суттєво вплинули як на пропозицію, так і на попит на світових продовольчих ринках.

Нацбанк прогнозує повільне зниження інфляції до кінця року01.08.25, 10:26 • 3146 переглядiв

Нацбанк зазначає, що вартість продуктів харчування в Україні формується під впливом як внутрішніх чинників (урожайність, виробничі витрати, споживчий попит тощо), так і зовнішньої кон'юнктури, зокрема світових цін, доступу українських виробників до зовнішніх ринків, обсягів експорту та імпорту продуктів.

Які продукти в Україні дорожчі

Впродовж останніх років ціни на продукти харчування в Україні та країнах ЄС зростали, відображаючи загальні тренди на світових ринках продовольства та енергетичних товарів, а також збільшення сукупного попиту. Із 2016 року ціни на продукти харчування в Україні зросли в середньому на 79% (в євровому еквіваленті), тоді як у країнах ЄС – лише на 46%. Проте динаміка цін за окремими товарними групами була неоднорідною, як і відхилення цін на окремі продукти в Україні від цін у країнах ЄС

Наприклад, ціни на хліб та крупи, фрукти та овочі, прісноводну рибу залишаються нижчими, ніж в Європі, завдяки меншим порівняно з ЄС витратам на сировину, працю та логістику. А соняшникова олія дешевша (зокрема на 20–25%, ніж у Польщі) завдяки розвиненому внутрішньому виробництву. Водночас ціни на вершкове масло в Україні відносно вищі, ніж середньоєвропейські (зокрема на 20–25% порівняно з Польщею), що пов'язано з високою собівартістю виробництва та значною державною підтримкою агровиробників у країнах ЄС. Продукція тваринництва також демонструє подібні контрасти: свинина та молочні продукти дорожчі, ніж польські, через структурні проблеми галузі та різницю в державній підтримці, тоді як м'ясо птиці та яйця дешевші завдяки ефективності великих виробників, вертикальній інтеграції та економії від масштабу.

Нацбанк пояснює, що така вибіркова конвергенція має кілька причин. По-перше, попри загальну тенденцію до зближення цін з європейськими, для окремих базових продуктів (особливо тих, що традиційно були значно дешевшими в Україні) може існувати певний психологічний поріг, після якого споживачі суттєво змінюють свою поведінку. Швидке наближення цін на ці товари до європейського рівня або навіть перевищення рівня цін у сусідніх країнах може спричиняти значне падіння внутрішнього попиту або переорієнтацію на дешевші товари-замінники. Отже, швидкість цінової конвергенції частково визначається купівельною спроможністю українського споживача.

По-друге, для певних секторів, зокрема тваринництва, зростання цін, а отже, наближення їх до європейського рівня значною мірою визначається рівнем розвитку відповідної галузі. Так, постійне скорочення поголів'я худоби зумовлює дефіцит внутрішньої пропозиції та високу собівартість продукції, що робить цей сегмент українського ринку привабливим для імпорту.

Що зумовлює вищі ціни в Україні відносно цін у країнах ЄС

Вагомим чинником, який зумовлює вищі ціни в Україні відносно цін у країнах ЄС, є різниця в ставках ПДВ. Багато країн ЄС мають знижену ставку ПДВ на базові харчові продукти. Зокрема, у Польщі для базових продуктів харчування діє ставка 5%, тоді як в Україні – 20%, а в період з лютого 2022 року до березня 2024 року польський уряд знижував її до нуля з метою стримування продовольчої інфляції.

У 2023–2024 роках продовольча інфляція в Україні була незначно вищою, ніж у країнах ЄС, проте через девальвацію гривні відносно євро вартість окремих продуктів в євровому еквіваленті знизилася. Водночас відносний рівень продовольчих цін у країнах-сусідах здебільшого зростав. Зокрема, підвищення єврового еквівалента польських цін було пов'язано з трендом до укріплення курсу злотого. Проте, у першому півріччі 2025 року конвергенція українських цін відновилася, попри девальвацію гривні до євро. Це зумовлювалося високими темпами продовольчої інфляції, спричиненої, зокрема, недостатньою внутрішньою пропозицією внаслідок несприятливих погодних умов, насамперед минулого року. Українські ціни на продукти харчування наблизилися до польських та перевищили рівень окремих країн-сусідів (зокрема Румунії, Словаччини і Туреччини).

Український яблучний сезон: чого очікувати від врожаю та цін01.08.25, 09:54 • 78501 перегляд

Відносно високі ціни та тлі негативних внутрішніх чинників призвели до нарощування імпорту продовольчих товарів в Україну. Так, у січні – червні 2025 року імпорт свинини зріс у 4,4 раза порівняно з відповідним періодом минулого року, молока та вершків – у 1,6 раза, круп – на 48%. Крім того, удвічі збільшився імпорт овочів, та у вісім разів – імпорт яблук, що дало змогу частково згладити сезонні коливання цін, спричинені несприятливими погодними умовами. Це свідчить про те, що імпорт дедалі більше відіграє роль ключового механізму для формування додаткової пропозиції на внутрішньому ринку, допомагає стримувати зростання цін та загалом згладжувати їх волатильність. Цей канал відіграє важливу роль, посилюючи контроль НБУ над інфляцією, з огляду на високу частку продовольчих товарів у споживчому кошику. Водночас вищий імпорт збільшує тиск на міжнародні резерви, а також погіршує стан вітчизняних виробників. Отже, активна інтеграція українського продовольчого ринку до європейського має як переваги у вигляді стабілізації цін, так і виклики, пов'язані із необхідністю вирішення внутрішніх структурних проблем для забезпечення продовольчої та макрофінансової стійкості.