російські ІПСО проти України: як нами маніпулює ворог
Київ • УНН
росія використовує інформаційно-психологічні операції, щоб залякувати українців, дискредитувати владу та підривати довіру до обороноздатності країни.
Погрози знищити київські мости, залишити українців без світла та води, дискредитація влади та спроби підірвати довіру до здатності України протистояти російській агресії - кремль використовує страх як зброю проти українського суспільства. Як працюють ці інформаційні атаки, чому українці стають вразливішими до маніпуляцій та як захиститися від тиску, читайте в матеріалі УНН.
Поки російська армія атакує українську енергетику, пропагандисти посилюють паніку в інформаційному просторі. Частина цих повідомлень ґрунтується на реальних загрозах, інші - на непідтверджених прогнозах, перебільшеннях та відвертій брехні. За словами експерта з питань гібридних загроз та протидії дезінформації Андрія Шаповалова, поширення таких повідомлень є складовою російських інформаційно-психологічних операцій (ІПСО).
При цьому російська пропаганда не обмежується залякуванням українців. Ворог намагається використати наслідки власних атак для розпалювання суспільного невдоволення та посилення недовіри до українського керівництва.
Їхня мета - максимально дискредитувати чинну українську владу, перекласти на неї відповідальність за проблеми та негаразди, які спричиняє сама росія…Інша мета таких операцій - посіяти розбрат серед українців, посилити страх і панічні настрої, дестабілізувати ситуацію в країні. Надалі росія може використовувати ці настрої для просування капітуляційних ініціатив
Шаповалов проводить паралель із початком повномасштабного вторгнення, коли російська пропаганда масово поширювала повідомлення про нібито захоплення Києва та втечу Президента Володимира Зеленського. Тоді ці фейки не досягли очікуваного ефекту.
Зараз ситуація інша: війна затягується, люди втомлюються та шукають простих рішень і швидких результатів. росія намагається скористатися цим, особливо напередодні зими, коли побоювання щодо перебоїв з електроенергією, водопостачанням та іншими базовими послугами можуть посилюватися
За його словами, російська пропаганда намагається переконати українців, що єдиним виходом із ситуації є поступки агресору або зміна президента. Проте жоден із таких сценаріїв не гарантує припинення російської агресії.
Як росія поширює свої наративи в Україні?
Одним із головних інструментів російської інформаційної війни стали соціальні мережі та месенджери. Саме там непідтверджені повідомлення можуть за лічені години набрати мільйони переглядів, а згодом потрапити і у новинні стрічки медіа. Шаповалов звертає увагу українців на те, що ми не знаємо кому належать анонімні Telegram-канали, хто фінансує їх діяльність і чиї інтереси просувають публікації.
росіяни використовують цю непрозорість для просування потрібних їм наративів. Інформація спочатку з'являється в анонімних каналах, потім поширюється іншими майданчиками й іноді потрапляє навіть до медіа, які сприймають її як перевірену
Так створюється своєрідний механізм легалізації фейків.
Ще одним інструментом є російські ботомережі, які допомагають масово поширювати потрібні наративи та створювати видимість суспільної підтримки певних тверджень. Президент України Володимир Зеленський під час звернення до учасників Варшавського безпекового форуму повідомив, що після українських ударів по дата-центрах російської компанії "Яндекс" активність "ботів" впала.
Стало менше ненависті, менше ворожнечі й менше провокацій. Тому що ботів стало менше
Як росія намагається дискредитувати українську оборону?
Окремий напрям російських ІПСО - дискредитація Збройних сил України, військового командування та оборонно-промислового комплексу. Пропагандисти намагаються поставити під сумнів ефективність української армії, доцільність військових операцій і рішень керівництва, а також спроможність країни самостійно виробляти сучасну зброю.
Показовим прикладом стала Курська операція ЗСУ, яка розпочалася у серпні 2024 року. Успішний прорив українських військових на територію росії супроводжувався масштабною інформаційною кампанією з дискредитації Сил оборони. Як повідомляв Центр протидії дезінформації, російські пропагандисти поширювали бездоказові звинувачення в нібито розстрілах українськими командирами власних підлеглих, масовому мародерстві та злочинах проти цивільного населення. У такий спосіб ворог намагався дискредитувати українську армію та підірвати довіру до військового командування.
У серпні 2026 року Центр протидії дезінформації зафіксував нову хвилю російських повідомлень, у яких пропагандисти намагалися представити дії російської армії як винятковий військовий успіх, одночасно звинувачуючи українських військових у злочинах без належних доказів.
Під інформаційні атаки потрапляють і рішення щодо озброєння та забезпечення армії. Після прибуття в Україну перших винищувачів F-16 у серпні 2024 року російська пропаганда розгорнула кампанію зі знецінення їхніх бойових можливостей. За оцінкою ЦПД, одним із завдань було послабити готовність західних партнерів передавати Україні додаткові літаки.
Однак інформаційні атаки спрямовані не лише на українську аудиторію. Під ударом опиняється й репутація українських військових технологій за кордоном. Так, у березні 2026 року Центр стратегічних комунікацій SPRAVDI повідомив, що російські пропагандисти маніпулювали заявами президента США Дональда Трампа, намагаючись дискредитувати українські розробки та послабити позиції України на міжнародному ринку озброєнь.
Чергову хвилю пропагандистських публікацій щодо українського озброєння викликала заява про перше застосування української балістичної ракети FP-7 по території росії. Після повідомлення CEO Fire Point Ірини Терех окремі медіа написали, що ракета нібито не виправдала очікувань щодо дальності польоту бо не вдарила по Москві.
І це при тому, що ще в серпні Fire Point публічно повідомляла, що дальність цієї ракети становить максимум 300 км. Для ураження цілей на відстані до 850 км розробляється інша балістична ракета - FP-9. Перше бойове застосування цієї ракети очікується до кінця осені 2026 року.
Одна з головних цілей таких кампаній - підірвати довіру до українського оборонно-промислового комплексу з боку західних партнерів, які підтримують Україну та фінансують розвиток її оборонних спроможностей. Підрив цієї довіри може негативно вплинути на міжнародну співпрацю та підтримку українського виробництва озброєння
Чому українці стають вразливішими до інформаційних атак?
Тривала війна, постійні обстріли, втрати та невизначеність виснажують українців. І саме в такому стані люди можуть гостріше реагувати на тривожні повідомлення та частіше довіряти інформації, яка викликає сильні емоції.
Психолог Оксана Гомель пояснює, що українське суспільство перебуває не просто у стресовій, а в тривалій травматичній кризовій ситуації. Її головна особливість - невизначеність.
Людині важливо розуміти "рамки події", і тоді вона може розподілити ресурс. А в ситуації невизначеності це зробити важко. Це можна порівняти з марафоном, коли вам не сказали, через скільки кілометрів і в якому місці фініш
За її словами, коли значна частина сил щодня витрачається на подолання труднощів, на ретельну перевірку інформації може просто не вистачати психологічних ресурсів.
У такому стані повідомлення із сильним емоційним посилом, які зачіпають наші страхи, вірування чи цінності, можуть викликати дуже швидку реакцію: повірити, зробити висновок чи поширити інформацію, не перевіривши її
Це не означає, що українці втратили здатність критично мислити. Однак важливо памʼятати, що під впливом тривалого стресу люди частіше реагують автоматично, намагаючись зменшити навантаження на психіку.
До того ж може формуватися відчуття безпорадності: "Я ні на що не впливаю". Установка "ми маленькі люди, від нас нічого не залежить" знайома ще з радянських часів
Проте, наголошує Гомель, було б неправильно пояснювати всі негативні настрої українців виключно впливом російської пропаганди. Страх, виснаження та недовіра можуть бути природною реакцією на реальну небезпеку.
Важливо розрізняти обґрунтовану критику й маніпуляцію. Негативна новина не обов'язково є маніпулятивною, а критика влади не тотожна підриву довіри до країни
Як захиститися від інформаційного тиску?
Повністю відмовлятися від новин під час війни неможливо. Проте постійне відстеження повідомлень про потенційні удари, пересування ракет або наслідки обстрілів може лише посилювати тривожність. Оксана Гомель радить обмежити час споживання новин, відфільтрувати для себе кілька надійних інформаційних джерел та уникати багаторазового перегляду травматичних відео.
Важливо!!! При цьому офіційні сповіщення про повітряні тривоги обов'язково мають залишатися увімкненими.
Ще один спосіб зменшити тривожність - зосередитися на тому, на що людина справді може вплинути: знати розташування укриття, мати план зв'язку з близькими, подбати про необхідні речі та зберігати звичний розпорядок дня.
За словами Гомель, підтримувати психологічну стійкість допомагають навіть прості щоденні дії - повноцінний сон, регулярне харчування, спілкування з близькими та фізична активність. Якщо ж тривога, безсилля чи порушення сну тривалий час заважають повсякденному життю, варто звернутися до психолога або сімейного лікаря.