Проти агресії росії: ЄСПЛ розглядає 4 міждержавні справи за позовами України
Київ • УНН
ЄСПЛ розглядає 4 міждержавні справи України проти росії щодо злочинів в Криму, на Донбасі та в Керченській протоці. У деяких справах вже підтверджено факти порушень прав людини з боку рф.

Чотири міждержавні судові справи України проти росії, спричинені її агресією та злочинною діяльністю, перебувають на різних стадіях розгляду в Європейському суді з прав людини (ЄСПЛ) станом на травень 2025 року. У деяких з них вже досягнуто проміжних результатів, якими на міжнародному рівні підтверджено факти масштабних порушень прав людини з боку рф. Про це повідомляє УНН з посиланням на Міністерство юстиції України.
Деталі
Як уточнили у відомстві, у провадженні Суду перебувають справи, які охоплюють злочини, вчинені росією в Криму, на Донбасі, у Керченській протоці, а також низку резонансних цілеспрямованих вбивств на території України та інших держав-членів Ради Європи.
Кожна з міждержавних справ фіксує наявність адміністративної практики — тобто системних і повторюваних дій з боку рф, спрямованих на придушення свобод і переслідування за ознаками національності, політичних переконань чи громадянської позиції.
"Україна проти росії (щодо Криму)"
Ця справа стала першою міждержавною заявою України, за якою Європейський суд з прав людини ухвалив рішення по суті. Вона охоплює події з 27 лютого 2014 року, коли росія встановила контроль над Автономною Республікою Крим та м. Севастополь.
Рішенням від 25 червня 2024 року Суд визнав численні порушення прав людини з боку рф: право на життя, свободу і особисту недоторканність, свободу думки й віросповідання, доступ до освіти, право власності та захист від дискримінації.
Комітет міністрів Ради Європи, який відповідає за контроль за виконанням рішень ЄСПЛ, закликав росію негайно звільнити політичних в’язнів, припинити тортури та переміщення ув’язнених, забезпечити безперешкодну діяльність міжнародних моніторингових органів у Криму. У Комітеті підкреслили, що попри вихід з Ради Європи, рф зобовʼязана виконувати рішення Суду.
"Україна та Нідерланди проти росії: Донбас, MH17 і повномасштабна війна
Це найбільша міждержавна справа, що об’єднує одразу чотири заяви: №№ 8019/16, 43800/14, 28525/20 та 11055/22. Вона охоплює період із 2014 року до сьогодення і стосується злочинів на окупованих територіях Донецької та Луганської областей. До справи також включено скарги на дії рф під час повномасштабного вторгнення, що розпочалося 24 лютого 2022 року.
Окрему частину провадження становить заява Нідерландів щодо збиття малайзійського "Боїнга" рейсу MH17 у липні 2014 року, внаслідок чого загинули всі 298 осіб на борту.
ЄСПЛ встановив, що збиття рейсу MH17 сталося на території, яка перебувала під ефективним контролем російських окупаційних адміністрацій, а отже події підпадають під юрисдикцію рф.
25 січня 2023 року ЄСПЛ визнав справу частково прийнятною й перейшов до розгляду по суті. З огляду на масштаб порушень, до справи долучилися 26 держав і низка міжнародних організацій як треті сторони. Очікується, що найближчим часом ЄСПЛ ухвалить рішення та перейде до розгляду питання справедливої сатисфакції.
"Україна проти росії (VIII)": агресія в Керченській протоці
Ця справа стосується нападу росії на три українські військові судна у Керченській протоці 25 листопада 2018 року та захоплення 24 українських моряків. Заява ґрунтується на доказах незаконного затримання, утримання у нелюдських умовах та відсутності справедливого судочинства.
ЄСПЛ зобов’язав росію надати пораненим належну медичну допомогу та роз’яснити юридичні підстави затримання. Проте тішення суду москва не виконала.
Станом на березень 2024 року ЄСПЛ отримав коментарі Уряду України щодо суті справи та готується до подальшого розгляду.
"Україна проти росії (IX)": російська практика ліквідації противників кремля
Остання з активних міждержавних справ — № 10691/21 — стосується практики політично вмотивованих убивств, яку, за твердженням України, росія здійснює як на своїй території, так і за її межами — зокрема на території держав-членів Ради Європи.
Йдеться про резонансні вбивства та замахи на опонентів режиму путіна, що за твердженням України є частиною цілеспрямованої політики держави.
ЄСПЛ зареєстрував справу у 2021 році, а у квітні 2025-го повідомив про її комунікацію уряду рф. До справи вже долучилися Польща та Литва як треті сторони, а також шість інших держав отримали запити від Суду щодо надання інформації. Це перша міждержавна заява, в якій Україна на міжнародному рівні ставить на розгляд Суду питання про політично мотивовані вбивства як складову державної політики росії.
Нагадаємо
У справі щодо трагедії в Одесі 2 травня 2014 року ЄСПЛ назвав Україну винною, але визнав вплив рф. Суд визнав, що події значною мірою були викликані російською пропагандою, проте ЄСПЛ підкреслив порушення з боку української держави, яка має сплатити компенсації.