Посівна-2026 стартує із затримкою - де вже сіють і що гальмує роботу на полях
Київ • УНН
Головний тиск на аграріїв створює подорожчання ресурсів і дефіцити: мінеральні добрива можуть додати 20–25% до витрат, а дизпаливо зростає до 74–80 грн/л, що для господарства на 1000 га означає близько +1,4 млн грн додаткових витрат.
Посівна-2026 в Україні входить у фазу старту з нерівномірною географією та підвищеною собівартістю. Чому так відбувається, пояснив заступник голови Української аграрної ради (УАР) Денис Марчук на брифінгу 11 березня, пише УНН.
За його словами, південні області вже працюють у полях, тоді як центральні й північні регіони ще стримує погода.
"На полях ще лежить сніг, а земля промерзла, тому техніка не може повноцінно вийти на роботи", - пояснює Марчук.
Географія й календар посівної-2026: що кажуть експерти
За оцінкою УАР, цьогорічна посівна кампанія в більшості регіонів стартуватиме із запізненням приблизно на два тижні проти минулого сезону.
"(Говорити, - ред.), що це катастрофічно, не доводиться. Активна фаза може тривати до умовного початку травня. Водночас часовий коридор для інтенсивних робіт обмежений: фактично аграрії розраховують на плюс-мінус 45 до 50 днів, які можна буде використати для роботи", - уточнює Марчук.
Це означає потребу в більшій концентрації техніки, людей і пального в коротший період, а, отже, й вищі операційні ризики для господарств.
Структура посівів: аграрії роблять ставку на експортні ярі
По ярих культурах Україна, за словами Дениса Марчука, виходитиме на показники минулого року і може засіяти близько 13 млн гектарів. Фокус, як і торік, зміщується до культур із зрозумілою експортною економікою та частковим внутрішнім попитом.
"Це буде і кукурудза, це буде яра пшениця, ярий ячмінь, соняшник, соя. Ці культури дають прогнозованішу реалізацію, що для бізнесу у воєнний час важить більше", - каже заступник голови УАР.
Добрива: дефіцит і здорожчання як базова реальність для України
Одна з ключових проблем підготовки посівної, за оцінкою УАР, - доступність мінеральних добрив.
Денис Марчук нагадує, що дефіцит сформував не лише ринок, а й логістично-безпекові обмеження: частина товарів не може стабільно заходити морем через статус вибухонебезпечних. Зокрема, ідеться про аміачну селітру.
За словами експерта, асоціація вже зверталася до Мінекономіки та інших структур, щоб розблокувати постачання.
"Однак станом на зараз цих дозволів ще немає, кампанія вже почалася, ми розуміємо, що ми не зможемо її вчасно внести", - зрезюмував Марчук.
На загальне полотно накладається також енергетичний чинник. Ескалаційні події на Близькому Сході, за логікою ринку, підсилюють ризики для газу, а газова складова є критичною для азотної групи. Як результат, аграрії фіксують підвищення цін на аміачні добрива та карбамід.
"Карбамід виростає в ціні досить таки суттєво. Загалом додаткове фінансове навантаження тільки по мінеральних добривах буде десь 20-25% плюс до ціни, на яку не розраховували", - визнає заступник голови УАР.
Як ситуація з пальним впливає на темпи та якість посівної
Другий великий блок ризиків для аграріїв - це дизпальне.
Денис Марчук наводить показову динаміку: до певних подій на Близькому Сході оптова ціна для товаровиробників була близько 55 грн/л, нині коливається в межах 74-79. Для господарств це перетворюється на прямий додатковий рахунок у собівартості гектару.
Спікер дає розрахунок на прикладі середнього підприємства із 1000 га та споживанням 70 л/га. Різниця в ціні становить близько 19 грн/л, дає +1330 грн/га (70×19).
"Округлено це десь у нас додаткових 1400 гривень на 1 гектар, а сумарно приблизно 1,4 млн грн додаткових витрат на масив у 1000 га", - говорить він.
Тому наразі найгостріше ситуацію відчуває малий і середній агробізнес. За словами Марчука, не всі можуть завчасно створювати запаси пального чи матеріалів, у тому числі через безпекові ризики.
"Коли "прилітає", - ти не знаєш, яка буде ситуація на твоєму підприємстві", - пояснює він з позиції власників агробізнесу.
Але в підсумку, за словами Марчука, посівна стартує без катастрофічного дефіциту ресурсів, але з дорогими вхідними параметрами, що тиснутимуть на економіку виробництва протягом сезону.
Позиція УАР наразі зводиться до обережного реалізму: роботи розпочалися, критичної зупинки немає, однак частина господарств вноситиме менше добрив, а ключовим очікуванням залишається стабілізація на енергетичних і паливних ринках.