Конфлікт на Близькому Сході може створити профіцит зерна в Україні - експерт

Ескалація на Близькому Сході знову підсвітила вразливе місце українського аграрного експорту: залежність від безперервної логістики та стабільних морських маршрутів. Для України, яка продає значну частину врожаю зовні й критично потребує валютної виручки, будь-яке "вузьке горло" на глобальних шляхах одразу перетворюється на економічний ризик, застеріг заступник голови Української аграрної ради Денис Марчук під час брифінгу 11 березня, передає УНН.

Експерт прямо пов’язує загострення із потенційними ускладненнями для торгівлі. 

Ми бачимо, що (Ормузька, — ред.) протока закрита, тобто ми не можемо звідти вивозити і не можемо туди завозити продукцію 

І пояснює, що  на практиці це означає не тільки затримки поставок, а й ефект доміно для контрактів: збільшуються строки доставки, дорожчають фрахт і страхування, зростає невизначеність для трейдерів та виробників.

Ключова проблема тут навіть не сам факт тимчасових перебоїв, а те, що вони перекроюють звичну "карту збуту". 

Україна за рік реалізує порядка  більше п’яти мільйонів тонн зернових культур на напрямках, які залежать від стабільності міжнародних маршрутів. Якщо обмеження затягнуться, логічним наслідком стане внутрішній надлишок. Ми повинні розуміти, що з’явиться всередині певний профіцит в Україні 

Профіцит усередині країни: що це означає для цін і ринку

Поява профіциту — досить неприємна новина для аграріїв, адже тягне за собою тиск на закупівельні ціни, складнішу реалізацію й ризики для ліквідності господарств (особливо напередодні активних польових робіт). 

Виробник у такій ситуації починає економити на всьому, що не дає швидкого результату, а це вже чіпляє продуктивність майбутніх сезонів.

Тому Денис Марчук підкреслює, що агросектор у разі затяжної логістичної турбулентності буде змушений швидко переформатовувати географію продажів. 

Нам потрібно буде думати, на які ринки спрямовувати свою продукцію 

Натомість хороша новина в цій ситуації полягає в тому, що глобальна конкуренція все ж створює попит.

"Конкуренція в світі породжує певний попит і ми, відповідно, зможемо диверсифікуватися", — уточнює експерт. 

Диверсифікація ринків: Азія, Африка, Європа і роль валютної виручки

Денис Марченко переконує: альтернативні ринки збуту треба шукати одразу в кількох напрямках. Бо експорт зернових для України наразі відіграє роль наріжної економічної опори. 

"Для  нас експорт є ключовим з точки зору забезпечення валютного виторгу, — каже заступник голови УАР й наводить конкретні цифри, —  у 2025 році Україна експортувала аграрної продукції на 22,4 млрд доларів, і ці надходження суттєво допомагають економіці країни".

Відповідно, будь-яке просідання експорту означатиме не лише проблеми фермерів і трейдерів, а й матиме ширший ефект для платіжного балансу та курсових очікувань.

Нетрадиційні аграрні культури в Україні: експеримент чи масова тенденція?

На тлі змін клімату та нестабільності зовнішніх ринків регулярно виникає ідея пересіяти країну чимось новим. 

Марчук визнає: аграрії експериментують з посівами давно, але обережно і точково. 

Кожен експериментує на своєму полі, виділяючи певні невеликі масиви, зокрема пробують нут. Важливий нюанс: ці нішеві культури — це невеликі частки, вони більше орієнтуються на внутрішнє споживання, і це не масова історія 

Тобто мова радше про адаптацію на рівні господарств, ніж про структурну зміну агровиробництва вже в найближчій посівній.

Органіка як ставка на маржу: повільна, але логічна тенденція на агроринку

Найраціональнішим економічно для українського аграрія може стати спрямованість на  органічне виробництво.

На думку Дениса Марчука, вже зараз багато хто починає задумуватись над органічною продукцією, яка користується попитом в Європі.

Тут цінова позиція в рази вища від загальної сировини, яку ми експортуємо. Інтерес росте, втім, не радикально 

Основна причина в тому, що  "органіка" потребує часу, сертифікації, стабільних ланцюгів постачання та інвестицій у технології. 

Таким чином,  конфлікт на Близькому Сході для України проявляється не лише у площині зовнішньої політики, але й стає своєрідним тестом на стійкість експортної моделі агросектору. Закриття ключових морських вузлів підвищує логістичні витрати, загрожує профіцитом усередині країни та змушує швидше шукати альтернативні ринки. Паралельно аграрії продовжують обережну адаптацію до кліматичних змін через нішеві культури, а також придивляються до органіки як способу заробляти більше з кожної тонни. 

Зауважимо, раніше в УАР вже говорили про те, що головний тиск на аграріїв створює подорожчання ресурсів і дефіцити: мінеральні добрива можуть додати 20–25% до витрат, а дизпаливо зростає до 74–80 грн/л, що для господарства на 1000 га означає близько +1,4 млн грн додаткових витрат.