Обрання заступника голови Верховного Суду: хто з колишніх підлеглих Князєва може зайняти високу посаду

«6 жовтня 2023 року Пленум Верховного Суду планує обрати заступника Голови ВС», - йдеться у повідомленні Верховного Суду.

Процедура обрання, чи відомі кандидати

Кандидатуру на посаду свого заступника подає безпосередньо голова Верховного Суду. Рішення про обрання заступника голови ВС приймається більшістю голосів від загального складу Пленуму Верховного Суду шляхом таємного голосування.

Заступник голови ВС обирається на чотири роки.

Прізвища потенційних кандидатів на високу посаду у ВС наразі широкому загалу невідомі. Їх публічно не озвучував голова ВС Станіслав Кравченко, який обійняв свою посаду 23 травня після корупційного скандалу з ексголовою ВС Всеволодом Князєвим.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Дисциплінарні інспектори Вищої ради правосуддя мають у першу чергу перевірити Верховний Суд – нардеп

Хоча, очевидно, що другу посаду у Верховному Суді займе людина, яка працювала при Князеві. А це можуть бути люди, причетні до корупційних скандалів у стінах ВС та дивних рішень, які він приймав. Адже нагадаємо, одразу після затримання вже колишнього голови ВС Всеволода Князєва керівник САП Олександр Клименко повідомляв, що проводяться слідчі дії з іншими суддями, «у тому числі з посередниками, які виступали в цій схемі».

ЗМІ з посиланнями на джерела повідомляли, що до корупційного скандалу можуть бути причетні від 14 до 18 суддів ВС. Однак, за відкритою інформацію, досі жодному судді, окрім Князєва, не було повідомлено про підозру. Хоча 4 жовтня САП повідомила, що завершила слідство у справі Князєва, у якій його підозрюють в отриманні 2,7 млн дол. хабаря за прийняття Верховним Судом рішення на користь українського бізнесмена у суперечці за акції гірничо-збагачувального комбінату.

Додатково

Саме при Князєві Верховний Суд прийняв до розгляду касаційну скаргу колишнього нардепа від Блоку Юлії Тимошенко, чоловіка з багатою кримінальною біографією Олександра Шепелева.

Шепелева підозрюють у причетності до чотирьох замовних вбивств та організації ще одного замаху на замовне вбивство. У 2014 році Шепелев у Києві втік з-під варти. Об'явився у росії, де навіть встиг попрацювати на фсб.

Спершу там його затримали, але Україні так і не видали, після чого відпустили.

У 2018 році його затримали в Україні.

Шепелев подав касаційну скаргу на вирок щодо втечі. І відбувається «диво» - судді підтверджують вирок у 7 років, але з однією невеличкою поправкою - вони не просто враховують Шепелеву час екстрадиційного арешту у російському СІЗО до строку покарання в Україні, а й множать строк відсидки в рф на два за “законом Савченко” (скасованим ще 2017 року).

І це при тому, що положення ст. 577 КПК України містять спеціальну норму, яка передбачає можливість зарахування до загального строку відбування покарання часу екстрадиційного арешту саме виданої особи, що не відбулось у справі Шепелева. Виходить, що суд зарахував Шепелеву відсидку в рф і роботу на російське фсб.

І таким чином, за логікою колег Князєва, Шепелев вже повною мірою відбув покарання за втечу.