Обрали бетон замість газових електростанцій та Patriot - Фокус

У 2023 році українські чиновники могли зосередитися на пошуку та придбанні засобів ППО для захисту української енергетики або на її диверсифікації шляхом закупівлі газових електростанцій. Проте обрали бетонний захист енергоспоруд і витратили на нього мінімум 50 млрд гривень. Про це йдеться у статті Фокус.юа "Чому не спрацював захист енергооб’єктів".

Зокрема, видання зазначає, що вартість зенітної установки Gepard становить порядка 80 млн гривень за одиницю, а вартість однієї батареї Patriot становить близько 40 млрд гривень. Тобто витрати на бетонування енергетики еквівалентні, умовно, 600 установкам Gepard або більш ніж одній батареї Patriot.

Також можна було б закупити невеликі газові електростанції і розподілити їх країною. За підрахунками голови комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Андрія Геруса, ціна питання у цьому випадку для України становила $540 млн. Тобто щонайменше удвічі менше, ніж було витрачено на "бетонну концепцію".

Стаття нагадує, що у липні 2023 року Мустафа Найєм описував бетонний захист як "історичний проект, який ми робимо для захисту наших споруд від потрапляння ракет. У світі не буде існувати аналогів таких споруд, які ми робимо у нас в Україні. Я кажу про підстанції, які будуть захищені від потрапляння ракет". А у лютому 2024 року, до ракетних атак на енергетику, Олександр Кубраков під час форуму "Україна. Рік 2024" заявив про "підтверджені свідчення, що другий рівень захисту нам допоміг пройти цю зиму", наголосивши про необхідність продовження провадження третього рівня.

Утім, внаслідок березневих ударів росіян "Укргідроенерго" заявила про втрату 20% генеруючих потужностей. Група ДТЕК заявила, що в результаті атак пошкоджено 80% енергоблоків ТЕС. У державному "Центренерго" заявили про втрату 100% генерації.

За словами міністра енергетики Германа Галущенка, внаслідок цих атак Україна втратила 7 ГВт потужностей генерації електроенергії. "І вони також знищили низку високовольтних трансформаторів на підстанціях, які передають електроенергію", – зазначив міністр енергетики.

11 квітня Верховна Рада викликала головних відповідальних за захист об'єктів критичної інфраструктури – Олександра Кубракова та Мустафу Найєма. Проте на засідання чиновники не з'явилися.