Нове керівництво Нафтогазу продовжить боротьбу проти “Північного потоку-2”: як саме
Київ • УНН
КИЇВ. 30 квітня. УНН. Україна продовжить шукати підтримку у протидії будівництву російського проекту газопроводу "Північний потік-2" як у США, так і в Німеччині. Про це сказав новий очільник НАК “Нафтогаз України” Юрій Вітренко під час пресконференції в п’ятницю, передає кореспондент УНН.
Цитата:
“Україна має продовжувати боротись проти будівництва "Північного потоку-2“, оскільки це — антиукраїнський і навіть антиєвропейський проект. Це проект такої геополітичної експансії і навіть агресії Росії. Це потрібно доносити всім, і ми використовуємо всі шляхи для цього”, — сказав Вітренко.
Деталі
Він зазначив, що під час своєї попередньої роботи в НАК його команда апелювала з питанням російського проекту до Сполучених Штатів Америки як до лідера глобальної безпеки.
Водночас, Україна почала говорити напряму з конгресменами і сенаторами США. Як зазначив Вітренко, “цю роботу ми будемо продовжувати”.
Окрім того, очільник НАК зазначив, що шукатиме підтримки серед політиків ФРН.
“Як раз зараз відкриваються нові можливості в Німеччині, пов’язані з тим, що найближчим часом починаються вибори, можливо, навіть кардинальна зміна влади. Можливе посилення ролі Зелених в Німеччині, і свого часу я навіть зустрічався у Бундестазі з представниками фракції Зелених, які запевняли мене в тому, що вони - проти "Північного потоку-2“. Тому я сподіваюсь, що ці зміни в Німеччині теж нам допоможуть”, — сказав він.
“І ми будемо активно боротися проти закінчення будівництва "Північного потоку-2“ як за допомогою наших партнерів, у США, так і, відповідно будемо намагатись робити це в Німеччині”, — додав Вітренко.
Доповнення
1 квітня оператор будівництва — компанія Nord Stream 2 AG — повідомила, що газопровід готовий на 95 відсотків. Влада Росії впевнена, що “Північний потік-2” буде добудований в 2021 році.
Газопровід “Північний потік-2” з Росії до Німеччини по дну Балтійського моря повинні були здати ще в кінці 2019 року. Однак його завершенню завадила, зокрема, загроза санкцій з боку США, через яку проект почали залишати європейські компанії. Окрім США, проти проекту виступають Литва, Латвія, Польща і Україна.
