Міжнародна практика лікування "людей-метеликів" оновлюється, але в Україні застигла у часі

Міжнародна практика лікування "людей-метеликів" оновлюється, але в Україні застигла у часі

Київ  •  УНН

 • 225533 перегляди

Read in English

Клінічна настанова з лікування бульозного епідермолізу в Україні не оновлювалася з 2016 року. Це створює монополію шведської компанії Molnlycke та обмежує пацієнтів у виборі медичних засобів.

Міжнародна практика лікування "людей-метеликів" постійно оновлюється. Але в Україні клінічна настанова з лікування бульозного епідермолізу від 2016 року досі не переглядалася, попри вимогу зробити це у 2019 році. Цей документ обмежує пацієнтів у виборі медичних засобів, створюючи монополію шведської компанії Molnlycke Health Care. Відсутність оновлень і закритість ринку викликають запитання про корупційні мотиви та ставлять під загрозу якість лікування пацієнтів. УНН продовжує розбиратися у цій ситуації, яка впливає на сотні "людей-метеликів" по всій Україні.

У центрі уваги – питання, яке стосується клінічної настанови, що стала основою монополії на ринку. Ще у 2016 році спеціальна комісія затвердила адаптовану клінічну настанову, яка рекомендує використовувати для обробки ран "людей-метеликів" виключно продукцію шведської компанії Molnlycke Health Care. Цей документ був складений на основі рекомендацій та висновків, зібраних у 2012 році. Він мав бути переглянутий ще у 2019 році, проте цього не сталося. Комісія понад пʼять років не оновлювала рекомендацій попри існуючий новітній досвід міжнародних колег, що дозволяє припустити наявність корупційних мотивів у її бездіяльності.

Ця настанова у 2017 році лягла в основу медичного протоколу з лікування пацієнтів з бульозним епідермолізом. Таким чином "людей-метеликів" в Україні позбавили права вибору медичних засобів для обробки ран, адже жодного аналогу шведським повʼязками в документації вказано не було.

На основі цієї медичної документації готується технічне завдання для тендерів, які проводить держпідприємство "Медичні закупівлі".  З року в рік в техзавданні вказується, що повинні бути закуплені повʼязки шведської компанії. Одним з головних пунктів у тендерній документації прописано, що повʼязки повинні мати сертифікат про клінічні випробування. Що виглядає достатньо дивно, якщо врахувати міжнародну практику.

Чи потребує клінічних випробувань марля?

У розпорядженні УНН є офіційна позиція європейського консенсусу щодо практичних порад з лікування бульозного епідермолізу від 2021 року, опублікована Європейською академією дерматології та венерології.

Так от, вона радить лікарям використовувати індивідуальний підхід у лікуванні "людей-метеликів". "Вибір стратегії лікування рани повинен враховувати ефективність, уподобання пацієнта та економічну ефективність", - йдеться у документі.

Економічна доцільність зокрема повʼязана з тим, що пацієнтам з бульозним епідермолізом протягом життя доводиться використовувати безліч повʼязок для обробки ран, і у деяких виробників, як от наприклад у Molnlycke Health Care, вони дуже дорогі.

Водночас європейські лікарі у настанові вказали цілий ряд виробників повʼязок, які можуть використовуватись при обробці ран пацієнтів з бульозним епідермолізом. Тобто вони дають можливість пацієнтам обрати той медичний засіб, який їм найбільше підходить.

Ба більше, європейці радять лікарям у випадку, якщо немає можливості використовувати спеціалізовані повʼязки, застосовувати марлю.

Просочену парафіном марлю (мається на увазі вазелінова олія або рідкий парафін – ред.) можна використовувати, якщо недоступні сучасні повʼязки: їх слід міняти щодня

- йдеться у настанові європейського консенсусу.

Настанова з клінічної практики лікування бульозного епідермолізу новонароджених від 2024 року, опублікована у British Journal of Dermatology, пропонує аналогічний підхід для запобігання травмування шкіри у дітей, які носять підгузки.

"На рани в області підгузків підстеліть м'яку прокладку,  просочену парафіном. Використання просоченої парафіном марлі є економічно вигідною альтернативою, оскільки пов'язки потрібно міняти під час кожної зміни підгузків", - йдеться у документі.

При цьому в жодному з наведених документів не йдеться про клінічні випробування, адже марля їх не потребує.

Тому виникає низка логічних запитань щодо ситуації в Україні. Чому ДП "Медичні закупівлі" вимагає від виробників дані про клінічні випробування повʼязок? Чому Міністерство охорони здоровʼя не бачить штучної монополії виробника? Чому МОЗ не бачить, що на ринку давно є в рази дешевші, не менш якісні повʼязки, але держава витрачає шалені кошти на шведські засоби? І врешті чому українських "людей-метеликів" позбавляють права знати про аналогічні засоби і права їх обирати?

І все це з урахуванням того, що в українській адаптованій клінічній настанові прямо вказано, що пацієнтам необхідно давати право вибору тих засобів, які їм краще підходять.

Додамо

Раніше УНН отримав інформацію, яка вказує на те, що шведська компанія Molnlycke Health Care, яка займає монопольне становище на українському ринку медичних пов’язок для пацієнтів з бульозним епідермолізом, може бути причетною до фінансування громадської спілки "Орфанні захворювання України", яку очолює Тетяна Кулеша. Спілка фактично стала рупором  компанії, що допомагає зберігати монополію Molnlycke на ринку медичних пов’язок в Україні, та лобіює її інтереси.

У своїх публічних виступах Кулеша постійно наголошує, що альтернативи шведським пов’язкам немає, і захищає продукцію Molnlycke, попри наявність якісних та дешевших аналогів, які успішно використовуються в інших країнах.

Експерти, опитані УНН, зазначають, що ситуація навколо Molnlycke Health Care має явні ознаки конфлікту інтересів і корупційної складової. Водночас спроби інших виробників запропонувати альтернативні пов’язки для державних тендерів блокуються завдяки впливу "Орфанних захворювань України" та її лідерки.

Колишня міністерка з охорони здоров’я Зоряна Скалецька наголосила, що Міністерство охорони здоров’я має обов’язково розібратися у ситуації та зробити все необхідне для забезпечення інтересів пацієнтів. Вона підкреслила, що орфанні захворювання потребують особливої уваги, адже через рідкість цих хвороб у державних органів може бути недостатньо інформації для швидкого реагування.

Нагадаємо

УНН розпочав розслідування, щоб зʼясувати, як шведській компанії Molnlycke Health Care, що спеціалізується на виробництві пов’язок, вдалося створити монополію на українському ринку. Адже виробник забезпечив собі безапеляційне домінування в державних тендерах для закупівлі засобів для догляду за ранами для хворих із бульозним епідермолізом. На ринок, наприклад, намагаються не допустити в тому числі українського виробника, який пропонує такі ж супертонкі повʼязки, але в чотири рази дешевше. Попередній аналіз зокрема виявив можливий конфлікт інтересів у тендерних закупівлях через громадську спілку, яку очолює Тетяна Кулеша. Зокрема, є обґрунтовані підозри вважати, що Molnlycke Health Care використовує  Кулешу для лобіювання власних повʼязок.

Довідково: Бульозний епідермоліз – рідкісне генетичне захворювання, що робить шкіру надзвичайно крихкою. Таких хворих ще називають люди-метелики. Навіть незначний механічний вплив може спричинити утворення пухирів, відкритих ран та рубців на їхній шкірі. Це порушення впливає не лише на шкіру, а й на нігті, волосся, слизові оболонки. Лікування включає спеціальний догляд за ранами, використання захисних пов’язок, медикаментозну терапію та хірургічне втручання в тяжких випадках. Через значний вплив на якість життя пацієнтів, забезпечення доступу до необхідних засобів догляду є критично важливим.